Серпневого дня закінчую копати картоплю на городі. Чую: «Доброго ранку!» – Це вітається Ольга Григорівна, сусідка. – Готую аджику, потрібні кислі яблука, а їх немає майже ніяких».
Приношу яблука, і продовжуємо розмову про сільське життя-буття. Ольга Григорівна, розповідаючи, які заготовки на зиму зробила, мовить, що має змогу це все й купити, але ж настільки приємніше споживати вирощене на своєму городі, та ще й пригостити колег.
Випадковий перехожий аж ніяк не скаже, що моя співрозмовниця, на вигляд звичайна сільська жінка, насправді відома в наукових колах людина – академік, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, заслужений працівник освіти України, завідувач відділу інтеграції вищої освіти і науки Інституту вищої освіти НАПН України Ольга Григорівна Ярошенко.
Нашій землячці не байдужий край, де вона народилася і зростала, доля краян. Коли запитую Ольгу Григорівну, чому саме професію вчителя, і зокрема хімії, вона обрала, вже наперед вгадую відповідь, що все – завдяки вчителю хімії Чорнухинської школи Марії Марківні Ущапівській. Закінчила школу із золотою медаллю, стала студенткою Полтавського державного педагогічного інституту ім.В. Г. Короленка, який теж закінчила з відзнакою у 1972 році. Отримала призначення у Київську середню школу № 175, де працювала до 1979-го вчителем природознавства, біології, хімії, заступником директора школи з навчально-виховної роботи. З 1979-го по 1983 рік працювала вчителем хімії середньої школи №44.
З 11-річним стажем роботи у школі прийшла Ольга Григорівна до аспірантури Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР. Як показало навчання в аспірантурі, роки роботи в школі були її «університетами», завдяки яким шкільна вчителька змогла успішно продовжувати працювати на освітянській ниві, але вже як розробник актуальних питань педагогіки і методики навчання хімії.
Не підвела молодий науковець своїх наставників – керівника кандидатської дисертації Л. Л. Момот і наукового консультанта докторської дисертації Н. М. Буринську. Їх талант і професіоналізм допомогли їй стати вченим, дослідником актуальних проблем дидактики, теорії та методики навчання хімії, долучитися до підготовки наукових кадрів.
Наукову діяльність розпочала в Науково-дослідному інституті педагогіки УРСР на посаді молодшого наукового співробітника. У 1988 році була обрана вченою радою інституту на посаду старшого наукового співробітника, а в 1989-му – провідного наукового співробітника. Весь цей час поєднувала наукову діяльність із роботою вчителя хімії у ряді київських середніх шкіл, з викладацькою діяльністю у Київському державному педагогічному інституті ім. О.М. Горького (1988–1990).
З 1990 року працює у Національному педуніверситеті імені М.П.Драгоманова на посадах старшого викладача, доцента, завідувача кафедри методики викладання природничо-географічних дисциплін та охорони природи, з 1998 року – професор цієї ж кафедри.
Ольга Григорівна Ярошенко – досвідчений учитель, висококваліфікований викладач і науковий працівник, автор сучасних підручників з природознавства і хімії для учнів, методичних посібників для студентів і вчителів, відома широкому педагогічному загалу як розробник дидактичної концепції групової навчальної діяльності школярів та навчально-методичного забезпечення групової роботи учнів і студентів у процесі навчання хімії, фахівець у галузі дидактики середньої і вищої школи.
Професор Ольга Ярошенко твердо переконана, що створювати навчально-методичне забезпечення для школи і не працювати в школі – нонсенс. Тому й поєднувала наукову роботу з педагогічною, маючи 28 років учительського стажу. Це один із небагатьох докторів педагогічних наук, чиї наукові ідеї народжуються не в тиші кабінетів, а безпосередньо в шкільному класі.
– Коли я готую новий підручник – бачу перед собою клас і допитливі очі дітей, які хочуть почути від мене щось нове і цікаве, – розповідає Ольга Григорівна.
Професор Ярошенко є вчителем не лише для учнів та студентів, а й для учителів, вона бере участь у конференціях, семінарах, курсах підвищення кваліфікації. Багаторічний досвід роботи у школі сприяє тому, що Ольга Григорівна поширює свої ідеї серед учителів, проводячи для них показові заняття, розробляючи навчально-методичні комплекти з хімії, що включають підручники, тематичне планування, робочі зошити для учнів, зошити для практичних робіт, завдання для тематичного контролю знань, збірники задач, методичні рекомендації для вчителів.
Наукові досягнення члена-кореспондента НАПН України О.Г. Ярошенко відзначено високими нагородами: почесним званням «Заслужений працівник освіти України», орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, знаком «Відмінник народної освіти УРСР», грамотами Міністерства освіти України, Почесною грамотою Академії педагогічних наук, Почесною грамотою Київського міського голови, орденом святих Кирила і Мефодія, орденом святої великомучениці Варвари, знаком «Ушинський К.Д.», медаллю «Григорій Сковорода».
Минулої осені Ольга Григорівна Ярошенко обрана дійсним членом (академіком) Академії педагогічних наук України.
***
Ольга Ярошенко народилася у селі Харсіки, у Сковородинівському краї, у родині Григорія Івановича і Ганни Панкратівни, звичайних сільських працелюбів, 22 вересня 1950-го. Посаджений декілька років тому Ольгою Григорівною сад росте і міцніє, порадувавши цього року першими плодами на молодих деревцях. Я милувався доглянутим садом і думав, що Ольга Григорівна посадила ще один сад – науковий, адже під її керівництвом виконано і захищено 4 докторські і 24 кандидатські дисертації з педагогічних наук, а скільки юнаків і дівчат завдяки її урокам стали вчителями, то й не перелічити.
Мамину професію успадкувала і дочка – Тетяна Валеріївна, учитель однієї з київських шкіл, кандидат педагогічних наук. Онучка Марина опановує нову науку – після навчання в Київському політехнічному інституті на факультеті біотехнологія і біотехніка вступила до Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка. І навчається успішно, вже брала участь у міжнародній конференції в Берліні.
Тож побажаємо ювілярці многії і благії літа!
Микола БУЛДА
Заслужений працівник культури України