“У 12 років я поганяла волів і коней на оранці і жнивах, в 14, разом з багатьма дівчатами, в’язала снопи, крутила віялку, виконувала іншу роботу вдома та в полі”, – пригадує свої життєві “університети” жителька села Хильківка Хорольського району Оксана Григорівна Детюченко. У жовтні наша землячка справила 90-й день народження.
Були в її житті горе і випробування, судилося пізнати радість любові, материнства і родинного затишку.
Народилася 1928 року у селі Бурбине Семенівського району. Оксані виповнилося лише тринадцять, коли на землю батьків спустилася темна хмара війни. Страх і біль окупації, голоду, холоду, нестатків випало пережити дівчинці. Та життя перегорнуло нову сторінку, розповідає бабуся. Прилетіла в село велика радість – звістка про Велику Перемогу радянських військ над фашизмом.
Через два роки після переможної весни Оксана познайомилася із гарним юнаком Антоном із сусіднього села Курилове. І доля поєднала їх на багато літ. Побралися і переїхали до Хильківки.
Для чоловіка Оксани Григорівни, Антона Федоровича, війна ще досить довго давалася взнаки. Разом з багатьма юнаками-односельцями хлопець був примусово забраний у німецьке рабство. Працював у Норвегії, на заводі. Тільки спогади про виснажливу працю, як і біль, чоловік сховав далеко у своїй пам’яті. Тепер його серце переймалося любов’ю до дружини, роботою у місцевому господарстві: був механізатором, комірником, завгоспом. А робота в ланці, в телятнику, свинарнику, домашнє господарство – все було на руках жінки-трудівниці, люблячої дружини і матері Оксани Григорівни Детюченко.
У родині народилося двійко діточок – старший Олексій і молодша Оля. Виховали батьки хороших дітей. Допомогли їм знайти місце в житті. Проте на материнську долю випало ще одне тяжке випробування – пішла за межу вічності донька Оля. Важко… Але батьки знайшли в собі сили жити далі.
Через роки Оксана Григорівна знову запнулася чорною хусткою. Цього разу в жалобі за чоловіком.
Та життя триває. І в свої дев’яносто ця жінка красива у своїй любові до рідних і близьких, в мудрості прожитих і пережитих років. Допомагає синові Олексію й невістці Зінаїді, дарує бабусину ніжність онукам – Олександру, Антоніні, Дмитру.
В ювілейний день народження Оксану Григорівну Детюченко привітали Хильківський сільський голова Олександр Марусенко, голова первинної організації ветеранів Марія Повар, працівники сільської ради, учасники самодіяльних колективів сільського Будинку культури, родичі та односельці.
Підготував Сергій МІСЮРЕНКО.
Вам також може сподобатись
«Червоне – то любов, а чорне – то журба»
Вони знають, хто найкращий
«Україна – це мій дім, і нікому не дозволено його розоряти. Ніяких ворогів на свою землю ми не пустимо!»
«Родинні Історії Війни» Всеукраїнський проєкт – про мешканців Полтавщини
Посилення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування