Людство розраховується за розвиток науково-технічного прогресу надто дорогою ціною – своїм власним здоров’ям. Адже в більшості з нас сидяча робота, до ранкової гімнастики, як правило, «руки не доходять», а широке застосування гаджетів і загалом «прив’язало» молодь до стільця чи навіть до ліжка. Багато можна говорити й про якість уживаних нами продуктів харчування, води, повітря…
Досить часто від жінок за 50 можна почути фразу на зразок «кістки болять, їх аж викручує». На біль у ногах скаржаться й значно молодші жінки та дівчата. На жаль, почастішали переломи кісток у дітей шкільного віку.
Чому виникають проблеми опорно-рухового апарату та як цьому запобігти – про це наша розмова з кандидатом медичних наук, травматологом із 20-річним досвідом роботи, лікарем з ультразвукової діагностики (УЗД) обласної лікарні відновного лікування Олександром МОГИЛОЮ.
– Основні причини, через які зазвичай виникають захворювання суглобів, – це надмірне фізичне навантаження і надлишкова власна вага тіла. Чому, як правило, це стосується людей віком 50+? Бо до таких років у більшості людей виникають дегенеративні зміни в хрящах, тобто вони вже певною мірою стерті, зношені. Якщо, скажімо, це людина фізичної праці, у неї буде більш виражений артроз, коли в людини сидяча робота – артроз буде менш вираженим. Такі ж проблеми виникають і за наявності зайвої ваги. Оскільки для сучасного суспільства характерна гіподинамія, то, очевидно, певною мірою ми й пожинаємо її наслідки – масові захворювання кісткової системи. Якщо взяти категорію людей, які живуть і працюють у сільському господарстві, у них часто буває і зайва вага, і велике фізичне навантаження, для них характерні проблеми з колінними й кульшовими суглобами. Й досить часто буває, що вони звертаються в лікарню лише тоді, коли суглоб уже повністю стертий і консервативне лікування не дає жодних результатів. У такому випадку травматологи нашої лікарні проводять оперування із заміни суглобів. Як правило, таке оперування проводиться пацієнтам віком за 60 років. Але бувають і молоді люди до 30 років, у яких були вроджені дисплазія, диспластичні звихи в дитячому віці чи артрози. Спонукає пацієнтів до звернення до лікаря зазвичай біль.
– Але ж лікарі кажуть, що кістки не болять?
– Так, кістки не болять. Болить хрящ. У суглобах маємо певне з’єднання суглобових кінцівок, які покриті хрящем. І саме цей хрящ сприймає амортизаційне навантаження, що робить наш рух плавним. Усе це здійснюється завдяки унікальному складу хрящової тканини, яка подібна до губки, основа каркаса якої складається з калогену. І коли здійснюється тривале чи надмірне навантаження на суглоб, тоді відбувається стирання хряща, а в результаті ми відчуваємо біль.
– Захворювання опорно-рухової системи успадковуються чи ні? Якщо в батьків були хворі суглоби, то це буде і в дітей?
– Передається не сама хвороба, а схильність до неї. І завдання ортопедів та травматологів – своєчасно виявляти осіб із генетично слабкими хрящами та орієнтувати їх у майбутньому виборі професії чи спорту. Тобто передається дисплазія. Але якщо в такої людини не буде важкої фізичної праці і зайвої ваги, хрящ збережеться, умовно кажучи, до 100 років. Якщо ж будуть, наприклад, виснажливі спортивні навантаження чи тяжка фізична праця, це значно пришвидшить стирання хрящів.
– Ви якось сказали, що, перш ніж звертатися до мануального терапевта, треба отримати консультацію невропатолога. Чому?
– Загалом болі в суглобах – це захворювання, лікування якого межує між такими фахівцями, як невропатолог і травматолог. Травматолог має оглянути й надати консультацію щодо безпосереднього лікування кістки суглобу і її складових. Та оскільки найчастіше симптомом захворювання є м’язовий спазм (м’язово-тонічний синдром), невропатолог має визначити, біль виходить безпосередньо, скажімо, у випадку захворювання шийки стегна, з кульшового суглобу чи з попереку. При болях у суглобах, розвитку артрозу чи остеоартрозу або деформуючого артрозу дуже важлива рання діагностика. Зокрема це рентгенодіагностика, яка дає нам інформацію про стан кістки, а також УЗД-діагностика. Саме УЗД суглобів дає можливість спостерігати рівень пошкодження хряща, розвиток дегенеративних змін, а також різну ступінь вираженості синовіту. Синовіт – це рідина, що накопичується в суглобі під впливом навантаження.
– Що може бути причиною м’язово-тонічного синдрому, це можуть бути протяги, переохолодження, важка фізична праця?
– На мою думку, протяги чи переохолодження – це міфи. Будь-який спазм м’язів – це наслідок перенавантаження. На перший погляд це можна й не помітити. Ну проніс якусь сумочку важкеньку, пройшов на кілометр далі, почав займатися спортом… Але якщо м’язи до цього не готові, скажімо, сидяча робота, під впливом якої м’язи слабшають, гіпотрофуються, а потім іде різке навантаження, м’язи відповідають стисненням чи спазмом.
– Зараз для лікування суглобів пропонується чимало новітніх препаратів: гіалуронова кислота, калоген, хондропротектори, хтось загалом коле гормони… Що з цього переліку є ефективним?
– Колоти гормони взагалі неприпустимо. Це своєрідна «швидка допомога», щоб зняти спазм, але це в жодному разі не лікування. Ми в своїй роботі використовуємо хондропротектори, але й тут маємо розхожі думки. Хтось вважає їх некорисними, хтось – навпаки. Хондропротектори ми рекомендуємо тоді, коли є безпосередні прояви артрозу або ж це природжений диспластичного ґенезу артроз. Тоді їх можна використовувати і в 25–30 років. Також при перших ознаках стирання хряща – при артрозі І ступеня. При початкових стадіях артрозу призначаються слабші хондропротектори, підтримуючи дози. Але це в будь-якому разі ми вже лікуємо наслідки артрозу. А при дегенеративних змінах ІІІ ступеня (висока зношеність хряща, біль у суглобі супроводжує людину і вдень, і вночі) ефекту від застосування хондропротекторів уже не буде. Там уже потрібне ендопротезування, консервативне лікування не допоможе. Гіалуронова кислота – це фактично аналог хондропротекторів. Колаген і кальцій – це препарати, які в організмі не засвоюються, а проходять транзитом. Єдиний препарат, який вбудовується у структуру й дещо відновлює хрящ, – це хондропротектор.
– Наскільки позитивними для лікування суглобів є бальнеологічні та фізпроцедури, електрофорез?…
– На початкових етапах захворювання, у молодому віці, при диспластичному артрозі можливе використання і фізпроцедур, і санаторно-курортне лікування. Це все в комплексі дасть певний ефект. Але якщо людина стерла хрящ у результаті фізичної роботи, тобто якщо це артроз ІІІ ступеня, належного ефекту від фізпроцедур не буде, допоки заміною суглобу ми не приберемо причину захворювання.
– Остеохондроз – на це захворювання дуже часто «списують» різні проблеми зі спиною, але є думка, що це не зовсім захворювання.
– Остеохондроз – це аналог артрозу. Але якщо артроз – це дегенеративні зміни в суглобах, то остеохондроз – це такі ж проблеми хребта, які виникають внаслідок надмірної маси тіла людини й важкого фізичного навантаження.
Усім нам, надто людям, у яких сидяча робота, потрібне помірне фізичне навантаження, розминка м’язів. Зранку треба робити гімнастику, а в процесі роботи – розминки. Якщо м’яз постійно отримує невелике навантаження, то він стримує стирання хряща, бо частково бере на себе навантаження. Якщо ж і хрящ слабий, і м’яз слабий, триває накопичення проблем, і за кілька років це проявляється у вигляді артрозу… Постійне перебування в одній і тій же позі «заганяє» м’язи у спазм, вони не розслабляються. А під час гімнастики чи фізичної розминки треба пропрацьовувати м’язи в двох напрямках: розтягування і зжимання. Тоді м’язи дійсно укріплюються.
– З телеекранів молоді дівчата рекламують певні медпрепарати для зняття болю в ногах. Але ж вони ще в такому віці, що проблем з ногами не повинно бути…
– Хотів би зазначити: якщо болять ноги, зверніть увагу на колінні суглоби. Це означає наявність проблем у колінах. Вени самі по собі не болять. Болять спазмовані м’язи, болять коліна, й це проявляється як біль у ногах. Адже через м’язи проходять нерви, тож спазм буде компресувати якісь нервові закінчення.
– Вальгусна деформація стопи (кісточка на великому пальці) – нині дуже характерна проблема навіть для молодих жінок, не кажучи вже про тих, кому «за». Що є причиною її виникнення?
– Вальгусна деформація – це діагноз дитячого віку. З віком така деформація виглядає як галюсваліус. Вона передається спадково, здебільшого по жіночій лінії. Це поперечна плоскостопість і тут на перших порах важливу роль відіграє застосування спеціальних лікувально-профілактичних устілок або ортопедичного взуття.
– Чим можна пояснити слабкість опорно-рухового апарату в дітей шкільного, дошкільного віку?
– Для дітей, як і для дорослих, характерна відсутність фізичного навантаження на кістки і м’язи. Вони здебільшого сидять за комп’ютерами, а в школі їх часто навіть звільняють від уроків фізкультури, бо вони мають якісь хронічні захворювання. Хоча є й такі діти, які займаються у різних спортивних секціях. Але при цьому головне – віднайти «золоту середину». Щоб дитина й зарядку робила, щоб цьому приділяли увагу і в сім’ї, і в школі, щоб зарядка несла невелике навантаження, але виконувалася регулярно. Дуже добре, якщо дитина займається плаванням, йогою, такими відносно спокійними видами спорту. Бо для таких занять, як, скажімо, штанга, футбол чи бокс, потрібні генетичні, спадково міцні задатки здоров’я. При визначенні таких факторів здоров’я мають бути задіяні усі три складові: дитина, батьки й тренери. Бо треба, щоб і дитині це подобалося, і не було перевантаження її можливостей. Звісно, при цьому потрібне й збалансоване харчування. На жаль, нині люди забули, як це – взяти сиру морквинку та з’їсти її, а це ж корисно.
– Наскільки небезпечними для здоров’я є такі захворювання, як міжхребетні грижі, кіста Бейкера?
– Кіста Бейкера стосується колінного суглоба, це своєрідна кишеня по задній стінці колінного суглоба. Раніше вважалося, що це захворювання може спричинити якісь негативні наслідки. Насправді ж це завертання слизової, в якому вирівнюється тиск у суглобі. Якщо в хворого розвивається синовіт та утворюється рідина в суглобі, то для вирівнювання тиску й скидання зайвої рідини використовується оця кіста Бейкера. Вона, як правило, виникає при надмірних навантаженнях (у футболістів, наприклад). При лікуванні вона повністю розсмоктується, при навантаженні – заповнюється. Нині ми намагаємося її не видаляти хірургічним методом, надто в молодому й середньому віці. Якщо в пацієнта є артроз ІІІ ступеня і стертий хрящ, там супутньо є й кіста. Але при заміні суглоба вона розсмоктується. Будь-яких онкологічних чи інших проблем вона не представляє.
Міжхребетні грижі – це дещо складніше. Їх є кілька типів, і без уваги залишати такі проблеми не можна. Для лікування обов’язково потрібно зробити МРТ, проконсультуватися з неврологом, нейрохірургом… Причиною виникнення гриж є перевантаження, слабкість м’язового корсета, через що відбувається перенавантаження на диск, і диск пролонгує проблему на найслабші місця в хребті. І тут у жодному разі не слід іти до мануальних терапевтів, бо нічого корисного для проблемного хребта не буде, тільки шкода.
– Що б ви порекомендували полтавцям, які мають проблеми з опорно-руховою системою, і тим, хто їх не має?
– Якщо в людини виникає біль у суглобах, перш за все потрібно звернутися до травматолога, пройти рентген та УЗД-обстеження. Якщо це молода людина, ліпше починати з УЗД, щоб зайвий раз не отримувати опромінення. І дізнатися про стан хряща хворого суглоба. Варто зазначити, що до 40 років людина не відчуває серйозних проблем, а біль, що виникає, має тимчасовий характер. Але в цей же час якраз і потрібно знати перспективи. Бо буває, що і в 40 чи 50 років у людини значно стираються хрящі і буває надто виражений артроз. Якщо ж проблема зовсім в іншому, потрібно консервативними методами пролікувати захворювання, й таким чином продовжиться служба наших хрящів і суглобів. Тобто після 40 років потрібно своєчасно робити діагностику, потроху знижувати ритм навантажень на організм і, за потреби, підліковуватися.
Людмила ДАЦЕНКО.