Берізка і Лиска наповнюють миску

Або Холодний душ для селян чи “холодний ланцюжок” молоковиробництва

Для Марії і Петра Нестеренків із Решетилівського району їхні Лиска й Берізка – годувальниці в прямому значенні цього слова і надія на фінансову стабільність у сім’ї. Син Сергій за рік має до вишу вступати, та й донечка Оленка підростає… Що б там хто не говорив про те, що утримувати корівчину невигідно, це не зовсім правда. Працювати більше треба, то так. Але щоденні 100 чи й більше гривень до сімейного бюджету нікому не завадять. Це якщо молоко продавати заготовачам переробних підприємств. Якщо ж на ринку – вторгуєш значно більше. А ще якщо виготовити домашній сир, сметану чи вершкове масло, то й поготів, матимеш добрий дохід, розмірковує Петро Нестеренко.
Звісно, в переважній більшості селяни, які утримують корів, здають вироблене в обійстях молоко на молокопереробні підприємства. І частка такої молокосировини, закупленої від населення, коливається у різних регіонах нашої країни від 45 до 70 відсотків загальної кількості. Тож справжнім шоком для Нестеренків і тисяч інших селян, які утримують корів, стала звістка про можливе припинення з січня цього року прийому молока ІІ сорту молокопереробними підприємствами, а саме таке виробляється у більшості домогосподарств.

Зобов’язань багато, виконання гальмуються
На шляху до євроінтеграції наша країна взяла на себе низку зобов’язань щодо підвищення стандартів якості: виробництва, у тому числі й молокопродуктів, наданих різного роду послуг населенню, та й загалом підвищення якості життя. От тільки самі українці поки що, на жаль, не відчувають турботи з боку держави. Швидше навпаки. Та то вже, як кажуть, тема іншої розмови.
Україна повинна виконати прописані в Угоді про асоціацію з ЄС положення про санітарно-гігієнічні норми, які стосуються молочної сировини. Згідно з вимогами все “некондиційне” молоко має зникнути з українського ринку. Це означає, що від нововведень постраждають приватні домогосподарства. Реалізація такого рішення спричинить зменшення доходів селян. Водночас це не може не вплинути на перспективи галузі виробництва молокопродуктів.
Наразі в Україні, з 1997 року, діє ДСТУ 3662:97 “Молоко коров’яче, незбиране”, затверджені технічні умови збирання молочної сировини. Хоча саме на виконання міжнародних зобов`язань ще з 1 січня 2017 року мали набути чинності нові технічні умови – для цього розроблено проект ДСТУ 3662:2015 “Молоко–сировина коров’яче. Технічні умови”. Але їх одразу відтермінували до 1 січня 2018 року. Втім, можливо, з огляду на доведення більшості наших співвітчизників до злиденного стану, а відтак і неможливості придбання селянами доїльних установок та охолоджувачів, чи з якихось інших причин за пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства України у листопаді 2017 року ухвалено рішення про внесення численних змін до відповідних нормативних документів. Серед них – продовження терміну впровадження в дію нового стандарту щодо використання молочної сировини. Тож переробні підприємства продовжать закуповувати молоко в населення принаймні до липня цього року.

Потрібно змінювати стиль життя
Згідно з чинним в Україні стандартом усе молоко залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин поділяється на 4 гатунки: екстра, вищий, перший і другий. Основними відмінностями між ґатунками є загальна бактеріальна забрудненість (ЗБЗ), кількість соматичних клітин та кислотність молока. Скажімо, екстра гатунок може мати ЗБЗ до 100 тис./см3, вищий – до 300, перший – до 500 тис./см3, другий гатунок – до 3000 тис./см3.
– Нам взагалі потрібно відійти від поняття ґатунок молока і оцінювати його згідно з показниками безпечності, – вважає керівник проекту “Гуртові закупівлі молока” асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупінас. – Стосовно підвищення якості молокосировини, то ми маємо перехідний термін впровадження нових стандартів до 2022 року. Саме до цього часу згідно з договором про Асоціацію з ЄС Україна має свої нормативно-технічні акти адаптувати до європейських регламентів. Вперше це питання постало у 2004 році, коли Україна стала членом Світової організації торгівлі. Але роками з економічної площини це питання переводили в політичну, весь час говорили про те, що це негативно позначиться на сільському населенні. І ось так, від виборів до виборів, питання відкладалося. А якби ми почали цей процес тоді, нині всі проблеми були б вирішені.
Протягом останніх 15 років чимало фінансових ресурсів, як державних, так і від різних донорів, направлялися на те, щоб покращити якість сирого молока від особистих домогосподарств. Проводилась величезна кількість семінарів, роз’яснювальні роботи. Але, на жаль, це не дало очікуваного результату. Жорстка заборона на використання молока другого сорту буде стимулом для поліпшення його якості, вважає експерт.
— Це не означає, що настане 1 липня і все молоко другого гатунку не зможе потрапити на переробку. Для того, щоб підприємства змогли подовжити свою роботу і щоб не переробляли далі низькоякісне молоко, дається перехідний період – 5 років. За цей час наші селяни мають підвищити культуру виробництва та налагодити своєчасне охолодження молока. Тобто якщо зараз на переробку надходить 1,5 мільйона тонн молока другого сорту, то через рік його має стати на 20 відсотків менше, і так щороку. В результаті через 5 років все молоко, яке надходитиме на переробні підприємства, відповідатиме вимогам безпечності, – констатує Олена Жупінас.
Звісно ж, більш якісне молоко коштуватиме дорожче. Тож виграють і його виробник, і споживач. Адже, на думку експертів, через низьку купівельну спроможність українців занадто високо ціни не зростуть. З іншого боку, чим якісніша сировина, тим менше витрат на її переробку.
Водночас протягом перехідного періоду виробники та переробники молока, аби забезпечити його якість, повинні вибудувати так званий “холодний ланцюжок”. Населення має навчитися правильно, з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог, збирати молоко. Держава ж має допомогти відшкодовувати купівлю доїльних апаратів, наголошують експерти. А це, в свою чергу, сприятиме створенню сімейних ферм, збільшенню поголів’я ВРХ. Адже, купивши доїльний апарат, буде вигідно тримати не 1–2 корови, а 5–10. Тож при такій кількості вже можна буде встановити й невеликий холодильник. Таким чином усі вимоги будуть виконані, а якість молока зросте. Коштами можуть допомогти як держава, так і фінансові донори. Крім того, в бюджеті на 2018 рік закладено мільярд гривень на розвиток фермерства і кооперації, тобто частково ці гроші також можуть бути направлені на створення цього ланцюга.
– Голова сільської ради разом з людьми повинен вирішити, чи потрібний їм невеликий накопичувальний центр, де можна буде охолоджувати молоко. Необхідно працювати над цим питанням, а не сидіти й чекати, що все само собою вирішиться. Як би не було складно, виробникам молока, селянам фактично доведеться змінювати свій стиль життя, – підсумувала Олена Жупінас.

До якості молока – через кооперативи
Відстрочка з прийняттям нового стандарту буде використана Мінагрополітики для формування ступеневої системи трансформації вимог до якості молока-сировини, гігієнічних вимог до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці. Про це в інтерв’ю одному з інтернет-видань повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова:
– Впровадження кожного наступного кроку із зміни вимог до молока буде супроводжуватися аналізом розвитку ринку й ефективності державної підтримки. Кінцева мета – поступове приведення вимог до якості молока-сировини до більш високих норм, так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням.
Загалом передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися.
За словами заступника міністра, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу й худоби. Зокрема персонал, задіяний у роботі з коровами, має бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити й дезінфікувати після кожного доїння. І, звичайно, необхідно організувати постійний ветеринарний догляд корів. Базові рекомендації для господарств населення з гігієни виробництва молока підготовлені Держпродспоживслужбою спільно з швейцарсько-українським проектом SAFOSO.
– Слід зазначити, що пролонгація дії стандартів не розв’язує проблем галузі. У відповідь на ці виклики в бюджеті цього року передбачена висока сума на розвиток тваринництва – 4 мільярди гривень. Разом з тим для невеликих господарств добрим способом прийти до підвищення якості молока може бути кооперація. Адже тоді можна спільно закуповувати й використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний, – підсумувала Олена Ковальова.
* * *
За словами моїх співрозмовників – Марії і Петра Нестеренків, вони, як і чимало інших селян, в принципі готові сприйняти нові підходи до виробництва молока. Водночас побоюються, що, як і більшість реформ в Україні, ці теж можуть стати для них холодним душем, залишивши молоковиробників без корів і без грошей, вкладених у технічні засоби…

Людмила ДАЦЕНКО.

Вы можете оставить комментарий, или Трекбэк с вашего сайта.

Оставить комментарий

Вы должны Войти, чтобы оставить комментарий.