100-річчя Державної служби геології України

Українська земля багата на працьовитих та розумних людей, на чорноземи та хліб, а ще – багата на корисні копалини, на нафту і газ.
Територія нашої держави займає близько 0,5% земної суші, а в її надрах знаходиться близько 5% світових запасів корисних копалин, які були розвідані геологами за 100-річний період.
Офіційна історія геологічної служби України бере свій початок 1 лютого 1918 року, коли тогочасним урядом було затверджено статут і штат Українського геологічного комітету. Тож у лютому 2018 року Державна служба геології та надр України відзначить свій 100-річний ювілей.
За пройдене століття геологічна служба неодноразово зазнавала структурних змін і перейменувань – від Державного комітету України по геології та використанню надр до Міністерства геології УРСР. А з набуття незалежності України, з 1991 року, і донині ім’я їй – Державна служба геології та надр України.
Підприємствами геологічної служби України і зокрема Полтавщини за 100 років створена потужна мінерально-сировинна база, на якій працює вся промисловість держави – будівельна, металургічна, хімічна, нафтопереробна тощо.
Геологи Полтавщини, відкривачі родовищ нафти та газу – основи нафтогазовидобувного комплексу, – гідні представники української геологічної служби, яких з такої нагоди хотілося б згадати всіх поіменно.
Значний вклад у розвиток нафтогазового комплексу України внесли організатори виробництва, талановиті керівники підприємств геологічної галузі: М. О. Горєв, В. В. Сачков,
Г. Ц. Сароян, В. М. Стефанишин, П. С. Голуб, П. Х. Бугрій, М. П. Кунденко, І. П. Петрук, З. В. Левицький, С. Х. Діасамідзе,
І. В. Бібіч та інші.
Наймасштабніші геологорозвідувальні роботи на полтавських просторах проводили найбільше на території колишнього СРСР геологічне об’єднання “Полтавнафтогазгеологія” (ПНГГ) та геофізичні експедиції ДГП “Укргеофізика”.
Для вирішення актуальних питань по нарощенню запасів та видобутку вуглеводнів як з традиційних, так і з нетрадиційних покладів (газу сланцевих товщ, центральнобасейнового типу тощо) в структурі Державної геологічної служби створене підприємство “Укрнаукагеоцентр” НАК “Надра України”, яке є правонаступником ДП “Полтавнафтогазгеологія”.
Цим колективом розвідані всі родовища нафти і газу Східного нафтогазоносного регіону, на яких приватними та державними підприємствами видобувається 80% вуглеводнів від загального видобутку в Україні.
Полтавська область, з ресурсною базою
900 млн т умовного палива, на сьогоднішній день займає перше місце в Україні по залишкових видобувних запасах, які становлять
0,38 млрд т умовного палива.
Підприємство започатковане в 1936 році створенням науково-дослідної лабораторії з палеонтологічного, петрографічного вивчення кернового матеріалу та визначення хімічного складу пластових флюїдів, відібраних із свердловин, що бурилися на нафту і газ на Роменській соляно-купольній структурі. Його історія пов’язана зі значними успіхами пошуково-розвідувальних робіт у Східному нафтогазовому регіоні України – Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області.
Завдяки таким видатним геологам, як
С. Е. Черпак, В. І. Мясніков, М. І. Колесніков, І. В. Санаров, П. Т. Павленко, В. О. Авер’єв, О. І. Руденко, Ф. Д. Савченко, Л. Г. Вінниченко, Г. С. Брайловський, М. П. Зюзькевич,
В. О. Кривошея, В. П. Лещенко, І. Й. Тарнавський, та іншим відкриті Радченківське, Шебелинське, Глинсько-Розбишівське, інші великі й малі родовища нафти і газу.
Треба зауважити, що неабияку роль у відкритті родовищ, крім досвіду і знань, відіграє інтуїція.
Наприклад, свого часу, коли після першого успіху у відкритті родовищ нафти і газу в Східній частині України почав спостерігатися спад ефективності геологорозвідувальних робіт, Самуїл Евелевич Черпак – головний геолог тресту “Укрнафтогазпромрозвідка” (в подальшому – ДП “ПНГГ”, правонаступником якого є нині ДП “Укрнаукагеоцентр”) – був викликаний у Москву, в Раду Міністрів СРСР, де отримав на горіхи, “цінні керівні вказівки” і ультиматум: “Якщо стан справ з відкриттям нових родовищ найближчим часом не покращиться, то роботи з пошуків нафти і газу в Східній частині України будуть згорнуті”. Повертаючись з Москви на службовому літаку, милуючись чудовими краєвидами, що пропливали в ілюмінаторі, де річки і озера чергувались з низинами та пагорбами, весь час думав – ось річка Сіверський Донець робить різкий поворот, оминаючи розлогий пагорб. Цей пагорб зацікавив геолога, адже саме з такими структурними формами мають бути пов’язані поклади вуглеводнів.
“За всіма ознаками кращого місця для закладання свердловини годі й шукати”, – промайнула думка. Самуїл Евелевич розпорядився посадити літак. Сумнівів не було – місце просто ідеальне. Але де ж конкретно забурити першу свердловину?
Прилетівши на геологічну базу, С. Е. Черпак дав доручення готувати площі під буріння. Але коли пізніше виїхали на місце вибирати “точку” для бурової, почалася суперечка. Він підкинув свій капелюх вгору і сказав: “Хай буде так!”
“Хай буде так! – сказав Черпак. –
Я завіряв усіх не раз:
На Шебелинці буде газ!”
Він кинув “шляпу” навмання –
Йому скорилася Земля!”
– писали пізніше місцеві поети-геологи.
Сталося так, як і сказав великий геолог Самуїл Евелевич Черпак – у 1950 році було відкрите унікальне, одне з найбільших на той час у світі родовище газу.
Вивченню нафтогазоносності ДДЗ, її центральної і південно-східної частин, пошукам родовищ нафти та газу присвятили своє життя геологи Полтавщини: Й. В. Галицький, С. А. Тхоржевський, Г. А. Веляда, А. Т. Богун, П. М. Муляр, І. В. Височанський, П. Т. Павленко,
Л. В. Вінниченко, К. П. Сароян, О. А. Мазепа, Г. С. Голуб, Г. К. Ковлагіна, Г. Д. Черткова,
Л. Л. Кравченко, Н. В. Тхоровська, С. В. Виноградов, Х. І. Улітко, О. Г. Голуб, С. І. Панченко, Л. А. Бордак, В. В. Мельченко, Л. І. Іщенко, Н. І. Наливайко, М. І. Коляда, А. В. Довганич, І. В. Пилипенко та багато інших.
Це за їхньою безпосередньою участю ДП “ПНГГ” у межах Східного нафтогазовидобувного регіону та Полтавської області розвідано понад 300 родовищ нафти та газу, у тому числі найбільші: Шебелинське, Західно-Хрестищенське, Єфремівське, Радченківське, Глинсько-Розбишівське, Рибальське, Анастасіївське. Солохівське, Більське, Сахалінське, Березівське, Качанівське, Тимофіївське та інші. Здано в експлуатацію більше сотні нафтових і газоконденсатних родовищ, на яких і нині видобувається 80% вуглеводнів від загального видобутку в Україні.
Тематична експедиція об’єднання “Полтавнафтогазгеологія” перетворилась у сучасне потужне науково-виробниче підприємство “Укрнаукагеоцентр”, керівником їх з 1986 року був і залишається на теперішній час генеральний директор Петро Сергійович Голуб – академік Української нафтогазової академії (УНГА).
На посаді головного геолога працювали
М. Й. Бланк, В. М. Тесленко-Пономаренко та А. В. Майоров. Нині посаду першого заступника, головного геолога підприємства обіймає В. М. Солодкий, член-кореспондент УНГА.
ДП “Укрнаукагеоцентр” – підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України», яка реалізує державну політику в галузі геології і розвідки надр, є одним із найбільших в Україні як за територією діяльності, так і за обсягами науково-тематичних досліджень, унікальним за різноспрямованістю геолого-аналітичних та виробничих робіт.
На сьогодні “Укрнаукагеоцентр” широким комплексом робіт охоплює всі етапи геологорозвідувального процесу на нафту і газ у Східному нафтогазовидобувному регіоні й зокрема на Полтавщині. Під керівництвом П. С. Голуба геологорозвідувальні роботи набули найбільш масштабного науково-виробничого характеру.
Фахівці підприємства беруть участь у міжнародних науково-практичних конференціях, геологічних форумах, семінарах, “круглих столах”, організованих провідними світовими компаніями, вивчають досягнення сучасних наукових та практичних розробок міжнародних компаній щодо пошуку і видобутку газу із нетрадиційних джерел, на високому рівні виконують обгрунтування перспективних напрямків пошуково-розвідувальних робіт, проводять дослідження свердловин, кернового матеріалу та пластових флюїдів.
Разом із ветеранами пліч-о-пліч працює талановита та фахово-досвідчена молодь – Олег Голуб, Олексій Приходченко, Роман Дворецький, Олександр Дмитренко, Галина Пасечна, Микола Скирда, Ірина Шумакова, Ольга Волохова та багато інших.
Такий непростий і довгий шлях Державної служби геології та надр, не одного покоління шукачів корисних копалин нашого підприємства, всіх геологорозвідувальних підприємств України свідчить про необхідність продовження наполегливої та плідної роботи на наступні роки.
Від щирого серця вітаємо всіх геологорозвідників Полтавщини та всієї України з визначною подією! Успіхів та великих відкриттів, шановні геологи!

Олена БУЛИЩЕНКО
Начальник партії оперативного аналізу результатів буріння свердловин
ДП “Укрнаукагеоцентр”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий