Благовіщення Пресвятої Богородиці

Благовіщення Пресвятої Богородиці

Одну з найвеличніших в історії християнства подій – Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці й Приснодіви Марії – Православна Церква святкує 7 квітня. Благовіщення є безпосереднім початком здійснення Божого задуму про спасіння людства. Саме цього дня Архангел Гавриїл провістив Діві Марії, що вона непорочно зачне і народить Сина Божого – Ісуса Христа.
Ще одне велике свято вдячності нашій Небесній Заступниці, яке називається Похвалою Пресвятої Богородиці, відзначається у п’яту суботу Великого посту. Цьогоріч воно припадає на 9 квітня.

Попри те, що Великий піст наповнений покаянням, а свято Благовіщення – радістю, ці події близькі за своїм духом, оскільки тісно пов’язані з Божою таємницею спасіння. Благовіщення засвідчує черговий крок Бога до людини. Хоч людина через гріх віддалилася від Бога, відкинула Його від себе, та Господь перший робить крок до людини, починає виправляти її гріх. А також запрошує людину до участі у цій таємниці любові.
Пресвята Діва виросла при Єрусалимському храмі. Врешті настав день, коли вона за звичаєм мала залишити храм. Священики заручили Її із далеким родичем, вісімдесятирічним старцем Йосифом, щоб він піклувався про Неї і охороняв. У Галілейському місті Назареті, в будинку Йосифа, Пресвята Діва Марія жила так само скромно й усамітнено, як і раніше.
Через чотири місяці після заручин Ангел явився Марії, коли Вона читала Священне Писання. Євангеліст Лука оповідає (1:26 – 38), що Архангел Гавриїл постав перед Нею зі словами: «Радуйся, благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах». Він сказав, щоб Пречиста Діва не боялася: «Бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось зачнеш в утробі й народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус. Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престіл Давида, отця Його. І царюватиме у домі Якова повік, і царству Його не буде кінця.
Марія з радістю і смиренням прийняла це Боже Благословення: «Я раба Господня, нехай буде Мені по слову Твоєму…». Усе людство, як навчає Отець Церкви Григорій Ніський, очікувало на те знаменне Маріїне «так». «Те, що сталося в тілі Марії, станеться в душі кожного, хто отримує Слово Боже», – писав видатний богослов.
Саме через Марію відбудеться таїнство народження і пришестя Бога на землю: не війною, галасом чи страхом, а Божим Дитятком, яке принесе у світ Мир, Любов, Злагоду і Спасіння усім, хто дослухається до Нього. Ця Дитина зробить усе зло на землі безсилим. Тому і святкуємо ми на Благовіщення народження надії на наше спасіння. Тому і є стільки добра і світла у цьому величному святі.
У храмах на Благовіщення звершується урочиста служба. Богослужіння цього дня сповнене величних гімнів, багато разів звучить добре відоме всім привітання Архангела: «Радуйся!».
* * *
Український народ особливо шанує свято Благовіщення, цього дня забороняється будь-яка праця. Люди кажуть, що навіть птахи святкують – гнізда не в’ють. Вважається, що саме на Благовіщення Господь благословляє землю і все суще на цій землі. Після свята наші пращури прокладали першу борозну в полі й починали висівати ярі культури: ячмінь, овес, пшеницю.
* * *
У церковному календарі субота п’ятої седмиці Великого посту називається Похвалою Божої Матері. На утрені, яку зазвичай звершують увечері в п’ятницю, у храмах співається акафіст Божій Матері. В ньому прославляється земне життя святої Діви Марії, через Яку Господь визволив людство від рабства гріха.
В основі свята – події 626 року, тоді ворожа армія підступила під стіни Константинополя, столиці Візантії, бо місто було врятовано завдяки заступництву Діви Марії.
У ніч, коли загарбники посунули на місто з моря та суші, народ шукав захисту в храмах Божих, благаючи Богоматір врятувати їх. Патріарх Сергій носив на руках під міськими стінами ікону Пресвятої Богородиці. У море занурили ризу Діви Марії, яка зберігалася в Константинополі від 473 року.
Чудесним чином на морі раптово знялася страшна буря. Розтрощені судна нападників пішли на дно. Вцілілі вороги втікали злякані й посоромлені.
Із нагоди порятунку міста було складено акафіст (гімн, що співається чи читається стоячи). Спочатку свято відзначалося тільки в тому Влахернському храмі (Влахерни – колишнє передмістя Константинополя), де зберігалися чудотворна ікона Божої Матері та священні предмети земного Її життя – риза і пояс. Пізніше торжество стало загальним для Східної Церкви.
* * *
У наш тяжкий час так само палко і щиро молимося до Пресвятої Богородиці про захист рідної землі від рашистських ординців, про нездоланність українського війська і перемогу над лютим ворогом.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Добавить комментарий