Арт-терапія: знеболювання мистецтвом

Арт-терапія: знеболювання мистецтвом

Святково вбрані ялинки, потішні снігові баби, схожі на яблучка снігурі – з усім цим добром до Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка завітала казкова пані Зима. А привели її до садиби видатного письменника-гуманіста юні художники. Близько трьох десятків малюнків на зимову тематику представили на виставці, підготованій у рамках занять з арт-терапії у ГО «Спілка вдів та дітей учасників бойових дій «Птаха».
Малювали дітлахи, а іноді й мами, у зручний для кожного протягом місяця час, на базі арт-студії голови ГО «Птаха», художниці Олли В’ялої-Бойко. Кошти на фарби, а також рами й підрамники для оформлення готових робіт надав департамент культури, молоді та спорту виконавчого комітету Полтавської міської ради. Місце для проведення першої із циклу запланованих виставок обрали не випадково, бо ж Володимир Галактіонович Короленко особливо опікувався дітьми, які в безжальних жорнах більшовицького терору та воєнних подій утратили батьків. Як відомо, з ініціативи письменника-правозахисника в 1918 році в Полтаві було створено «Лігу порятунку дітей».
Першою в стінах літературно-меморіального музею В. Г. Короленка юних авторів виставки та їхніх рідних привітала науковий співробітник Світлана Ємець. Вона процитувала присутнім надзвичайно теплого листа Володимира Галактіоновича до своєї доньки Софії (від 12.09.1905 р.), у якому він навчає не відмовлятися «в твоем душевном горе и тяжести» від співчуття, а також мудро міркує, що, оскільки без горя в житті ніколи не обходиться, належить запастися на противагу йому силами.
Перед тим, як ознайомити гостей із виставкою, Олла В’яла-Бойко розповіла, що головне завдання ГО «Птаха», навколо якого об’єдналися всі її представниці, – суто материнське: підняти на ноги своїх дітей, яких війна позбавила щастя жити в повній родині.
– Ми маємо вести соціальну роботу, на своєму досвіді допомагати тим, хто тільки зіткнувся з такою ситуацією і не знає, як жити далі. Зокрема маємо підказати, що увага до духовного, мистецького діє на зболену душу людини полегшуюче. Ми повинні подбати про просвітництво своїх дітей, а також ділитися їхніми здобутками з іншими. У цьому – призначення нашої громадської організації, – зазначила пані Олла.
Коли художниця запросила гостей помандрувати створеним дітьми за допомогою фарб і фантазії світом, вони опинилися у несподівано барвистій зимі – з переважанням сонячних, синіх, зелених кольорів. Певний філософський зміст в експозицію привніс диптих Олли В’ялої-Бойко «Очі зимові». Заохочувала своїм прикладом дітвору малювати також заступниця голови ГО «Птаха» Галина Боняківська. Зворушливому спогаду з дитинства, коли її, по-зимовому закутану в теплий одяг, дорослі називали «Галинка-кулинка», вона надала співзвучності з аурою Короленкової обителі й зобразила чепурну дівчинку, яка ніби причимчикувала до нас
із морозної зими позаминулого століття.
Для юної художниці Юлі Кабушки холодна пора року асоціюється зі сплячим фіолетовим їжачком. Власне, дивувати ця дівчина вміє. Серед її інтересів – навіть гирьовий спорт. Богданка Власенко та Аліса Мовчан надолужили під час малювання аж ніяк неможливе за нинішньої безсніжної погоди в реальному житті ліплення снігової баби. «Мені трохи допомагала мама. Поки вона малювала, я танцювала», – усміхається п’ятирічна Богданка. Тим часом семирічна Аліса, другокласниця ЗОШ № 5, уже відвідує спеціальні заняття з хореографії. Із пензликом дівчинка працює так швидко, як і ніжками на паркеті. Каже: «Усе намалювала за одну годину. Про що подумається, те і малюється».
Музичний настрій гостям творчого дійства створювала юна талановита полтавка Єва Кучер, яка виконала на фортепіано імпровізацію на тему зими. Чотирнадцятирічна віртуозка навчається у Полтавській дитячій музичній школі № 1 ім. П. І. Майбороди, а також у студії при Полтавському коледжі мистецтв ім. М. В. Лисенка. Нещодавно вона повернулася з ІV Всеукраїнського фестивалю-конкурсу української академічної музики «Класик-проєкт» із дипломом лауреатки першого ступеня. Дівчина мріє про подальше навчання в коледжі мистецтв, а відтак, можливо, і в консерваторії.
На завершення дійства, за доброю давньою традицією, гостей у музеї пригостили духмяним чаєм на травах. Доброчинці, які завітали на виставку, роздали хлопчикам та дівчаткам подарунки.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий