“Блискучі золоті” молодильні яблука  для збіднілих українців

“Блискучі золоті” молодильні яблука для збіднілих українців

Здається, перманентним підвищенням цін в Україні нікого не здивуєш. Постійно зростає вартість продуктів харчування, ліків, комунальних послуг, промислових товарів… Не гребували «підприємливі важковаговики» деяких торговельних мереж блискавичним підвищенням цін і на початкових етапах всесвітньої біди – коронавірусної пандемії, що спричинила впровадження карантину. Саме тоді, скажімо, улюблена багатьма українцями гречана крупа зросла в ціні майже на 100 відсотків та так залишається й понині. Але своєрідними «чемпіонами» зі здорожчання у березні-квітні були лимони, вартість яких подекуди перевищувала 100 гривень за кілограм, імбир (вартував до 600 гривень) та часник (по 170 гривень). Слід додати, що з початком карантину в аптеках виник дефіцит жарознижувальних та противірусних препаратів, а вартість ліків здебільшого зросла в ціні одразу відсотків на 30–50, а деяких – майже на всі 100%. Чи здешевіють вони колись – питання риторичне.

Тільки ближче до Великодніх свят з’явилися в аптеках антисептики, спирт, одноразові рукавички, медичні маски. Вартість останніх, до речі, іноді у 20 разів перевищувала докарантинну ціну масок. І це в той час, як численні ЗМІ рясніли повідомленнями про масовий вивіз великих партій медичних масок українського виробництва за кордон, в інші країни, за ціною… від 80 копійок до 1 гривні 10 копійок за штуку! Водночас своїм співвітчизникам такі маски пропонувалися по 25 гривень за штуку… І це в час біди, тоді, коли чимало українців хоча й тимчасово, але втратили свою роботу, а відповідно знизилися і їхні доходи. Де і в якій країні можлива така наруга над власним народом? І чи притягнуть кого-небудь до відповідальності за все це? Навряд чи.
Наведу лише один приклад того, як доводилося та, власне кажучи, ще й досі доводиться виживати деяким моїм землякам. Сім’я Ткачуків із Зіньківського району, в якій мешкає 7 осіб (4 покоління), з них лише 2 працюючих, із початком карантину залишилася без роботи й, відповідно, без зарплати. Бо їхня праця пов’язана з громадським харчуванням, обслуговуванням клієнтів. Два з лишком місяці вони виживали лише на пенсії старших членів сім’ї та допомогу по догляду за дитиною. Між тим тільки за транспортування природного газу мали щомісяця сплатити близько 350 гривень. А ще ж потрібно було харчуватися, купувати ліки для 80-річних батьків сімейства, сплачувати за комунальні послуги… Одна біда не йде, вона й другу за собою веде, каже народна мудрість. Почали хворіти домашні тварини, пропала птиця. А нині й на городі невідомо, що вродить, бо дощі заливають…
Той багато в чому критичний час, слава Богу, начебто минув. Країна поступово оговтується від різного роду обмежень. Здавалося б, пора забути старі проблеми та рухатися далі. Але чи такі вже вони й старі, так би мовити, «з бородою», якщо українцям невпинно нагадують: невдовзі мало не вдвічі зросте вартість електроенергії, а з нового року доведеться сплачувати й за її транспортування. Тобто нам принесуть одразу 2 платіжки, як це вже маємо за природний газ. Обіцяють, що з’явиться додаткова платіжка й за обслуговування лічильників води та теплової енергії… Словом, нудьгувати нашим співвітчизникам явно не доведеться.
І все ж приводом до написання цих рядків стало не стільки минуле, скільки нинішнє. А саме – блискучі (очевидно, чимось натерті) зелені яблука, нібито українського виробника, які кілька тижнів тому в одній із торгівельних мереж можна було придбати за ціною майже 52 гривні за кілограм! А це дещо навіть дорожче вартості більшості екзотичних фруктів, привезених в Україну за тисячі кілометрів. До речі, торік у пору збирання урожаю яблук, а їх тоді вродило чимало, особливо в західних областях, вони коштували копійки. Можна лишень уявити, скільки коштуватимуть яблука наступного сезону, якщо нині вже очевидно, що врожай цих фруктів, у всякому разі на Полтавщині, буде мінімальним. Але ж зростання цін стосується не тільки яблук…

Що буде з цінами в Україні після карантину?

Карантин, хоча й послаблений, триває в Україні вже близько 3 місяців. І обмеження, які уряд ввів задля боротьби з коронавірусом, за підрахунками фахівців, вдарили як по економіці загалом, так і по кишенях пересічних українців. Внаслідок цього економіка у 2020-му скоротиться щонайменше на 6%, а відновити зростання приблизно на 4% зможе лише в кілька наступних років, підрахували в Національному банку України. За підсумками року, споживчі ціни зростуть більш як на 7%.
Найважче буде в червні, переконані в НБУ. Адже за карантинний період українська економіка скоротилася на 11% у річному вимірі, а безробіття зросло майже до 12%. Водночас зростання зарплат призупинилося.
Звісно, виникає питання – що ж буде з цінами? Наскільки вони зміняться і чи доведеться затягувати паски? Насторожує досвід Італії, де деякі бізнеси підняли ціни на 50%, повідомляє «Європейська правда» з посиланням на The Local. Деякі кав’ярні продають еспресо у центрі Мілана по два євро. Середня ціна на каву перед карантином у місті складала 1,3 євро, що майже на 54% менше за нинішню. За даними асоціації прав споживачів Codacons, змінилися й ціни у перукарнях – у середньому приблизно на чверть.
Українські ресторатори поки що запевняють, що ціни не зростуть наполовину, однак імовірне підвищення вартості на 10–15% через додаткові витрати, розповів Hromadske засновник мережі «Pizza Veterano» Леонід Остальцев.
В Україні уже існують європейські ціни на продукти харчування, зазначив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Верхньою межею наших цін є ціна ефективного імпорту. Це означає, що вартість росте доти, доки не стає вигідно ввозити імпорт від наших сусідів. Наприклад, ціна на картоплю минулого року росла доти, доки не привезли картоплю з Білорусі, вартість цибулі – доки не привезли цибулю з Туркменистану, на гречку – поки не привезли гречку з Казахстану. В нас імпорт відіграє балансуючу роль, адже 92% того, що ми їмо, – українського виробництва, а верхня межа ціни імпорту – це стримувач підвищення ціни для українського виробника.
Тому треба розуміти, що від того, які будуть процеси у світі, буде залежати й українська ціна після остаточного виходу з карантину. Сьогодні вартість продуктів харчування у світі падає, і це пов’язано з тим, що зі споживчого ринку пішов величезний сегмент попиту: заклади громадського харчування, ресторани, кафе, які сьогодні через карантин майже не працюють. Лідерами падіння цін є рослинні олії, зокрема пальмова й соняшникова. Чому? Бо саме їх максимально повно використовують заклади громадського харчування. Цукор теж подешевшав приблизно на 10% світової ціни, зернові – на 3–4%.

Очікується здорожчання аграрної продукції

Після карантину ситуація буде кардинально іншою. По-перше, з’явиться новий попит, який буде достатньо серйозно тиснути на ринок, заклади громадського харчування повернуться до стабільної роботи. По-друге, цей рік є несприятливим з точки зору сільського господарства не тільки в Україні. У нас була така посуха, що в деяких регіонах, зокрема в Одеській, частково в Миколаївській та Херсонській областях, знищено 70–100% посівів. Ще не зовсім зрозуміло, як вплинуть і нинішні опади на ранні культури. Якщо торік врожай складав близько 72 мільйонів тонн зернових, то цього року очікується на 10–12 мільйонів менше. Тому в кінці року буде ріст цін, причому в усьому світі. ООН говорить, що різко збільшиться кількість голодуючих у світі, це спричинить ріст цін на аграрну продукцію. Тож очікується зростання її вартості приблизно на 7–10 відсотків.
Водночас ціни на товари довгострокового використання у світі дорожчати не будуть, тому очікувати росту цін у нас можна тільки з огляду на можливі зміни в обмінному курсі. Якщо 92% того, що ми їмо, – це вітчизняне виробництво, то в промисловому секторі більш ніж 90% кінцевих продуктів, тобто техніка чи автомобілі, є імпортованими. І тут є пряма залежність двох речей. Перша – це курс гривні до долара, друга – це загальна ситуація на світових ринках щодо цієї продукції. Ціни на товари довгострокового використання рости у світі не будуть, тому очікувати росту цін у нас можна тільки з огляду на можливі зміни в обмінному курсі гривні до долара. Якщо курс буде більш-менш стабільним, то ціни на такі товари рости не будуть. Більше того, сьогодні у світі загальне падіння обсягів промислового виробництва, що призводить до падіння цін на сировинну продукцію і в принципі ринок на сьогодні не чекає великого росту цін, бо люди, просидівши на карантині, втратили свої доходи. Як наслідок, купівельна спроможність населення невисока, тож підвищувати ціни немає сенсу, бо ніхто не буде купувати.
Отож коливання цін будуть на традиційному рівні, пов’язаному з новим урожаєм, сезонними фруктами, овочами та іншими щорічними тенденціями. Єдине, що може мати вплив, – закриття чи відкриття кордонів і ціни на імпорт, пов’язані перш за все з дефіцитом певних категорій товарів.

Настрої споживачів змінюються

Карантин закономірно підкоригував продажі у різних категоріях, розповів співзасновник та співвласник інтернет-магазину й маркетплейсу «Rozetka.ua» Владислав Чечоткін. Якщо до цього активніше продавалися електроніка й велика побутова техніка, то в перші тижні самоізоляції покупцям було не до неї. Вони активно купували продукти тривалого зберігання, маски й антисептики, товари для дому та особистої гігієни. У середині квітня розподіл за категоріями почав поступово вирівнюватися, зросли продажі товарів для роботи вдома: офісні столи, крісла та ноутбуки. Також була популярна категорія товарів для дачі та відпочинку, що закономірно для весняного періоду.
«Після послаблення карантину всі рекорди побили продажі літнього одягу. У перші тижні нам довелося скорочувати асортимент самої Rozetka і передавати його партнерам, щоб встигнути обробити всі запити покупців. Зараз ми вже повернули майже всі позиції. Ми намагаємося утримувати ціни на докарантинному рівні, постійно ведемо переговори з постачальниками. Нові партії закуповуємо за ціною, що залежить від сьогоднішнього курсу гривні до долара та інших валют, тому вартість деяких позицій може дещо зростати», – зазначив Владислав Чечоткін.
Слід зазначити, що загалом впродовж останнього місяця карантину продажі в онлайні зросли втричі, ніж це було до карантину.

Як виживає бізнес

Пандемія коронавірусу й пов’язані з нею карантинні обмеження докорінно змінили «карту» вітчизняного бізнесу, вважає президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг» Олег Тітамир. Приблизно третина приватних підприємців узагалі закрились, у багатьох компаній продажі скоротилися на 40–80%, у залежності від бізнес-сегмента.
Сьогодні малий і мікробізнес виживають на залишки коштів і ресурсів, поки крупні торгові мережі почуваються доволі впевнено. Наприклад, такі мережі підвищували ціни на продукти харчування на 20–30%, і це було затребувано в пік «карантинних закупок» та паніки населення. З відкриттям ринків і підвищенням конкуренції ціни впадуть.
Щодо промислових товарів, слід очікувати значного зниження обороту й переорієнтації на дешевші товари. Наприклад, будуть завозити китайські, а не американські чи європейські бренди. Однозначно використовуватимуться маркетингові хитрощі, такі, як знижки та акції, аби привабити додаткових клієнтів. А от б’юті-сфера після послаблення карантину буквально розцвіла, бо в салони краси й перукарні ринув потік клієнтів, які прагнуть привести себе до ладу. На противагу цій індустрії, галузь туризму й похідних товарів – у повному ступорі, й адекватного виходу в найближчі півроку підприємці та магазини цієї сфери не бачать.
Можна з великою вірогідністю спрогнозувати, що після виходу з карантину українці відкладуть до кращих часів покупку дорогої електроніки, побутової техніки й меблів. Водночас настає гарний період для онлайн-магазинів. Їхні послуги й наявність недорогих товарів будуть вкрай потрібними. Але тут слід звернути увагу покупців на шахрайство в цій сфері, тож варто бути обережними.

Хто втратив роботу під час карантину та кого роботодавці шукають зараз

Уряд послабив карантинні обмеження, але за два місяці їхньої дії тисячі людей встигли втратити роботу. Судячи з даних Державної служби зайнятості (ДСЗ), наразі найбільший попит на ринку праці – на працівників робітничих спеціальностей та продавців. Радіо Свобода опитало ДСЗ та аналітиків сайтів для пошуку роботи щодо того, кого зараз шукають роботодавці.
Станом на 21 травня в Україні офіційно було 502 тисячі безробітних – такі дані Державної служби зайнятості. Це на 65% більше, ніж показник на цей день минулого року. Майже 226 тисяч людей стали на облік як безробітні після 12 березня, коли в Україні почали запроваджувати карантинні обмеження – вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. За даними ДСЗ, щодня вона реєструє по 4–5 тисяч людей.
Із січня до квітня Державна служба зайнятості шукала працівників для 92 400 підприємств. У ці місяці у базі даних відомства було 363 700 вакансій, проте їх розподіл по місяцях показує різке скорочення попиту на працівників у квітні.
На початку травня актуальних вакансій у ДСЗ було 53 100, усі вони – робітничі. Варто зауважити, що співвідношення між кількістю працівників та робочих місць і до карантину було не на користь останніх. Станом на 1 березня 2020 року дефіцит вакансій, за даними ДСЗ, по Україні становив 300 265 робочих місць. На 1 травня цей показник дорівнював 403 906 вакансій – тобто стільки їх треба, щоб забезпечити роботою всіх, хто став на облік у державному відомстві.
Судячи з даних ДСЗ, роботу протягом карантину частіше втрачали навіть медичні працівники. Наприклад, станом на 1 березня на 2496 непрацевлаштованих медичних сестер припадало 863 вакансії, відтак дефіцит складав 1633 робочих місця. На початок травня щодо медпрацівників і працівниць цей розрив сягав уже 3172 вакансій: 719 місць на 3891 людину.
До речі, кількість безробітних продовжує зростати. Скажімо, за останній тиждень травня вона зросла на 16,6 тисячі осіб – до 511,267 тисячі осіб, що майже на 69% більше порівняно з показником на 1 червня 2019 року.
Про це ДСЗ повідомила агентству «Інтерфакс-Україна». Також повідомляється, що 424,9 тисячі українців отримують допомогу з безробіття.
Служба звітує, що з початку карантину працевлаштувала 104 тисячі людей, з них більшість (68%) – у сільському господарстві.
Наразі центри зайнятості покривають лише 10% вакансій від потреб 500 тисяч офіційних безробітних. У Державному центрі зайнятості не беруться прогнозувати, які довготривалі наслідки для ринку праці в Україні матимуть карантинні обмеження. Усе залежатиме від того, як довго ще заклади не працюватимуть на повну силу.

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий