Наступного року до Реєстрів сортів рослин України планують ввести два нові сорти батату, над створенням яких зараз працюють вчені Інституту овочівництва і баштанництва УААН. До цього часу про цю культуру було мало що відомо. Вирощуванням батату займалися лише поодинокі садівники, – розповіла наукова співробітниця інституту Тетяна Івченко.
Батат не варто плутати з топінамбуром, хоча плоди в обох рослин дещо схожі. «Земляна груша» топінамбур, або соняшник клубненосний, – це айстрові (вони ж складноцвіті, сompositae). А батат належить до сімейства в’юнків (сonvolvulaceae). За смаком батат набагато солодший картоплі, тому у народі його прийнято називати «солодкою картоплею». Вага однієї такої «картоплинки» може досягати трьох кілограмів. М’якуш має різноманітне забарвлення – від білого та кремового до жовтого, морквяно-помаранчевого та рожевого, червоного та фіолетового.
Нові сорти, над якими зараз працюють українські вчені, будуть адаптованими до вітчизняних кліматичних умов, і їх зможуть вирощувати на всій території держави. «Саме зацікавленість у здоровій їжі викликає інтерес до батату. Попит на культуру зростає не тільки в Україні, а й у всій Європі, в Китаї. Крім того, кліматичні зміни останнього десятиліття і селекційні розробки в різних країнах щодо створення скоростиглих форм дозволили розширити ареал вирощування цієї культури, яка раніше традиційно вирощувалася лише в тропічному кліматі. Тому існує група сортів батату, які можна вирощувати в Україні. Це середньостиглі або ранні сорти», – каже Тетяна Івченко.
З її слів, культура стає дуже популярною для вирощування в приватному секторі. Але дачники в основному вирощують старі сорти кормового призначення, з червоною шкіркою, білі або кремові всередині, добре адаптовані до наших ґрунтово-кліматичних умов. Сорти фіолетового кольору можна ефективно вирощувати тільки на півдні України, оскільки вони більш теплолюбні. Батат взагалі не витримує низьких температур. В інституті висаджують культуру після останніх заморозків навесні і збирають врожай у вересні, до настання осінніх заморозків. Таким чином, вегетаційний період на північному сході, в Харківській області, становить 4 місяці. На півдні ж, у Херсонській області, наприклад, він триває 5 місяців. У тропічному кліматі культура може рости і протягом шести місяців, але українці обмежені безморозним періодом. Комерційно привабливі сорти батату варто вирощувати в південних областях України. Тому зараз ця культура популярна в Миколаївській, Одеській, Херсонській областях України.
Врожайність батата помітно варіюється – від 40 до 100 тонн з гектара. Вищий урожай можна отримати в південних регіонах країни. Але навіть ці 40 або 100 тонн – це загальний урожай, некондиційного батату там тільки певна частина. Варто зазначити, що існують складнощі при збиранні батату, оскільки його фізіологічно молоді кореневі бульби часто пошкоджуються, якщо робити це механічним способом. Це пов’язано з тим, що ґрунти в Україні важчі, ніж в тропічних регіонах, де традиційно вирощують батат. Тож, як і в усьому світі, наші вчені виводять сорти батату, де кущі будуть компактними. Це дозволить полегшити збір.
Вирощування батату суттєво відрізняється від вирощування тієї ж картоплі. Якщо «другий хліб» розмножується бульбами, то батат – так званими сліпами: відрізками пагонів заввишки 10–15 см із одним листочком нагорі, котрі й виростають із бульб. В умовах України такі пагони слід вирощувати в теплиці, починаючи з січня-лютого, щоб висадити, щойно мине загроза заморозків. На півдні України висадку можна починати в квітні. Закінчувати – хоч у середині червня. Раніше останніх заморозків садити теж можна, але тільки якщо є можливість накрити посадки агроволокном. Розсаду може швидко погубити сонячна суха погода. Тому, не маючи зрошення, про вирощування батату годі й думати.
Важливе питання – вибір грунту. З одного боку, чим легший грунт – тим легше виростити і викопувати коренеплід. З іншого, частіше доведеться поливати. Відтак перед посадкою грунт рекомендують розпушити на велику глибину – не менше 35 см, а краще – 40. Легше вирощувати батат за допомогою мульчувальної плівки. Вона стримує ріст бур’янів, покращує прогрівання грунту і захищає його від ущільнення. Особливо важлива роль мульчувальної плівки у боротьбі з бур’янами, позаяк на бататі зареєстровано дуже мало гербіцидів: культура чутлива до подібних препаратів, і ЗЗР, які успішно працюють на картоплі, батату можуть зашкодити.
Ще один важливий фактор – правильний полив. Культура чутлива до аерації грунту, відтак замокання спричиняє брак повітря, через що рослини спочатку гірше зав’язуються, а наприкінці вегетації підхоплюють чорну гниль. Від перепадів вологості бульби тріскаються. Те, що батат оминає колорадський жук, – ще не привід розслаблятися в період вегетації цієї культури. Шкідниками рослини є павутинний кліщ, попелиці, трипси, листогризуча гусінь, нематоди.
За матеріалами видань «Пропозиція», «Seeds» підготувала Юлія ХОМЕНКО.