«Безобразіє» по вулиці Рєпіна

«Безобразіє» по вулиці Рєпіна

«Безобразіє» по вулиці РєпінаДо редакції газети «Зоря Полтавщини» звернулися мешканці будинку по вулиці Рєпіна, 12-а, що в обласному центрі, яким дошкуляє постійне підтоплення каналізаційними стоками. Після багатьох звернень, у тім числі й до «Полтававодоканалу», аварійні служби намагалися налагодити стік каналізації, але, за словами мешканців, ставало тільки гірше.
Біля пісочниці
Літній ранок. Навпроти четвертого під’їзду калюжа невелика, але зелена. Два автомобілі припарковані впритул до «водойми», і буквально за кілька метрів – дитяча пісочниця серед майданчика. У піску грається дівчинка Марійка, родина якої поселилася в цьому будинку нещодавно. Мама Марійки говорить, що кращих часів не застала, на її пам’яті каналізація заливає прибудинкову територію постійно. Не лише після дощу, а й просто так, без видимої причини. На момент мого приходу смердюча «водойма», яка розливається перед двома під’їздами й витікає у провулок приватного сектору, дещо пересохла – таке теж трапляється. Певно, не надовго. Звичайного паперового кораблика на цю «воду» спустити прийшло в голову лише мені – поплив. Але черевики повимазували і я, і допитлива Марійка. Батьки зазвичай відганяють дітвору геть від джерела можливої зарази. Це ж вам не сільська калюжа після дощу.
Тетяна Малишева була 20 років бухгалтером у ЖБК цього будинку і рік – головою кооперативу. За її словами, проблема з’явилася кілька років тому, а останній рік мешканці будинку воюють із відповідними службами безперервно. Жінка розповідає:
– Коли вулична каналізація підпирає під кришку каналізаційного колодязя, схил нашого двору опиняється нижче тієї кришки. Тільки-но зростає тиск у каналізаційній системі, смердюче озеро заливає підступи до одного а то й двох під’їздів. Бруд, багно і реальна загроза надихатися смородом або й підчепити інфекцію. Люди хапаються за телефони. Бувало таке, що по той бік і трубку кидали. Петиції Мамаю, депутатам, у водоканал пишемо щомісяця. Але, наприклад, із міської ради жодного разу письмової відповіді так і не отримали. У «Полтававодоканалі» нам пояснюють, що вся проблема у міській каналізації.
Найбільше потерпають мешканці третього та четвертого під’їздів. У кожному – по 20 квартир. Усе це від нашого дому тече у провулок до приватного сектору. Власники будинків сердяться, бо ж від нашого дому до них – отака ріка. І стікає у струмок, що внизу. Кому це сподобається?
Каток зі стоків
З вересня минулого року кооператив очолює Марія Ярошенко. У цьому домі народилася й виросла.
– Глибина каналізації зазвичай метрів два з половиною, і стоки там протікають унизу глибиною ну нехай із півметра, – розповідає молода жінка. – А в нас якщо вільного простору під кришками колодязів є хоча б сантиметрів 20, то це – за щастя. Тоді у двір не тече. Крізь дірочку в люку ми цю відстань паличкою заміряємо. Частіше ж буває, що хлюпоче ота жижа по вінця.
Біля третього під’їзду самотужки оновили цегляну кладку колодязя, трошки його підняли, але стоки, що переповнюють систему аж до люка, під тиском знаходять собі нові отвори й витоки: ось тут, дивіться, біжить на асфальт уже не з люка, а прямо з-під бордюру. Взимку тут був жах. Бордюр просів, понамерзали такі бруствери зі стічної води, що легковиком із двору було не виїхати. До приватних будинків у провулок від нашого дому теж утворилася така ковзанка, що собаку вигуляти ніде. Не знаю, як там люди пересувалися.
Крім того, каналізація просочується у грунт, до наших підвалів, загрожує фундаменту нашого й сусідніх будинків. Чи не тому на вулиці Духова виникають провалля на дорозі? Шпарина виникла на фасаді дитячого садочка. У мене також дитина, мусимо всі дихати цим смородом, випарами. Так і до епідемії недалеко!
Тамара Холанська мешкає за цією ж адресою 52 роки. Каже, у домі й у дворі завжди був порядок. А тепер настало отаке «безобразіє». Вже не раз заливало підвал. Люди скаржилися, підписували листи, ходили по інстанціях. Поки що – без толку.
Що відповідають чиновники
У відповідь на запит із цього приводу депутата міської ради Вадима Ямщикова до КП «Полтававодоканал» його генеральний директор Василь Воротинцев повідомив, що вуличний колектор «Південний», до якого підключена ця каналізаційна мережа, будувався у 30-х роках минулого століття. Суть довгого листа приблизно така. Труби каналізаційної мережі діаметром 300–350 міліметрів втратили пропускну спроможність через зношеність та збільшення кількості споживачів. Наслідок – постійний так званий робочий підпір, а у випадках засмічень, аварій чи сильних опадів рівень стічних вод підвищується до рівня глибини оглядових колодязів. Особливо – у кінцевих точках по провулку Риночному та вулиці Рєпіна. Потрібна повна реконструкція каналізаційних мереж центральної частини міста: перекладання трубопроводів збільшеного діаметра з будівництвом нових колодязів по вулицях Духова, Соборності, Сінній, Пушкіна, Р. Кириченко, Шевченка, Європейській та інших. «Полтававодоканал» – організація експлуатуюча, а не будівельна. Без фінансування з міського та обласного бюджетів таке будівництво неможливе. Найбільш проблемну ділянку було обстежено, по вулиці Духова виявлено обвалений аварійний колодязь, проведено певні роботи для тимчасового поліпшення ситуації. Як окремий вихід, у цьому районі «Полтававодоканал» пропонує прокласти відрізок вуличної мережі діаметром 200 міліметрів та протяжністю 150 метрів. Про це повідомлено до п’яти інстанцій міста та області. Перелічувати їх не буду, мешканцям від того не легше.
Від автора
Хто-небудь вірить у негайний повний ремонт міської мережі, яка створює «підпір» стоків по вулиці Рєпіна? У міської влади – свої прийоми. Щоб «зберегти» споруду колишнього Дворянського зібрання, вона дозволила… прибудовувати до історичного приміщення ресторани. Шановні читачі, у кого є версії, що б таке прибудувати до зношеної полтавської каналізації, аби вона не перестала бути підземною?
Чи, може, почати нарешті з виборів? Голосувати за ідею, хай навіть найприземленішу (нову каналізацію, гарячий асфальт не на сніг чи в калюжі, «живий» Кадетський корпус тощо), а не за цукор? Схоже, Марійка встигне вирости, так і не побродивши біля дому в потоці звичайної дощової води. Бо в нинішню калюжу небезпечно вступати навіть у чобітках.
Але руки не опускаємо, пишемо звернення й далі: вода камінь точить. Жаль, не так швидко, як каналізація – фундамент.

Ольга Щеглова

Поділися:

Добавить комментарий