Бур’янів можна позбутися без сапи і хімії

Бур’янів можна позбутися без сапи і хімії

Кожен знає, що бур’яни та мошкара найбільше докучають землеробам наприкінці весни. І якщо з мошкарою боротися лише екологічними методами навряд чи вдасться, то з бур’янами це цілком реально. Принаймні це намагається робити вже багато років полтавський городник Геннадій КОЧАН. Своїми спостереженнями
і роздумами він ділиться із читачами «Зорі Полтавщини».

– Чому вчасний обробіток грунту такий важливий?
– Бур’яни виносять з грунту багато поживних речовин і корисної вологи, тим самим змушуючи культурні рослини голодувати. Ускладнюється обробіток землі, зменшується врожай, а затрати на його вирощування зростають. За даними досліджень вчених-аграріїв, лише через недогляд за посівами можна недобрати до половини врожаю.
– Чи не простіше у наш час високих технологій закинути сапи і скористатися гербіцидом? Їх вибір на ринку вражає, хоча і здоров’я людям вони точно не додадуть…
– Звісно, на великих площах важко обходитися лише сапою, але більшість городників вважають за краще не застосовувати гербіциди на власних ділянках. І не лише через те, що вони дорогі, а й тому, що якість їх сумнівна, багато підробок. До прикладу, якихось двадцять років тому для реалізації населенню в Україні був доступний лише один гербіцид Раундап фірми Монсанто. І багато людей його купували, це був свого роду прорив у агросекторі. А згодом на заході препарат звинуватили у виникненні раку, довелося знімати його з виробництва. Але ж самі технології не втратилися, на його основі розпочали виробляти інші гербіциди. Нині їх асортимент надзвичайно широкий – проти однорічних злакових та двосім’ядольних бур’янів, багаторічних злакових та інші. Настав час говорити про нове екологічне лихо – масове забруднення водойм і грунтів агрохімією. Але ж для зменшення забур’яненості достатньо правильно чергувати культури та системи обробітку грунту.
– Розкажіть детальніше.
– Вчені встановили, що повторні беззмінні посіви однієї культури виявляються більш забур’яненими. Найбільш цінними попередниками вважаються багаторічні трави (люцерна, конюшина), які гальмують та пригнічують ріст бур’янів. Раніше господарі тримали більше худоби і традиційно частину городу відводили для посіву тих же конюшини, люцерни. Нині часи змінилися, але, по можливості, цими рослинами не варто нехтувати. В ідеалі площі під просапними культурами один раз на чотири-п’ять років варто засівати травами. Вони є чудовими попередниками для капусти, перцю, помідорів, баклажанів. Також для них бажаними попередниками є горох і квасоля, які збагачують грунт азотом. Найпоширенішою культурою на городах залишається картопля. Чи не найкращим для неї попередником є столовий буряк. Змінюючи з року в рік місцями ці культури, можна і врожай збільшити, і з бур’янами повоювати. (Детальніше про чергування культур йшлося в одному з попередніх випусків «Сійся, родися…» – Авт.). Ні в якому випадку не можна вносити свіжий гній під глибоку оранку, бо через кілька років буде сплеск забур’яненості.
– Багато садівників-городників радять мульчувати посіви заради зниження забур’яненості. Чи доцільно це на Полтавщині?
– З власного досвіду зауважу, що мульчування у полтавських кліматичних умовах працює лише до моменту масової появи бур’янів, тобто рано навесні, коли в грунті ще достатньо збереглося зимової вологи. Свого часу провів на своєму городі експеримент. Половину площі, відведеної під овочі, замульчував, половину – ні. З настанням спеки, якщо рослини не на поливі (а в мене немає умов для організації поливу), замульчовані культури виявилися чистішими за ті, які не мульчувалися. Але вродили гірше, бо мульча забрала на себе всю вологу і рослини більше потерпали від її нестачі. Тобто з бур’янами це допомагає боротися, але гарного врожаю може не бути, якщо літо вдасться не дощове. Інша справа в саду. До прикладу, добре себе зарекомендувало мульчування на полуничних грядках, особливо якщо їх вдається замульчувати хвоєю. Добре працює мульча у міжряддях саду, якщо вони не засіяні культурними злаками. І бур’янів менше, і волога збережена.
– Тобто у нас городні культури краще не мульчувати?
– Кожен для себе це вирішує сам, бо велике значення має і розміщення самої ділянки – висотне чи низинне. Але якщо для мульчі збираєтеся використовувати скошені бур’яни чи іншу траву, потрібно це робити до моменту, коли вони викинуть колос. А восени слід вносити перегній, який добре перепрів, а насіння, яке в ньому міститься, вже втратило схожість.
– Які ще є методи екологічної боротьби з бур’янами?
– Якщо в травні знищити сходи найзлісніших бур’янів ще у фазі «білої нитки», то потреба у регулярному прополюванні може відкластися принаймні на місяць. А потім краще проводити повторні обробки кожні два тижні задля попередження їх появи. Коли купуєте посівний матеріал, звертайте особливу увагу на його чистоту. До прикладу, свого часу разом із насінням завезли карантинну амброзію полинолисту, осот, щирицю, лободу. Одна рослина лободи за вегетацію може дати до 100 тисяч нових насінин.
– Чула, що бур’яни чутливі до кислотності грунту? Чи це відповідає дійсності?
– Вважається, що більшість бур’янів полюбляє кислі грунти. Тому дехто раз на кілька років вносить дефекат (вапняковий меліорант. – Авт.) для їх розкислення. Як і всі рослини, вони можуть краще чи гірше рости на певному типі грунту, але самої зміни кислотності для боротьби із забур’яненістю недостатньо. Потрібно боротися комплексно.

Спілкувалася Юлія ХОМЕНКО.

Добавить комментарий