Авіаконструктор Архип Люлька створив двигуни, що перевищили швидкість звуку

Авіаконструктор Архип Люлька створив двигуни, що перевищили швидкість звуку

Першим у світі український конструктор авіаційних двигунів, академік, член-кореспондент Академії наук СРСР Архип Михайлович Люлька запропонував ідею двоконтурного турбореактивного двигуна, яку й нині використовують у цивільній і військовій авіації.

Архип Люлька народився 23 березня 1908 року в селі Саварка Київської губернії (нині – село Богуславського району Київської області). З дитинства Архип захоплювався математикою, механікою, технікою. Цими науками сільського хлопця зацікавив видатний математик, академік АН УРСР Михайло Кравчук, вчитель майбутніх всесвітньо відомих конструкторів ракетної та космічної техніки Сергія Корольова і полтавця Володимира Челомея. Учнем Михайла Пилиповича Кравчука, який деякий час викладав у сільській школі, став і Архип Люлька.
У 17 років Архип закінчив ремісниче училище в Білій Церкві. З другої спроби вступив до Київського політехнічного інституту, який закінчив у 1931-му. Ще будучи студентом, одружився із землячкою Галиною Процак. У пари народилися троє дітей – Володимир, Вячеслав і Лариса.
Архип Люлька, навчаючись в аспірантурі Харківського авіаційного інституту, створив конструкцію першого в країні двоконтурного турбодвигуна. Групою Архипа Люльки в 1938 році розроблений двигун РГД-1, що дав змогу літаку розвинути швидкість до 900 кілометрів на годину.
У 1941–1942 роках вчений працював в евакуації на закритому танковому заводі у Челябінську. Запатентував власну схему турбореактивного двигуна, але тоді не було можливостей для практичної реалізації винаходу. Плани здійснилися тільки у 1960-ті роки. А у воєнну пору Архип Михайлович сконструював двигун, заснований на простійшій одноконтурній схемі. Цей проект також випередив свій час, не маючи аналогів.
Після війни Архип Люлька став генеральним конструктором авіаційних двигунів. Був піонером розробки моторів для надзвукової авіації, зробивши перші кроки у цьому напрямку ще в тридцяті роки. Під його керівництвом створили спеціальне конструкторське бюро, нині НВО «Сатурн», яке носить ім’я винахідника.
Надзвукові двигуни талановитого конструктора були встановлені на лайнери Іл-22. Восени 1957 року відбулися випробування літака Су-7, який вперше вдвічі перевищив швидкість звуку. Одним із останніх створених Люлькою двигунів АЛ-31 Ф оснащено всесвітньо відомий Су-27, який встановив 27 світових рекордів. Дітище Архипа Люльки – двигун АЛ-29 – встановлене на макеті-аналозі космічного корабля багаторазового використання «Буран», який свого часу був розроблений у КБ імені Павла Сухого.
Герой Соціалістичної Праці, лауреат вищих тогочасних державних відзнак – Ленінської і Сталінської премій – Архип Люлька помер 1 червня 1984 року у віці 76 років. На честь академіка Саварський навчально-виховний комплекс на Київщині названий іменем Люльки, в рідному селі відкритий пам’ятник видатному земляку. В Москві, де він працював, ім’ям Архипа Люльки названа площа.
В Національному технічному університеті “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” встановлено меморіальну дошку Люльки, його портрет є в Галереї видатних випускників КПІ, на алеї видатних вчених височить погруддя Архипа Люльки.
110-та річниця з дня народження авіаконструктора в Україні відзначається на державному рівні.

Підготувала
Ганна ЯЛОВЕГІНА.

Поділися:

Добавить комментарий