Берегиня природи  Полтавщини

Берегиня природи Полтавщини

Ніщо не здатне знівелювати, зруйнувати те справжнє, що пов’язує людей, закоханих у спільну справу свого життя. Чотири роки минуло від трагічної загибелі в ДТП авторитетної науковиці, паркобудівничої Олени Миколаївни Байрак та її творчого однодумця, режисера ОДТРК «Лтава» Петра Сливки, шостий місяць в Україні точиться жорстока війна із запеклим ворогом, але й весь цей біль не відняв у щирих друзів і послідовників відомої природоохоронниці снаги зібратися разом, щоб згадати її багатогранні таланти й невтомну вдачу.
7 серпня Олені Байрак могло б виповнитися 65 років. Тепла зустріч-спомин відбулася в ошатному зеленому дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

Безмір емоцій, усмішки й сльози, чарівний співочий голос Олени Байрак у запису, ожилий на змонтованому просто неба екрані фотоальбом – це лише кілька штрихів до дійства, що впродовж півтори години снувало невидимі стежки в минуле. Туди, де кожен з присутніх мав своє незабутнє знайомство з Берегинею полтавської природи, отримував ексклюзивний привід дивуватися її невичерпній енергії і незгасаючому натхненню, закохувався у її пісенну творчість – осанну природі й красі.
«Олена Миколаївна Байрак – відома в Україні вчена-ботанік, доктор біологічних наук, професорка, природоохоронниця, членкиня Ради ботанічних садів та дендропарків України, педагогиня, громадська діячка. Її науковий доробок включає понад 500 наукових праць, 50 науково-методичних публікацій, у тому числі 15 монографій», – нагадала ведуча зібрання, завідувачка відділу природи краєзнавчого музею Олена Шиян. За її словами, музейний фонд Олени Байрак постійно поповнюється і на сьогодні налічує понад 800 експонатів. Деякі з них співробітники відділу природи представили на експрес-виставці – польовий щоденник дослідниці, морфологічні малюнки, грамоти, дипломи…
«Порівняно небагато часу минуло відтоді, як не стало Олени Миколаївни, і ця втрата болить і болітиме, але не було жодного року, щоб ми не вшановували її пам’ять – проводяться конкурси, заснована премія, є інші задуми, – поділилася добра подруга Олени Байрак, голова обласної організації Українського товариства охорони природи, кандидат біологічних наук Наталя Смоляр.
«Я згадую той момент, коли треба було підтримати наш збірник, саме розділ природничих наук, і Олена Миколаївна негайно відгукнулася, підготувала матеріал, – розповів заступник директора краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України Володимир Мокляк. – І можна сказати, що і з її легкої руки наш збірник до сьогоднішнього дня бачить світ. У наших фондах зберігається не один гербарний аркуш, який вона зібрала своїми власними руками».
Світлими спогадами про Олену Миколаївну поділилися також засновник ботанічного заказника «Драбинівка» Іван Шевель, берегиня Криворудського дендропарку Валентина Бабарика, депутат обласної ради, ініціатор та член журі премії імені Олени Байрак Володимир Ярошенко, голова Полтавського відділення Українського ботанічного товариства Віктор Самородов…
Сигнальні екземпляри видання «Олена Байрак. Людина і науковець. Книга-спомин» представила директорка видавництва «Дивосвіт», вірна подруга Олени Миколаївни Ганна Грибан. На жаль, війна завадила виходу тиражу книги у світ, але всі автори – друзі й колеги відомої науковиці – переконані, що після Перемоги це обов’язково здійсниться.
Музичну палітру меморіальної зустрічі мелодійно доповнили пісні у виконанні солістки Полтавської обласної філармонії Лариси Борисенко і лауреатки фестивалю-конкурсу бардівської пісні «Акорди душі» Людмили Костенко. А підспівувало їм, тріпотіло на вітрі своїм серцекрилим листям улюблене реліктове дерево Олени Байрак, гінкго дволопатеве, посаджене на пам’ять про неї у музейному дендропарку.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”

Поділися:

Добавить комментарий