Баклажани родитимуть щедро

бузковий туман

Баклажани родитимуть щедро

Не можу уявити свої грядки без баклажанів. Це дуже смачний і корисний овоч. Ціную їх за можливість приготувати масу смачних та надзвичайно корисних страв. Вживання баклажанів знижує рівень холестерину в крові. Також плоди містять низку вітамінів, багато калію, білок, крохмаль, органічні кислоти та мікроелементи.

Баклажан, як відомо, – родич помідора. Вирощують його в Україні та в Європі як однорічну рослину. Але насправді баклажани добре зимують в країнах Азії та дають урожай протягом двох років.
Батьківщиною баклажана є Південно-Східна Азія. В Індії та Бірмі досі зустрічаються дикорослі баклажани. Жителі Полінезійських островів обсаджують свої будинки цим дивом, прикрашають сади, огорожі. Плоди баклажанів на островах виростають вагою понад 3 кг.
Уже незабаром розпочнеться сезон посіву насіння, тому хочу розповісти про основні нюанси вирощування.
Вирощую баклажани через розсаду без пікірування, висіваю частину насіння у ящички та вирощую розсаду на підвіконні. Іншу частину висіваю прямо у тепличку. Пікірувати баклажани не бажано, тому що вони погано переносять пересаджування, через що приблизно на місяць затримується їхнє зростання. Сіяти можна з кінця лютого, але найкраще посіяти у середині березня. Я роблю так: у 20-х числах лютого висіваю 15–20 насінин ранньостиглого сорту. Цієї кількості буде достатньо для отримання раннього врожаю. Усі інші сорти висіваю після 15 березня.
Насіння висіваю, залишаючи між рядками відстань 3–4 см, а між рослинами – 1–2 см. Для проростання насіння потрібна температура повітря близько 22–25 градусів, а після появи сходів її необхідно знизити до 18–20 градусів. Якщо рослини на підвіконні витягуються, підсипаю їх землею. У теплиці чи парнику рослини витягуватися не будуть, тому що їм буде достатньо світла. Найкращий вік для розсади баклажанів – 60 днів. Загартувавши її, починаю в середині травня висаджування у відкритий ґрунт. Ділянку для розсади вибираю добре освітлену, захищену від вітру і, звичайно ж, родючу.
Розсаду висаджую за схемою 40 на 60 см. Подальший догляд зводиться до прополювання та поливу. Найбільша складність у період вегетації – колорадський жук. Тут є два варіанти – кропити або регулярно збирати жуків вручну. Обприскувати рослини бажано біопрепаратами, адже не хочеться себе труїти хімією.
Отримати насіння для посіву із баклажана непросто. Але є один простий спосіб. Може, хтось захоче скористатися моєю порадою. Я розрізаю баклажани на чотири частини і ставлю в тепле місце бродити. Коли вони перебродять, шкірка добре відокремлюється від м’якоті та від насіння. Далі залишається промити насіння і просушити при температурі не вище 30 градусів.
Баклажани, вважаю, треба вирощувати самим – це безпечніше для здоров’я. Хто знає чим на полі обробляли магазинні плоди?.. Завзятим городникам залишається тільки вибрати хороші сорти. Окрім традиційних фіолетових баклажанів, я вирощую білі, зелені, жовті, червоні та смугасті.
Минулого сезону мені сподобався сорт Кашалот. Це ранньостигла новинка, від сходів до початку плодоношення – 105 днів. Кущ низький, плоди циліндричні, вагою до 300 г. Забарвлення у них темно-фіолетове. Сорт стійкий до сухої гнилі плодів.
Як завжди, гарно вродив торік баклажан Для Шашлика. Цей сорт середньостиглий, має компактні кущі висотою 50 см. Плоди темно-фіолетові, циліндричні, довжиною до 17 см, з відмінним смаком, без гіркоти, вагою 150 г.
Одним з перших починає родити баклажан Бузковий Туман. Від повних сходів до технічної стиглості – 93 дні. Кущ компактний, висотою 50 см, відмінні результати дає у теплиці. Плоди циліндричні, світло-бузкові, глянсові, довжиною 15 см і діаметром 4 см, вагою 200 г. М’якуш білий, без гіркоти.
Сподобався і смугастий середньостиглий сорт Матросик. Кущі висотою до 60 см, плоди овально-грушоподібної форми, довжиною 15 см, діаметром 10 см. Вага плода – до 250 г, забарвлення в технічній стиглості біле з яскраво вираженими бузковими смугами, розташованими по всій довжині плода. М’якуш білий, без гіркоти. Відрізняється чудовим смаком смажених страв, соте, ікри та маринованих баклажанів.
Тайський круглий зелений має круглі плоди до 200 г, зеленого кольору. Незвичайне забарвлення і кругла форма роблять цей сорт екзотичним. На перший погляд, навіть не скажеш, що це баклажан. М’якуш білий, щільний, високих смакових якостей. Щоб був кращий врожай, сорт треба формувати у два пагони.
Дуже красивий і незвичайний сорт із Таїланду Кумарі Шрі-Ланка. Це пізній сорт, плодоносити починає у кінці серпня. Вага кожного плоду – 300–400 г. Плоди сніжно-білі, круглі, ребристі. Баклажани дуже смачні, можна не чистити від шкірки. Смажені плоди нагадують м’ясо. А які вони смачні запечені на грилі!
Справжнім відкриттям для мене став сорт з Японії Мітойо. Насамперед його перша перевага – це врожай понад 20 кг з квадратного метра площі. Кущ заввишки до 1 м, плоди можуть бути овальними або краплевидними. Також мають різну форму. Шкірка дуже тонка, без гіркоти, навіть можна не чистити. Вага плодів – до 1 кг і більше. М’якуш ніжний і солодкий, рекомендую спробувати у сирому вигляді. Так, цей сорт можна їсти у сирому вигляді, і він дуже солодкий. Цей сорт у Японії маринують, а також запікають і смажать. Це найсмачніший баклажан, який я куштував, і усім рекомендую його спробувати.
Посадіть і ви ці екзотичні баклажани. Кожен сорт має різний і неповторний смак. Якщо вас зацікавили баклажани з моєї колекції, я з радістю готовий поділитися насінням. Пишіть на мою адресу і не забудьте вкласти конверт для відповіді.
Адреса для листів:
51610,
вул.Тюркіна, буд. 41,
с. Мишурин Ріг,
Кам’янський район,
Дніпропетровська обл.,
Руслан ДУХОВ.

Добавить комментарий