Березень березовим віником зиму вимітає

Березень березовим віником зиму вимітає

Березень весну починає. Він то плаче, то сміється, то снігом війне, то сонцем гріє. З усіх березневих прикмет слід відзначити загальну: передчасне настання весни завжди спричиняє повернення холодів. Найкраще, коли зима дає дорогу весні поступово.

У саду

Якщо ваша ділянка на низькому місці, не забудьте вчасно спустити талу воду, не допускайте затоплення дерев і кущів, суниці та інших багаторічних насаджень. На піднесених місцях проведіть снігозатримання. Якщо навколо молодих дерев утворилася сніжна кірка – підпушіть її граблями. Це прискорить життєдіяльність кореневої системи.
Коли мине небезпека сонячних опіків, можна зняти укутування стовбурів дерева, краще це зробити в похмуру погоду наприкінці місяця. Після цього огляньте дерева, закрийте виявлені в них дупла. Очистіть їх від гнилої деревини, продезінфікуйте 13-процентним розчином мідного або 5-процентним розчином залізного купоросу. Якщо дупла великі – заповніть їх дрібними камінчиками і залийте розчином цементу, маленькі дупла забивають дерев’яними пробками і замазують садовим варом. Рани на штамбах і кістякових гілках також зачищають до здорової деревини, дезінфікують і зафарбовують олійною фарбою, розведеною натуральною оліфою.
Для визначення ступеня ушкодження дерев і кущів морозами розрізають бруньку: темно-коричневе забарвлення центра говорить про сильне підморожування. Можна також зрізати гострим ножем частину кори разом із деревиною. Неушкоджена деревина має жовтий колір, ушкоджена – коричневий. Сильно постраждалі від морозу дерева обрізають пізніше за інші – у другій половині весни або на початку літа, коли легше визначити ступінь і місце ушкодження. А от злегка підмерзлі дерева обрізають якомога раніше. Це підсилить їхній ріст.
Кращі терміни обрізування плодових дерев – до набрякання бруньок. Спочатку зрізують хворі, зламані та підмерзлі гілки, потім проріджують крону. Наприкінці березня починають формувати крони в молодому саду. Не забувайте робити це з першого після висаджування року, інакше виправити крону, що сформувалася неправильно, буде важко. Надалі це призведе до малої врожайності дерев або до розламу кістякових гілок під вагою плодів.
Штамби та основи кістякових гілок білять (розчин має бути менш густим, чим восени) і накладають нові ловчі пояси. Під час сокоруху роблять перещеплення малоцінних сортів.
Кущі смородини також потрібно підстригти на 1/3 довжини однолітнього приросту гілок. Це викличе ріст бічних пагонів, на яких формується майбутній урожай. Це буде й профілактикою від шкідливих грибків, бактерій. Одночасно видаляють хворі, поламані та старі гілки, що відплодоносили, попутно знищують роздуті округлі бруньки (вони заражені кліщем), в аґрусу – кінці однолітніх пагонів, уражені борошнистою росою.
До розпускання бруньок дерева, кущі та ягідні насадження варто обробити 3-процентним розчином бордоської рідини або 2-процентним розчином нітрафену. Можна обприскати рослини зольним лугом (2 склянки деревного попелу, ошпареного окропом, на 10 л води), настоєм тертого часнику (100 г на 10 л теплої води), розчином гірчиці (50–100 г на 10 л води) або кальцинованої соди (50 г соди, 40 г мила на 10 л води). Через 8–10 днів обприскування повторити.

На городі та в парнику

У березні перевіряють насіння на схожість. Найціннішим вважається те, що проросло в перші дні. Як правило, насіння редису, ріпи, огірків, кабачків, капусти, моркви, салату, буряка, гарбуза, томатів проростає через 7–10 днів, а цибулі, петрушки, кропу – через 12–14 днів. Перед висіванням насіння заливають водою. Дрібне і погане, як правило, спливає, його варто викинути. Потім у склянку води всипають дві чайні ложки цукрового піску, розчиняють його і поміщають насіння, що залишилося. Те, яке спливло, знову видаляють, що залишилося – підсушують і залишають для посіву.
Час весняного рівнодення (22 березня), коли день із ніччю рівняється, – кращий термін сіяння багатьох овочевих і гілкових культур на розсаду, в тому числі й томатів. Для загартовування насіння томатів протравлюють 10–20 хвилин у розчині марганцівки фіолетового кольору, промивають чистою водою і тримають дві доби в мокрій марлі в темному місці. Потім набрякле насіння в поліетиленовому пакеті поміщають на верхню полицю холодильника на 4–5 діб. Як тільки проклюнуться паростки, їх сіють у ящик з приготовленою земляною зволоженою сумішшю, ставлять у тепле місце й накривають поліетиленовою плівкою. Коли сходи з’являться, плівку знімають і ящик переносять у світле, прохолодне місце, щоб рослини не витягувалися.
На початку місяця в парник густо сіють на розсаду ранньостиглу білокачанну і цвітну капусту, наприкінці — капусту пізніх сортів. Насіння капусти перед висаджуванням прогрівають протягом 20 хвилин у воді з температурою 50°С, потім опускають на 2–3 хвилини в холодну воду і після цього просушують. Через 1–3 тижні сіянці пікірують на постійне місце.
За місяць-півтора до садіння (наприкінці березня) готують бульби картоплі. Їх укладають в один ряд у пласкі ящики або коробки і ставлять на тиждень у світле, тепле (20–25°С) приміщення. Від яскравих сонячних променів бульби притіняють папером. За місяць до висаджування ящики переносять у світле, але більш прохолодне приміщення (8–10°С). Щоб на картоплі пробудилися всі вічка, її щотижня перевертають. Бульби, на яких ростуть нитковидні паростки, видаляють. Те саме варто зробити з усіма іншими зіпсованими і захворілими бульбами.

Інформаційне видання «Яблучко».

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий