А калинонька червона…

А калинонька червона…

«Відомо, що калина – чудовий засіб для лікування застуд і недуг легень. При яких ще хворобах і як можна її використовувати?»
П.С.ЯГОЛЬНИК.

Для лікарських потреб заготовляють кору, плоди і квітки калини. Kopy здирають навесні перед розгортанням листя: на молодих гілках роблять кільцеві надрізи на відстані 25–30 сантиметрів один від одного, з’єднують їх двома поздовжніми розрізами, знімають кору двома півтрубками і сушать, не вкладаючи їх одну в одну, на сонці або в приміщенні з доброю вентиляцією. Сушіння припиняють, коли кора стає ламкою. Сухої сировини виходить 38–40 відсотків. Термін придатності – 4 роки.
Плоди збирають у вересні–жовтні, коли вони повністю достигнуть. Сушать їх у затінку на вільному повітрі або в сушарках при температурі 50–60°.
Сухі плоди обмолочують, сортують, відділяючи гілочки і плодоніжки. Кору і плоди калини відпускають аптеки.
Квітки використовують лише в народній медицині. Збирають їх під час цвітіння рослини, відділяють від гілочок і квітконіжок, швидко сушать у затінку і зберігають у коробках, вистелених папером.
Кора калини містить суміш флавоноїдів, відому під назвою вібурніну, дубильні речовини, фітостерини, ефірну олію, спирт вібурніт, a-амірин і b-амірин та їхні похідні, понад 6% смоли, до складу якої входять оцтова, мурашина, пальмітинова, валеріанова, ізовалеріанова, олеїнова, лінолева, капронова, каприлова і церотинова кислоти.
У плодах є цукри, флавоноїди (астрагалін, кверцетин, кемпферол, пеонозид та інші), біфлавоноїд аментофлавон, дубильні, пектинові і барвні речовини, вітамін С, b-каротин, органічні кислоти й мікроелементи; у квітках – флавоноїди, органічні кислоти, вітамін С та ефірна олія.
Галенові препарати кори калини виявляють кровоспинну і слабку сечогінну дію, мають в’яжучі й заспокійливі властивості, посилюють тонус м’язів матки, збільшують тривалість дії снотворних засобів.
Як кровоспинний засіб препарати кори калини використовують при маткових кровотечах, особливо в клімактеричний період, при альгоменореї, субінволюції матки в післяпологовий період, при кровотечах на грунті запальних захворювань жіночих статевих органів, а також при гемороїдальних кровотечах. Використовують кору і як запобіжний засіб проти випадкових та звичних абортів. Відваром кори промивають піхву при болісних маткових кровотечах і білях у жінок.
Плоди калини (свіжі, протерті, з цукром, перероблені на джем, сік тощо) вживають при нервовому збудженні, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі й спазмах судин. Варені з медом плоди калини їдять при кашлі, охриплості, задишці, хворобах печінки, жовтяниці та діареї.
Сік із плодів калини з медом використовували в народній медицині для лікування раку молочної залози, для профілактики раку шлунку при гіпоацидному гастриті. Вважається, що систематичне вживання плодів калини поліпшує самопочуття хворих на злоякісні пухлини органів травлення.
Настій плодів калини п’ють проти фурункулів, карбункулів, екземи, різних висипів на тілі, як вітамінний, загальнозміцнюючий, потогінний і послаблюючий засіб. У дерматології й косметиці свіжий сік плодів є добрим засобом проти вугрів, висипів та пігментних плям на обличчі, для лікування ран і враженої екземою шкіри.
Настій квіток використовують у народній медицині при кашлі, застуді, задишці, склерозі, туберкульозі легень та при захворюваннях шлунку. Ним полощуть горло при ангінах і промивають рани.
Внутрішньо вживають і екстракт калини. Готують його на 50-процентному спирті у співвідношенні 1:1. П’ють по 30–40 крапель 2–3 рази на день до їди. Суміш (порівну) екстракту калини й екстракту грициків звичайних вживають по 30 крапель тричі на день при кровотечах із матки й надмірних болісних місячних.
Відвар кори (10 г, або столову ложку, сировини на 200 мл окропу) приймають по 1–2 столові ложки, 3–4 рази на день після їди. Настій плодів (10 г, або дві столові ложки, сировини на 200 мл окропу) п’ють по третині склянки 3–4 рази на день. Настій квіток (чайна ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин) – по 2 склянки на день. Сирі розім’яті плоди вживають по столовій ложці 3–4 рази на день за 30 хвилин до їди при виразці шлунку, колітах і закрепах.
Зовнішньо використовують відвар кори (50 г сировини на літр окропу) для спринцювання. Настій квіток (чайна ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин) – для промивання і полоскання.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий