Багато є в осені радості…

Фіолетовий вечір

Фіолетовий вечір. Фіолетові квіти у вазі.
Фіолетова чашка з міцним і гарячим
чаєм.
Хтось сказав необачно, що осінь на часі,
І мене засмутив – я уже за весною скучаю.

«Так не хочеться осені!..» – вчора зізналась
подруга,
І додала, що у неї завжди восени
«депресія»…
Що ж – не одній їй властива осіння туга.
З цього приводу є у психологів версія.

Кажуть: «Коротшає день, менше сонця…»
Звичайно,
Версія ця ніким не спростована досі.
Та мені допомога – чашка гарячого чаю
З ароматним лимоном. Я так зустрічаю
осінь.

А жалкую найбільше за пляжним сезоном,
За зеленим вбранням природи і за дощем,
Який «через сонце» насичує простір
озоном…
Згадки про це восени викликають щем.

За гардеробом літнім жалкую у час
осінній –
За легкими сукенками та яскравими
майками…
Коли пірнаю у курточки темно-сині,
Речі ці милі вглиб шафи летять
барвистими зграйками…

Але вони, як і я, весни дочекаються,
Стануть у спеку в нагоді – новий для них
буде «дебют».
Фіолетовий вечір. Фіранка від вітру
гойдається.
Хтось сказав: «Близько осінь». І раптом
гримнув… салют.

І розцвіли в небі «лотоси» різнобарвні…
Може, хтось голосно так проводжає літо?
Знову спалахи, гуркіт, «зірки» дивовижно
гарні!
Загубилися в сяйві мої фіолетові квіти.

Так утратив тональність свою
фіолетовий вечір –
Сяйво райдужне шаллю упало на плечі.
Скоро осінь, друзі, до речі…

Наталія ЖОВНІР

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий