Бульбу смажать, бульбу варять…

Бульбу смажать, бульбу варять…

Нещодавно якось пройшовся по ринку, по стихійних базарчиках, овочевих кіосках, магазинах, подивився на ціни, які вражають. Згадав і про борщовий набір, який значно подорожчав, ціна на картоплю вдвічі вища проти минулого року. Як свідчить статистика, українці у середньому на душу населення споживають щороку 143 кілограми картоплі і таку саму кількість хлібопродуктів. А якщо дивитися по ціні, то кілограм картоплі коштує дешевше, ніж кілограм хліба. Така ситуація може призвести до збільшення споживання картоплі.

Якщо трішки зануритися в історію, можна знайти дані, що картопля походить із Південної Америки й, за різними оцінками, вік дикої картоплі сягає 13 тисяч років. В Україні вона з’явилася у XVІІІ столітті. За іншими джерелами, вперше з’явилася у 1780 році, в маєтку графа Потоцького. В Україні бульба швидко поширювалась як доступний і смачний продукт споживання. Нині відомо майже тисячу страв, які можна приготувати з картоплі. Мало який день у сім’ї обходиться без неї. Її використовують у вареному, смаженому, тушкованому вигляді.
Із сумом згадую неврожайний голодний 1947-й післявоєнний рік, коли на колгоспній садибі селяни відкопали довоєнні кагати картоплі. Звісно, здорових бульб там не збереглось, були якісь невеличкі муміфіковані шматочки крохмалю зі специфічним запахом, до яких мама додавала щавлю, лободи й випікала такі собі оладки, які трохи рятували від голоду.
А вже в 1960-ті роки, під час служби в рядах Радянської армії, три роки споживав борщ із брикетів, які складалися з сушеної картоплі, цибулі, моркви, буряка й інших інгредієнтів. Солдати цим харчувалися і були здорові.
***
Звернувшись до хімічного аналізу, можна встановити, що у бульбах картоплі міститься 15–25% крохмалю, близько 2% білка, 0,3% жиру. Білок картоплі найцінніший з усіх рослинних, він містить 14 із 20 незамінних амінокислот, а коефіцієнт його поживної цінності, порівняно з білком курячого м’яса, який вважається найповноціннішим для харчування людини, становить 0,85.
Бульби картоплі містять аскорбінову, яблучну, лимонну, щавлеву й інші органічні кислоти, а також цукри, вуглеводи, пектинові речовини. Особливо багатими на вітамін С є свіжозібрані бульби, які містять вітаміни групи В, а також К, Е, U, РР.
У бульбах містяться солі кальцію, магнію, заліза, сірки, йоду, нікелю, кобальту, міді. З мінеральних речовин картопля найбагатша на калій і фосфор.
***
Варені бульби мають сечогінну і злегка послаблювальну властивості. Широко застосовуються і при лікуванні печінки. Сік сирих бульб нормалізує кислотність шлунку й функції шлунково-кишкового тракту, має знеболювальну, протизапальну, ранозагоювальну властивості.
У народній медицині сік свіжих бульб вживають по 1/4 – 1/2 склянки вранці та ввечері, за 30 хвилин до їди, при виразковій хворобі шлунку й кишківника, а також при підвищеній кислотності шлунку, зокрема й печії.
Давнім народним засобом є вдихання пари від картоплі, звареної в лушпинні, при захворюваннях органів дихання. Запам’ятався мені цей спосіб з дитинства, коли простуджувався, особливо в осінньо-зимовий період.
При захворюваннях органів дихання також використовують гарячі варені бульби – прикладають їх до грудей. Нарізані шматочки від свіжих бульб прикладали до скронь, знімаючи головний біль.
При ниркових і серцево-судинних захворюваннях вживали запечену, несолону картоплю як діуретичний засіб. Науковою і народною медициною рекомендується картопляна дієта.
Пластинки зі свіжих бульб прикладають до шкіри при різних її захворюваннях, зокрема при екземах.
Картопля – основне джерело калію, який відіграє важливу роль у нормалізації водного обміну та підтримці нормальної роботи серця. Настій квітів картоплі знижує кров’яний тиск і підсилює дихання.
Бульба є сировиною для одержання крохмалю, глюкози, що широко використовується в лікувальній практиці.
***
Картопля має велике значення як кормова культура й використовується переважно для відгодівлі свиней. Оскільки перетравлюваність її висока, можна одержати смачне сало. Маючи вдосталь картоплі і сала, селянин вважав, що живе добре й зиму перезимує нормально. Адже спечені в печі пиріжки, начинені картоплею зі смаженою цибулею і вишкварками, добре смакують! Тож недарма картопля за обсягом вирощування – четверта продовольча культура у світі після рису, пшениці, кукурудзи.
Україна є одним з лідерів валового виробництва картоплі й концентрує понад 6% світового і 15% європейського врожаю, посідаючи 4-те місце у світі. Втім, на жаль, посівні площі картоплі на Полтавщині зменшуються: якщо в 1950 році вони складали 82 тис. га, в 1960-му – 74 тис. га, то в 2000 році – 70 тис. га, 2010-му – 64, в 2019-му – 54 тис. га. Валовий збір значно мірою залежить від урожайності, що пов’язано з погодними умовами. Якщо в 2000 році було зібрано 694 тис. тонн, то в 2010-му – 819, а в 2019 – 996 тис. тонн. Норма споживання картоплі в Україні становить 124 кг на людину на рік, тоді як у країнах ЄС – 81 кг. За цим показником ми перебуваємо на третьому місці в світі, поступившись лише Білорусі – 181 кг та Киргизстану – 143 кг.
Картопля – єдина культура в Україні, яку вирощують переважно в домогосподарствах населення, що складає 98% площ посадки. Аналогічна ситуація і на Полтавщині. В небагатьох сільськогосподарських підприємствах у сівозмінах є картопля. Загалом вона вирощується на невеликих площах для забезпечення харчування працюючих у полі, на фермах та для забезпечення дитячих садочків і шкіл.
***
У зв’язку з ситуацією, що склалася в країні: непомірним підвищенням цін на комунальні послуги, а головне – на хліб, цукор, крупу, м’ясні й молочні продукти, за відсутності у населення можливості купувати якісні продукти харчування, зросте попит на другий хліб – картоплю. Звісно ж, і ціна на неї зросте.
Великої шкоди завдає виробництву картоплі її виродження, спричинене глобальними кліматичними змінами з високими температурними показниками в літній період. Так, у степових регіонах України через виродження насіннєвого матеріалу втрачається майже 50%, а в північних – 25–30% врожаю.
Свого часу на Полтавщині були господарства, які вирощували якісний високорепродуктивний посадковий матеріал картоплі. Зокрема цим займалося дослідне господарство Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції «9 січня» Хорольського району. Нині цього немає.
До зниження урожайності та якості картоплі призводить відсутність науково-обґрунтованих сівозмін, у результаті чого бульби пошкоджуються хворобами й шкідниками. Адже повертати картоплю на одне й те саме поле необхідно не раніше, ніж через 4 роки. Це основний засіб для очищення ґрунту від хвороб і запобігання нагромадженню шкідників.
Фермери не зацікавлені у вирощуванні картоплі, бо вона затратна в догляді за посівами, зокрема в захисті рослин від колорадського жука.
На Полтавщині є можливість вирощувати на полях не лише кукурудзу та соняшник, а й картоплю – наш другий хліб. На мою думку, Інституту картоплярства НААН України необхідно ефективніше працювати над створенням сортів картоплі, стійких до пошкодження колорадським жуком, а Інституту захисту рослин НААН України слід рекомендувати ефективні біологічні засоби захисту рослин картоплі від хвороб і шкідників.

Микола ОПАРА,
кандидат сільськогосподарських наук, професор кафедри землеробства і агрохімії ім.В.І. Сазанова Полтавського державного аграрного університету, заслужений працівник сільського господарства України, заступник голови з наукової роботи Громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства».

Добавить комментарий