3:0 на користь вітчизняних сортів

Студент-першокурсник ПДАА Владислав Шевченко, фахівець із насінництва Олеся Пусинкова, першокурсник Максим Грачок, аспірант ПДАА Марина Костенко.

3:0 на користь вітчизняних сортів

Втративши галузь насінництва, Україна вкотре потрапить у залежність від іноземних компаній

Збирання ранніх хлібів практично ніколи не буває легким. Недаремно ж свого часу жнивну кампанію називали “битвою за врожай”. Підтвердженням цьому є й народне прислів’я: “Дощі йдуть не тоді, коли просять, а тоді, коли косять”. Адже як часто буває: у пору молочної стиглості зерна, коли воно наливається, перетворюючись на хліб, і йому потрібні дощі, – пече сонце, а тоді, коли треба обмолочувати колосся, – йдуть дощі. Приблизно такою є ситуація й на нинішніх жнивних ланах області. Дощі пішли в пору масового обмолоту хлібів. Тож подекуди в господарствах важке колосся добірної пшениці почало чорніти, а скошене у валки – проростати. А значить, зерно втрачатиме класність, і продати його вже можна буде тільки як фураж, оскільки для переробки на борошно та крупи воно не годиться. Відтак агроформування недоотримають очікуваних прибутків…

Водночас у виграші на цьогорічних жнивах виявилися ті сільгосппідприємства, які минулої осені посіяли високорепродуктивне насіння районованих сортів ранніх зернових культур вітчизняної селекції. Переконатися в цьому можна, оглянувши Селекційний центр (дослідне поле) Полтавської державної аграрної академії (ПДАА), що в селі Бречківка Полтавського району, де в різні дні оптимального періоду сівби озимих сортів колосових культур було висіяно майже 20 тисяч селекційних ділянок пшениці (різних сортів із різних країн світу), яка перебуває на випробуванні в нашій кліматичній зоні. З них 60 сортів і селекційних ліній – полтавських селекціонерів. Загалом тут випробовують на урожайність, морозо-волого- та сухостійкість ранні зернові й ріпак, гречку й сою, горох, просо та інші сільськогосподарські культури. До речі, у збиранні дослідних зразків пшениці, а жнуть її, як і колись, вручну, серпами, беруть участь як студенти академії і коледжу ПДАА, так і учні місцевої школи.

3:0 на користь вітчизняних сортів
Науковець-селекціонер ПДАА Володимир Тищенко.

Як зазначив доктор сільськогосподарських наук, науковець-селекціонер ПДАА Володимир Тищенко, цьогорічні кліматичні умови для збирання ранніх зернових колосових культур можна назвати екстремальними, оскільки цими днями випадає багато опадів. Реакція різних сортів пшениці на такі погодні умови досить різна. Скажімо, сорти вітчизняної селекції, зокрема й Полтавської аграрної академії, майже не відреагували на фактично стресові умови визрівання, хоча, за словами науковця, дослідні зразки пшениці потрібно було збирати щонайпізніше 10 липня. Але навіть 25 липня посіви зберігаються у доброму стані, зерно не проросло й має відповідну до стандартів скловидну форму.
Поряд із дорідною пшеницею на дослідному полі ми побачили й чимало ділянок із почорнілим колоссям. І хоча самі колоски нахиляли стебло під своєю вагою, однак зерно в них уже не придатне для виробництва хліба й круп… За номером ділянки й назвою сорту читаємо відповідні записи в журналі наукових спостережень. І бачимо – сорт іноземної селекції, і таке ми спостерігали неодноразово.
Як зазначив Володимир Тищенко, в цьогорічних умовах значно краще показали себе саме вітчизняні сорти хлібів. До речі, ними в господарствах області засіяно понад дві третини площ товарних посівів. Загалом серед найбільш затребуваних аграріями області такі сорти пшениці, як Сагайдак, Лютенька, Диканька, Полтавчанка, Зелений гай, Кармалюк. Це високоякісні і високоврожайні сорти, виведені селекціонерами Полтавської державної аграрної академії. Вони не підвели сільгоспвиробників і в нинішньому, не надто сприятливому році. Скажімо, в Лохвицькому районі фермер Володимир Зінченко зібрав по 87 центнерів з гектара пшениці сорту Сагайдак. У Гадяцькому та Кобеляцькому (зокрема в СВК “Радянський”) районах господарства отримали прекрасний урожай сортів Вільшана, Диканька, Полтавчанка (в Полузір’ї, керівник – Анатолій Карась, – 75 ц/га), Кармалюк, Царичанка, Оржиця нова, Орлицький напівкарлик, Аріївка, Говтва. Фермер Василь Бурлака з Полтавського району говорить, що сіяв пшеницю сорту Астарта одеської селекції, отримав майже по 50 ц/га. Загалом результатом задоволений, адже з осені вологи в грунті практично не було, сходи отримали дуже пізно, й фермер уже планував по весні пересівати площі. Але сприятливі погодні умови весною виправили ситуацію. Нині ж, змолотивши пшеницю, на звільнених площах Василь Бурлака посіяв просо.
За словами Володимира Тищенка, до Державного реєстру занесено 18 сортів озимої пшениці, виведених науковцями Полтавської державної аграрної академії. Окрім цього, полтавські селекціонери співпрацюють у питаннях насінництва з колегами-селекціонерами з Болгарії, Туреччини, Молдови, Казахстану, Киргизстану та інших країн, де полтавські сорти пшениці нині перебувають на сортовипробуванні.
– Загалом до Державного реєстру випробуваних в Україні сортів пшениці занесено понад 300 її видів, селекції різних країн світу. На жаль, з року в рік кількість сортів іноземної селекції в Держреєстрі зростає, адже зараз занадто спрощена система їх реєстрації, – констатує директор ТОВ “Полтаванасіння” Олександр Кочубей. – Але згідно з висновками досліджень Державного центру сертифікації практично всі сорти пшениці іноземної селекції поступаються вітчизняним селекційним досягненням за основними показниками: зимостійкості, жаростійкості і якості зерна. Ми маємо значну кількість українських сортів, які входять до “Клубу-100” й при випробуванні дали урожайність понад 100 центнерів з гектара. Зокрема це – сорти Сотниця, Соломія, Житниця, які при випробуваннях дали по 102 – 110 центнерів зерна екстракласу. Високоврожайних сортів пшениці вітчизняної селекції в Україні достатньо для того, щоб забезпечити потреби наших сільгоспвиробників.
Втратою продовольчої незалежності нашої країни назвав Олександр Кочубей втрату галузі вітчизняної селекції насінництва. Адже така ситуація сприятиме тому, що іноземні компанії фактично зможуть керувати виробництвом зерна в Україні. Фактично ми будемо імпортозалежними від них. До речі, ми вже втратили свої позиції у виробництві насіння ріпаку, соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків, де відсотків на 50 – 80 використовуються переважно імпортні сорти й гібриди. До речі, іноземне насіння в кілька разів дорожче вітчизняного.
Тож втрата незалежності ще й у виробництві насіння хлібних культур – це справжній злочин перед нашими співгромадянами й перед майбутніми поколіннями українців, додав Олександр Кочубей. Хоча нині з урахуванням системи комерціоналізації в насінництві ми рухаємося саме в такому напрямку. Адже для того, щоб провести дослідження якості одного зразка пшениці треба сплатити 1400 гривень, дослідити на вміст генно-модифікованих організмів – понад 1000 гривень, грунт-контроль – більше 1000 гривень, апробація – ще понад 1000 гривень… І всі ці витрати “лягають на плечі” як державних селекційних установ, так і насінницьких господарств. Саме тому в області окреслилася чітка тенденція до зменшення кількості агроформувань, які займаються вирощуванням насіння зернових колосових культур. Скажімо, якщо ще торік у Державному реєстрі виробників насіння Полтавщину представляли понад 40 господарств, то в цьому році таких близько 25, а виробництвом зернових займаються лише 18. З іншого боку, спостерігається масове завезення в область різних сортів насіння іноземної селекції, які займають нішу вітчизняних селекціонерів. Виникають проблеми й із фінансуванням наукових селекційних центрів, у них також часто забирають землю.
За словами Олександра Кочубея, понад 50 відсотків площ сої в області засіяно генно-модифікованими сортами іноземної селекції, хоча загалом законом України й заборонено ввезення на територію області насіння з ГМО. І це тоді, коли саме на Полтавщині, у Глобинському районі, функціонує чи не єдиний в Україні потужний інститут сої, де науковці й селекціонери розробляють високоврожайні і високоякісні сорти цієї затребуваної нині культури!

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:

Добавить комментарий