ІВАНОВА ГОРА

Нещодавно у нас гостював улюбленець юних читачів та (не буде таємницею) і дорослих також –

Село стоїть у долині, немов потоплене в тумані. Урагани та буревії його обминають, а дорога,

1. Дуня стоїть у кутку під образами і дивиться, як із батьківської хати виносять її

ІРИНА БАБ’ЯК – викладач гри на фортепіано Полтавського фахового коледжу мистецтв імені М.В. Лисенка, провідник

– Ну чого ти? Це всього лише тиждень! Всього лише! Не «всього лише», а ЦІЛИЙ

Вкраїнські Герої О, Вкраїнські Герої! Співають вам славу тихі води і ясні зорі, й одинока

*** Гріє душу пасками-веснами добрий Бог… Ти про що розкажеш нам, сестронько? – Про любов.

Чорний дерев’яний будинок стояв у кінці вулиці, над самою рікою. На Сіверській землі ще лишилися

Плед був широкий, м`якенький, пухкий, а головне – дуже теплий. Восени чоловік Михайлівни полюбляв сидіти

Молодого коваля та ще й у старенькій кузні нині рідко побачиш. А ось у Коцюбинцях