«Це марафон за життя.  І його треба виграти»

«Це марафон за життя. І його треба виграти»

Полтавський волонтер Юрій Коценко власноруч виготовляє ноші для евакуації бійців із поля бою. Його “Марафон” — це фактично аналог нош “Лелека-3”, але дещо удосконалений, дуже надійний і при цьому дешевший майже вдвічі.
Юрій Коценко із позивним “Бриль” зі зброєю в руках став на захист України від самого початку повномасштабного вторгнення.
– Перший раз я пішов до військкомату ще у 2014 році, – розповідає чоловік. – Мені відповіли, що вдячні за мою позицію, але в армію не взяли, бо я не проходив строкову службу. Хоча свого часу захоплювався стрільбою і навіть мав розряд. У квітні 2022 року я знову пішов добровольцем, потрапив до навчального центру спочатку в Україні, потім – у Великій Британії.
Невдовзі після повернення з навчань підрозділ Юрія отримав наказ виїжджати на позиції в Донецьку область. У складі штурмового підрозділу “Бриль” виконував бойові завдання у районах Майорська, Бахмута та у багатьох інших гарячих точках на сході. Отримав контузію, пізніше ще декілька, після чого в нього почалися проблеми з тиском, пам’яттю, мовленням та відсутністю сну. Також «заробив» на фронті й хронічну хворобу, проходив довготривале лікування, а потім і взагалі був комісований із армії.
Утім, комісувавшись, Юрій не припинив воювати з ворогом. Його особистою боротьбою відтоді стало волонтерство. Щонайменше раз на місяць чоловік долає сотні кілометрів власним автомобілем, доставляючи вантажі побратимам у гарячі точки.
– На фронті постійно чогось не вистачає і не завжди дочекаєшся на західну допомогу, – говорить Юрій. – До того ж, окрім засобів гігієни, карематів, спальників, маскувальних сіток, різних смаколиків, бійці дуже потребують різного дрібного реманенту, завжди затребувані кирки, лопати та багато-багато іншого.
Деякий “нестандартний” інструмент Юрій виготовляє власноруч у гаражі, адже з власного бойового досвіду знає, яким саме він повинен бути для ефективного й швидкого виконання тих чи інших задач. Також робить кішки для розмінування (зняття розтяжок).
– Хтось із побратимів може написати про потребу в особисті повідомлення, хтось може передати через знайомих, – розповідає чоловік. – В принципі, все будується на особистих відносинах. Спочатку споряджати вантажі мені допомагали родичі, друзі, що могли, збирали власними силами. Утім, щоб закрити всі нагальні потреби, часто доводиться просити про допомогу – долучаються як приватні особи, так і організації, інші волонтери, тож об’єднуємо зусилля.
Та особлива увага Юрія зараз зосереджена на виготовленні нош для евакуації поранених з поля бою, адже життя бійців на фронті потрібно рятувати щодня. Разом із Юрієм Манченком — бойовим медиком військового підрозділу, в якому служив, врахували всі нюанси евакуації поранених бійців. Як результат – допрацьований і вдосконалений “Марафон”.
– Евакуація з поля бою – найнебезпечніше і найважче для бойових медиків і побратимів завдання. А вчасна і правильна евакуація — це збережене життя, збережені кінцівки і здоров’я бійця. Це марафон за життя, і його треба виграти, адже час іде на хвилини, – розповідає Юрій. – Наш “Марафон” уже пройшов випробування на «місці», його оцінили медики і бійці. Ноші я виготовляю з німецького полімерного пластику, їх можливо як тягнути по будь-яких поверхнях, так і нести, вони мають десять ручок. Дуже важливо, що вони трохи ширші за стандартні, адже поранений боєць може бути у повному військовому спорядженні, бронежилеті, а також вони мають високу жорсткість, тобто не прогинаються від ваги навіть на ямах, що надто важливо. Їх конструкція дозволяє повністю зафіксувати пораненого менш ніж за п’ять хвилин. Усі елементи продумані так, що їх легко замінити чи перемістити.
Завдяки небайдужим людям, які допомогли зібрати кошти, Юрій Коценко придбав матеріали на першу партію нош. Наразі вже п’ять бригад отримали цей засіб для евакуації. Волонтер продемонстрував відео з військових частин, куди потрапили ці ноші, з подяками командирів і бойових медиків.
– Я дуже вдячний усім, хто допоміг і допомагає у цій важливій справі, – говорить Юрій. – Насамперед, величезна подяка бойовому медику Юрію Манченку за його знання і досвід, завдяки яким з’явився «Марафон». Також вдячний Ірині та Анатолію Совайлам, сім’ї Баландіних-Пругло, сім’ї П’ятак, Марині Карпенко, Зої Бурлаковій, Юлії Кравченко, окрема подяка ТОВ “Хвилясті” з Нових Санжар, а також голові ГО “Голос Новосанжарщини” Борису Федоренку, усім моїм друзям, рідним, які завжди знаходять можливість допомогти нашим військовим. На жаль, далеко не всі в нашому суспільстві усвідомлюють важливість підтримки збройних сил. У людей «коротка» пам’ять. Скільки разів історія України вже доводила, що свобода є нашим найбільшим прагненням. Століттями імперії гнобили наш народ, намагалися знищити нас. Однак суспільство, на жаль, і в цій війні розділене на тих, хто воює, допомагає в тилу, донатить, і на тих, хто бездіяльно чекає, живе своїм звичним життям і вважає, що це його не стосується, що війна до нього не прийде… Тим, хто живе у відносно безпечному тилу, важко навіть уявити ті жорстокі реалії війни, які кожного дня доводиться переживати військовим на передовій. Тому, на мою думку, можеш воювати – воюй, не можеш – допомагай!
P.S. Поки матеріал готувався до друку, завдяки небайдужим людям Юрій зміг виготовити і відправити у бойові підрозділи чергову партію нош.
Допомогти волонтеру Юрію Коценку у зборі коштів для потреб військових, а також на закупівлю матеріалів для виготовлення нош можна, переказавши кошти на картку Монобанку 4441 1111 4024 1914.
Також відкрита банка для збору:
Евакуаційні ноші
Ціль: 35 000 грн
Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9DXjMqe6bn
Номер картки банки 5375 4112 1588 2965
Для зв’язку з Юрієм можна звертатися до редакції “Зорі Полтавщини” за телефоном 050-193-62-42.

Ірина РОГОЖИНСЬКА
“Зоря Полтавщини”

Поділися:

Добавить комментарий