“Із задзеркалля едему…”

“А небо дивиться на тебе…”

Лубенський полк. Via Dolorosa

копита місять віск осінніх глин
шляху скорботи сажені останні
дерева грубих дощок домовин
в собі не відчувають осіянні
кервавою зорею і листки
вгортаючи сліди та грізні мури
лягають на шлики і бунчуки
на в хвилях сейму втоплений
батурин
де сходить плащаниця з-за гори
і відкидає тінь аж до полтави
і ронять малинові прапори
шовкові сльози на хустки отави
* * *
відчорніли плачі
від’ячали знамена
ходить ніч до погашених свіч
в домовинах зернин
спить мій рід убієнний
із триклятих голодних сторіч

золоті його сни
ніби нетлі із нетрів
б’ються в пам’яті шиби нічні
тридцять другі мої
та й мої тридцять треті
нез’ясовані суті в мені

Парк Перемоги

(Із циклу «Полтава 70-х»)
в парк перемоги і нас манило
де танцмайданчика кружляло нло
ячать гітари ти чуєш мила
і перша ластівка лягає на крило
весна полтаву знайшла нарешті
як з-під землі знаходить
вулицю трава
портвейн приморський чи
гратієшти
та не від них іде ув оберт голова

а ми ще спраглі бо ми ще юні
і нас ця музика знайшла як і весна
високовольтно вібрують струни
реверберації заходиться луна

це вам не техно це вам не диско
майданчик музикою цвіту замело
а там сєров – ов! – а там
ліпінський
і перша ластівка лягає на крило
* * *
бранець одвічний чужих
наддержав
з вічних облав виповзайко
прийде кирпата а що ти надбав –
казку про скарб наливайка

дірку з поставлених в коло возів
зірку ув кухлі криниці
згадку про сіль що твій предок
возив
білу як біль солониці
* * *
ось і ми вже відбулись як поле
і як голе поле відбули
за вікном зимове видноколо
злободенні змієві вали

ось і ми… а справді чи були ми
загадки цієї не збагну
тільки в склянці пальчик цибулини
смарагдово свариться ну-ну
* * *
сім криниць або єди кую
вітер то з азову то із понту
шепче щоб любив до горизонту
землю не свою але…свою
вшито в груди серцю навзамін
суховій сухотний потурнацтва
сім криниць – усе твоє багатство
сім кілець де неба передзвін

та не малиновий бо оглух
як цей степ і як бездомний пес ти
все гадалось що володар перснів
а воно лишень володар мух
* * *
засвистали у похід смартфони
карий плач повис на стремені
чалого кросовера

долоні
мов рожеві птиці при вікні
щось мені ячать
бряжчить вуздечка
і туман шикується в полки
невигойний докір берестечка
дивиться іспильна крізь віки
що ж мені зостанеться
на бога –
прапорів козацьких рваний шовк
як збагну куди веде дорога
не дізнавшись звідки я прийшов

і в якій за ліком україні
збудуся в четвер хоч по дощу
чуєш чи не чуєш чураївно
я твої пісні давно мовчу

Богдана

вишить квітками словА
дримбою рими – почати
пісню як плай у карпати
мови потік прибува

слово немов перевал
слово – форель у потоці
дзвонить бджола на білотці
в світ від медів і до жал

згарди як пам’ять отав
файна ґаздине при слові
рано і в час вечоровий
в серце б я вас цілував

скільки за вами сторіч
тінями предків із лісу
наче з упівського крісу
гупає серце у ніч
* * *
дивно… здається я вижив
пальці складаючи в щопти
не заклинаю – явись же
не проклинаю – а щоб ти

доле-недоле у мене
вкрадена так по-злодійськи
із задзеркалля едему –
кола в ніколи понтійське

вчуся байдужості нині
грішно та мо не найгірше
в чорному морі чужини
із соломиною вірша
* * *
лежиш і дивишся на небо
а небо дивиться на тебе
радіаційна хмарка мчить

пощо живеш і множиш діти
питаєш згодом у сусіда
сусід припалює й мовчить

лишень вуста ворушить спраглі –
а що як ми жили насправді
як всі до нас і потім всі

кудись ішли когось кохали
вдивлялись в онучат дзеркала
тим часом як на небесі –

з мегідо чаєчка зависла
журні навіюючи мислі
і кожен дума про своє

а небо дивиться із неба
на двійко душ в долоні степу
і нас воно не впізнає

Бориспіль

глибока осінь крижана
вода зі сталі
на небі слід від ковзана
літак зоставив

ще вчора кликали згори
за пасажирів
гусей гуситські табори
транзитом в ирій

а нині барви у лісів
ковта багаття
зосталось друзів кілька псів
в очах безхатька

він звісно мріє про пальто
та ще про чарку

ти не зійшла з небес ото
і вся печалька

Сергій СУРМАЧ
Член Асоціації українських письменників

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий