"Антон "Еней" Цедік – правдива Душа в пошуках Істини"

«Антон «Еней» Цедік – правдива Душа в пошуках Істини»

ПРЕЗЕНТАЦІЯ книжки під такою назвою відбулася днями в Інформаційно-виставковому центрі Національного музею Революції Гідності у Києві. Видання – збірка спогадів батьків, друзів, наставників, учителів і побратимів про непересічного патріота й подвижника. Антон Цедік із позивним «Еней» народився у Полтаві, здобув економічну й історичну освіту. Був учасником Революції Гідності в Києві та Полтаві. Він загинув у Іловайську, поклав своє молоде життя, виборюючи незалежність України.
– Ідея написати книжку про Антона Цедіка виникла у директора нашої гімназії Олени Голтвяниці. Вона познайомила мене з його сім’єю. На той час ми мали спогади батьків, одно-класників, друзів, побратимів, родичів Антона. Мама Антона принесла мені його записник із телефонними номерами людей, яких знав Антон. Ми намагалися зв’язатися з кожним. Здається, моя електронна адреса розійшлась по всій Україні, бо кожного вечора мені надходили листи – теплі, щирі спогади про Антона, – пригадує упорядниця книжки Олена Стоцька.
2019 року це видання на конкурсі «Краща книга Полтавщини» посіло друге місце у номінації «Краще прозаїчне видання».
Із початком російської збройної агресії проти України Антон Цедік записався у добровольчий батальйон «Дніпро». Згодом воював у складі батальйону «Донбас». Був учасником визволення Бахмута, Лисичанська, Попасної. Ольга Цедік пригадує останню розмову із сином. Антон, якому було 27 років, з’явився у сюжеті на одному з центральних телеканалів, де разом зі своїми побратимами вітав українців із Днем Незалежності. А вже 29 серпня його не стало.
– 28 серпня я востаннє говорила з Антоном по телефону. Це було о пів на десяту. Він зателефонував сам, сказав, що мають оголосити «тишу» й зв’язку деякий час не буде, щоб я не хвилювалася й не телефонувала йому доти, допоки він сам не вийде на зв’язок», – розповідає мама Героя.
Видання презентували Олена Стоцька – авторка, одна з упорядниць книжки, та Максим Горбонос – товариш Антона Цедіка.
Спогадами про Антона ділилися його батьки Ольга та Ігор Цедіки, друг із часів Майдану Олександр Костик (Кошиць), друг по КНУ Василь Пономарьов, Тарас Гапон «Тар», що виїздив разом із Антоном Цедіком з Іловайська та потрапив під обстріл в одному «КрАЗі» з ним. До розмови долучилися керівник театру «Анастасіс» Тарас Духовний, журналіст Володимир Паршевлюк, народний депутат кількох скликань, майданівець Юрій Бублик, письменник Роман Коваль, філософ і релігієзнавець Галина Лозко, політик Олег Тягнибок, а також учасники Революції Гідності, бойові побратими й ветерани АТО, друзі та знайомі Антона Цедіка.
Волонтер, голова Полтавського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих Анатолій Банний та голова Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих Орина Сокульська вручили Ользі та Ігорю Цедікам грамоту і каравай на знак вдячності й пошани батькам та матерям усіх загиблих українських воїнів.
Анатолій Банний також вручив грамоту від військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату Дмитра Губського волонтерці Тетяні Асадчевій. Лунали чудові патріотичні пісні у виконанні лідера рок-гурту «Тінь Сонця» Сергія Василюка.
Після завершення презентації учасники полтавської делегації поклали квіти до пам’ятного знака на Алеї Героїв Небесної Сотні у Києві

Володимир ГРИГОР’ЄВ,
журналіст.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий