Батько, наставник,  відмінний спеціаліст

Микола Дзеркалій із сином Дмитром та невісткою Аліною.

Батько, наставник, відмінний спеціаліст

Трудовий стаж Миколи Дзеркалія на Крюківському вагонобудівному заводі – 39 літ. У півскатно-візковому цеху розпочинав клепальником, потім трудився протяжником, а з 2011 року на механічній дільниці №1 працює свердлувальником.
Так лаконічно можна написати біографію Миколи Петровича Дзеркалія, якому нещодавно виповнилося 60 років.

Його по праву називають главою династії свердлувальників півскатно-візкового цеху. Крім Дзеркалія-старшого, на механічній дільниці №1 до виходу на пенсію працювала свердлувальницею його дружина Надія Василівна, з якою вони виховали трьох синів. Нині двійнята Віктор і Дмитро та невістка Аліна працюють поруч із Миколою Петровичем.
Молодші Дзеркалії – порядні, трудолюбиві, як їхній батько. Діти ніколи не підводять свого батька і наставника, адже саме він навчав синів, допомагав адаптуватися, коли ті перейшли працювати до півскатно-візкового цеху: один – із корпусу вантажного вагонобудування, інший – зі складально-зварювального.
«Відчуваю велику відповідальність за них перед колективом. У роботі свердлувальника головне – бути уважним і кмітливим», – каже Микола Петрович. Він гідно виховав синів, котрі сумлінно трудяться, і передає їм свій виробничий досвід. Хоча вони й самі уже по десять років працюють на Крюківському вагонобудівному заводі. Усі мають особисте клеймо якості.
«Батько – хороший приклад не лише для нас із братом, – розповідає Дмитро, – а й для інших. Не раз спостерігав, як із ним радилися майстер, інші робітники. Ми не жалкуємо, що влаштувалися на Крюківський вагонобудівний завод, а тепер працюємо у півскатно-візковому цеху. Хоча пробували заробляти на хліб і в інших місцях».
Коли Дзеркалії збираються у батьківській оселі в родинному колі, а це часто буває, їм є про що поговорити. Маленькі Дзеркалії, Сашко та Влад, котрі навчаються у початковій школі, знають, що дідусь, тато з мамою і дядько працюють разом, біля великих верстатів. Онуки розпитують дідуся про вагони, про завод. А старші ведуть свою неспішну розмову.
Микола Дзеркалій мешкає з дружиною та сином Дмитром у приватному будинку, роботи тут вистачає. Любить поратися у фруктовому саду, мріє зайнятися кролівництвом, навіть клітки виготовив для пухнастиків. А ще завжди з нетерпінням очікує сезону грибів, це його найбільше хобі. Й Надію Василівну до цього залучає.
– Хороший сім’янин, люблячий дідусь, порядна людина, добрий і чуйний колега, – так можна охарактеризувати Миколу Дзеркалія, – розповідає майстер механічної дільниці №1 Інна Васильчук. – Миколу Петровича поважають у колективі дільниці й цеху. Діти дуже люблять свого батька. На таких, як він, молоді варто рівнятися. Загалом уся сім’я порядна і дружна.
* * *
Адміністрація, профспілковий комітет, колектив півскатно-візкового цеху і механічної дільниці №1, уся родина сердечно вітають Миколу Петровича Дзеркалія зі славним 60-літтям, бажають йому міцного здоров’я, довгих років життя.

Валентина УСЕНКО
Журналіст

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий