У школах Полтавщини відбулися випускні вечори. У Кошманівському навчально-виховному комплексі Машівського району атестати зрілості отримали дев’ять юнаків і троє дівчат. Розділити їхню радість початку дорослого життя прийшли вчителі, батьки, представники місцевої влади й духовенства. Привітати своїх юних земляків зі святом приїхав і народний депутат України, колишній командир добровольчого батальйону Артем Вітко. Випускникам він вручив мобільні телефони, а школі подарував ноутбук.
Школа – велика дружна сім’я
Шкільний зал був заповнений вщерть. Під гучні оплески випускники піднімалися на сцену: усміхнені, радісні й стривожені водночас. Молоді, завзяті, енергійні – вони танцювали прощальний вальс, співали, жартували, ставили кумедні сценки. То був їхній випускний бал. І він дійсно вдався на славу.
– Сумуватиму за школою. Мені, приміром, не вистачатиме моїх друзів-однокласників, – зізнається випускниця Ярослава Засенко. – Багато було щасливих днів. Не забуду їх ніколи. Взагалі, вважаю, школа – це велика дружна сім’я.
Поруч – її мама Оксана. Вона не стримує сліз, голос зрадливо тремтить.
– Не хочеться відпускати у доросле життя, сповнене негараздів і несподіванок. Втім всі через це проходили. Отож прорвемося, – каже пані Оксана.
– Це – мій перший випуск, мої найкращі діти, яких я дуже люблю і пам’ятатиму усе своє життя, – говорить класний керівник 11 класу Марія Колодько. – Ми разом багато подорожували, маємо чимало приємних спогадів. На душі сумно. Жаль прощатися із такими учнями.
– Трохи раніше школу закінчила донька. Тепер шкільний поріг переступив і син, – приєднується до розмови Оксана Реп’ях. – Дякую школі, вчителям, що подбали про мого Валерія, який зараз мріє вчитися на машинобудівника.
– А я планую стати інженером-конструктором. До вподоби креслення. Тож обов’язково вступатиму у вуз, – говорить Артур Хорішко. – Мене переповнюють емоції. Дякую друзям, які підтримували у важкі хвилини, вчителям, котрі виховали, подарували знання і благословили на подальшу подорож по життю.
Випускний вечір – у новому актовому залі
Народний депутат України Артем Вітко – із сім’ї військових. Тож вчитися йому довелося в багатьох школах різних міст і країн, куди направляли служити батька-офіцера. Але родинне коріння бере початок саме у селі Кошманівка Машівського району.
– У 1908 році тут народився мій прадід Василь Ілліч. Відтак я – ваш земляк, – говорить Артем Вітко, вітаючи зі сцени випускників школи. – Довелося побувати у багатьох державах. Але, вважаю, Україна – найкраща, бо це – наша Батьківщина. Дуже радий, що завітав до Кошманівки. Щирі очі дітей, які вирушають у доросле життя, додають оптимізму, що разом ми побудуємо заможну країну.
У Кошманівському навчально-виховному комплексі нині навчаються близько 170 учнів. У 1985 році їх було півтисячі. Після певного періоду спаду народжуваності зараз кількість учнів знову поступово починає зростати.
– У перший клас прийшло не дванадцять, як раніше, а двадцять п’ять учнів, – розповідає директор НВК Володимир Моцаренко. – Тобто у майбутнє дивимося із оптимізмом. Кожен із випусків школи, а цей у мене 38-й – по-своєму унікальний. Нинішній рік запам’ятається багатьом, бо випускний вечір ми провели у новому актовому залі. Реконструкцію впродовж восьми місяців робили, поєднавши два класи. Допомагали і спонсори, і держава.
– Коли треба школі – завжди йдемо назустріч, – переконує Кошманівський сільський голова Людмила Бережна. – Тільки на попередній сесії виділили нашому освітньому закладу 100 тисяч гривень для придбання ноутбуків і планшетів. Наприкінці року кращим учням також завжди вручаємо матеріальну допомогу. Для мене ж нинішній випуск особливий, бо разом із цими учнями у 2007 році я прийшла на посаду сільського голови. Усі ці роки ми набиралися досвіду й мудрості.
Благословення на доросле життя
На доросле життя дітей благословив настоятель місцевого Свято-Вознесенського храму УПЦ отець Іоан Рошко. Кожному з випускників він вручив по іконці Спасителя та Божої Матері. Його дружина Ганна у Кошманівському НВК працює вчителькою, у початкових класах викладає англійську мову та християнську етику.
До речі, перед початком випускного вечора народний депутат України Артем Вітко завітав і до місцевого храму. Він поставив свічку й помолився за загиблих на Донбасі побратимів та підтримав священика у його прагненні пропагувати в школі християнські чесноти, які сприяють утвердженню духовних цінностей і моралі.
– Як би не було важко, але навіть на війні намагався діяти по-християнськи і вимагав цього від підлеглих, – стверджує Артем Вітко. – І в моєму батальйоні ніхто не загинув. Пригадую, як колись моя бабуся прищеплювала мені віру в Бога. Слухав її і молився святому Георгію Побідоносцю за свого батька – воїна Леоніда, який, певен, і завдяки нашим молитвам залишався живим і неушкодженим. Тобто його берегла і моя дитяча щира молитва.
Сьогоднішнім випускникам зичу передусім миру, віри, злагоди, натхнення, сповна реалізуватися у житті і надалі крокувати щасливими стежинами.
Ольга ФИСУН
Журналіст