Баланс інтересів пішоходів  і автовласників

Баланс інтересів пішоходів і автовласників

План сталої міської мобільності презентували у Полтаві. Робота над ним тривала понад рік і здійснювалася в рамках концепції інтегрованого розвитку «Полтава 2030» та із залученням консалтингової компанії Dornier Consulting, яка має міжнародний досвід у впровадженні новітніх технологій розвитку інфраструктури, підвищення мобільності та захисту довкілля. Нині лише два українських міста – Полтава та Житомир – мають програму сталої міської мобільності, ведуть перемовини з міжнародними кредитними організаціями у напрямку їх реалізації. До обговорення запросили представників транспортного бізнесу, управлінь дорожнього господарства та небайдужих містян.

Зручно, екологічно та безпечно

За приклад для розробки програми мобільності для Полтави експерти взяли досвід німецьких, шведських, данських та польських міст. Зокрема у німецькому місті Бремен таку програму прийняли ще у 2014 році. Вона виявилася акцентованою на підтримку немонетизованого проїзду, покращення транспортної системи та екологічні види транспорту. У шведському місті Еребру відповідно до плану сталої мобільності планується, що до 2020 року кількість громадян, які пересядуть з приватного автотранспорту на громадський, зросте з 44% до 60% завдяки активній популяризації пішохідного та велосипедного руху. Транспортна політика данського міста Оденсе спрямована на розвиток культури та охорону здоров’я. Інвестиційна діяльність будується таким чином, щоб частково обмежити доступ громадян до легкових автомобілів у центральній частині міста. Ключовий експерт проекту сталої міської мобільності для Полтави Марцин Волек також брав участь у розробці плану сталої міської мобільності для польського міста Зелена Гура. На 139 тисяч його жителів припадає всього… 470 автомоблів. З року в рік кількість пішоходів та людей, які користуються громадським транспортом, зростає. Саме на його розвиток були спрямовані значні інвестиції з місцевого бюджету та закуплено 47 електроавтобусів. Таким чином кількість автовласників зменшилася до 42%. На громадський транспорт перейшло 25% місцевого населення, а ще понад 30% користуються велосипедом чи прямують до роботи і місць навчання пішки. Подібність Зеленої Гури з Полтавою у тому, що це також місто коротких дистанцій, вся інфраструктура розташована у пішохідній досяжності. Третина сполучення центру Зеленої Гури з околицями є пішохідною. Це дозволило не лише подбати про місцеву екологію, а й значно розвантажити вулиці міста від автомобілів. За словами Марцина Волека, пріоритетами цієї програми для Полтави є: покращення послуг громадського транспорту та створення умов для маломобільних груп населення; розвиток мультимодальної інтегрованості громадського транспорту; надання пріоритету руху громадського транспорту в загальному потоці. Комфортним місто може стати лише у тому випадку, коли буде легко пересуватися всім: восьмирічній дитині, старенькому пішоходу, автомобілісту чи велосипедисту. Щоб цього досягти, потрібно розвантажити проїжджу частину та тротуари центральної частини міста від парковок, облаштувати достатню кількість паркомісць у житлових масивах, біля громадських та комерційних закладів.

На роботу – велосипедом

План сталої міської мобільності фахівці планують реалізувати в Полтаві за рік. Згідно з раніше розробленим сценарієм, максимум уваги приділять покращенню пішохідної комфортності, розробці та популяризації нових веломаршрутів, запровадженню електронного квитка, доступності та екологічності місцевого транспорту. Як показало соціологічне опитування, понад половина полтавців (55%) користуються громадським транспортом, 12% – приватним і лише 32% добираються до місць призначення пішки чи на велосипедах. У середньому на тисячу мешканців припадає 101 автомобіль. Аналізуючи роботу громадського транспорту, експерти визнали, що місто потребує збільшення кількості автобусів великого класу та якісної модернізації всього автопарку. Понад 68% автобусів мають більше 10 років «трудового стажу», а вік 70% рухомого складу тролейбусного парку перевищує 15 років. У місті є попит на велосипедний рух, проте відсутня відповідна інфраструктура. Більшість наших земляків переконані, що велосипед є транспортом для бідного населення, пересуватися на ньому «не статусно». Лише близько 5% опитаних зрідка користуються двоколісним транспортом. У рамках заходів із розвитку велосипедного транспорту в місті до 2030 року передбачено прокладання нових транспортних велосипедних маршрутів від мікрорайону Алмазний до центру; по центру; від мікрорайону Огнівка до центру. Також розробляються три нові рекреаційні маршрути: вздовж Ворскли, у дендропарку та вздовж Пушкарівської балки. Заплановано, що в найближчі кілька років у Полтаві запрацює система громадського велопрокату.
Триває робота і над впорядкуванням у місті паркувального простору. Новинкою стане муніципальна служба контролю за паркуванням як елемент системи платного паркування. На десять паркувальних місць планується встановити один паркомат. Залишати на стоянці великогабаритний транспорт дозволятиметься лише у периферійних районах міста, а не в його центральній частині. Проте першою ластівкою у покращенні транспортної мобільності міста має стати «електронний квиток» на маршрутах усіх форм власності за умови безкоштовної пересадки на інші маршрути.
«Зробити місто зручним для кожного можна, лише налагодивши тісну співпрацю бізнесу, владних структур та громади. Але за умови, що бізнес-інтереси не братимуть гору над потребами людей, адже нині Полтава залишається містом з чи не найбільш недосконалою інклюзивною доступністю, – вважає регіональний представник ВГО “Національна асамблея людей з інвалідністю України” у Полтавській області Ірина Твердохліб. – Планування безперешкодного мобільного простору є складовою інклюзивного простору, доступного для всіх».
***
Інформаційний захід проводився у форматі форуму, де учасники також могли відвідати воркшопи та долучитися до обговорення інтелектуальних транспортних систем у сфері управління громадським транспортом та безпеки руху. Організатором виступила комунальна установа «Інститут розвитку міста» спільно з проектом «Інтегрований розвиток міст України», що виконується німецькою урядовою компанією Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Окрім Полтави, у проекті беруть участь Львів, Чернівці, Вінниця та Житомир. Фінансування проекту складає близько 10 мільйонів євро, з яких 7,2 мільйона євро надходять від уряду Німеччини та 1,85 мільйона євро – від уряду Швейцарії.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий