Чашка молока для дитини – крапля в морі проблем Крапля, яка може переповнити чашу терпіння

Чашка молока для дитини – крапля в морі проблем Крапля, яка може переповнити чашу терпіння

Фахівці б’ють на сполох. Близько 90% українських школярів мають хронічні захворювання. Серед них чи не найбільший відсоток складають дисгармонійні розлади, захворювання органів шлунково-кишкового тракту та порушення постави у дітей. 62% школярів звільнені від уроків фізкультури за станом здоров’я. Загалом протягом останніх 10 років на Полтавщині і в Україні показники захворюваності серед дітей погіршилися в 10 разів. Значно “помолодшали” серцево-судинні захворювання. Гіпертонія й цукровий діабет спостерігаються навіть у школярів. Причиною тому – неякісні продукти, незбалансованість системи харчування і, як би тривожно це не звучало, – елементарне недоїдання.
Як змінити такі негативні тенденції? Над цим розмірковували учасники “круглого столу” на тему “Виробляючи якісне молоко, піклуємося про здоров’я людей”, ініційованого Громадською спілкою “Полтавське товариство сільського господарства”.
– Забезпечення дітей повноцінним здоровим харчуванням – спільна проблема. Бо вона стосується майбутнього нації. Нам потрібно змінити систему харчування учнів 1–4-х класів. На жаль, незрозуміло, яка логістика забезпечення освітніх закладів, хто буде виробляти й завозити дітям молоко, аби вони споживали якісний і корисний продукт, – підкреслив, відкриваючи роботу зібрання, голова обласної державної адміністрації Валерій Головко.

Виробництво якісного молока – це боротьба з бідністю

Корова завжди була, є і буде годувальницею. Корова – це молоко, а молоко – це здорові діти, здорова нація. А ще корова – це м’ясо й органічні добрива, які є основою високих врожаїв. Наше завдання – збільшення виробництва високоякісного молока для забезпечення науково обґрунтованої норми його споживання. Розвиток скотарства, збільшення виробництва якісного молока – це боротьба з бідністю, це здоров’я людей, – наголосив Герой України, голова Громадської спілки “Полтавське товариство сільського господарства” Семен Антонець.
– Впровадження технологій з безприв’язного утримання корів вперше в області започаткував у своєму господарстві ПП “Агроекологія” Шишацького району Семен Свиридонович Антонець. Тут же було відкрито перший на Полтавщині сучасний доїльний зал. І це якраз те, що потрібно для виробництва якісного молока. Тільки згодом такі технології почали широко впроваджувати інші господарства, – зазначила Герой України, заступник голови ГС “Полтавське товариство сільського господарства” Тетяна Корост.
Вона також нагадала, що фізіологічна норма споживання молока й молокопродуктів складає 380 кілограмів на душу на рік, а в Україні нині його виробляється у 6 разів менше – всього по 63,8 кілограма на душу. Відтак споживаємо молокопродуктів ми ще менше, бо значна частка виробленого експортується.
– Той рівень споживання молока, що маємо нині в Україні, – критично низький. Я б навіть сказала, що ми в цьому питанні вже маємо своєрідну продовольчу небезпеку на рівні держави. Оскільки діти не мають можливості споживати якісне молоко, то, звичайно, вони часто хворіють, – констатувала Тетяна Корост.
Про важливість споживання якісного молока та загалом раціонального харчування для здоров’я людини, й зокрема дитини, вів мову завідувач кафедри гігієни, екології та охорони праці Української медичної стоматологічної академії, доктор медичних наук, професор Олександр Катрушов. Адже саме збалансоване раціональне харчування забезпечує повноцінне надходження необхідних мікроелементів і комплексне відновлення організму людини.
Відтак спільними зусиллями необхідно впровадити в дію програму: молоко для дітей. Оскільки молоко – це саме той продукт харчування, який дає поживні речовини, що сприяють підвищенню імунітету, підвищенню рівня кальцію в організмі.
Учасникам “круглого столу” продемонстрували сюжет програми ТСН каналу “1+1”, в якому йшлося про проведений в одній із шкіл Львівської області експеримент, коли дітям молодших класів протягом двох місяців давали молоко й молочні продукти. Навіть за цей, відносно невеликий, проміжок часу в переважної більшості дітей, які брали участь в експерименті, щільність кісткової тканини зросла в середньому на 5 відсотків. Ліпшим результат був у тих школярів, які не мали значних відхилень від норми.

Кошти для підтримки селян, які мають корів, в області є

Про стан розвитку молочної галузі на Полтавщині та шляхи збільшення виробництва молока й поліпшення його якості інформував директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергій Фролов:
– Полтавщина має чи не найбільше корів в Україні, і за рівнем виробництва молока область входить у п’ятірку лідерів у державі. Але якщо в 1990 році в сільгосппідприємствах утримувалося майже 1,2 мільйона голів ВРХ, у тому числі корів – 331 тисяча, в 2000-му – 364 тисячі, з них корів – 129 тисяч, то в 2017 році – лише 147 тисяч голів, з них корів – 61 тисяча. Ще 61 тисяча корів нині утримується в господарствах населення. Завдяки селекційній роботі та підвищенню продуктивності худоби загалом область майже не знизила обсяги надоєного молока, маємо його близько 800 тисяч тонн, але якщо говорити про якість, вона в присадибних господарствах невисока.
Водночас Сергій Фролов наголосив на наявності високого потенціалу для збільшення поголів’я корів за рахунок створення сімейних ферм і молокозаготівельних кооперативів. Таким чином можна буде підняти на належний рівень і якість молока від населення. Саме за цими напрямками в області працюватимуть програми підтримки дрібних сільгоспвиробників.
– Молоко – продукт соціальний, а його виробництво в господарствах населення – це ще й робочі місця. І нам сьогодні треба налагодити механізм чи віднайти рецепт того, що і як потрібно зробити на рівні області та органів місцевого самоврядування, аби допомогти селянам придбати необхідне обладнання для поліпшення якості молока. Фінансовий ресурс для цього є, – зазначив Валерій Головко.
На проблемах господарств, які не відмовилися від тваринницької галузі, наголосив Герой України, керівник ПАФ “Україна” Великобагачанського району, член ГС “Полтавське товариство сільського господарства” Іван Балюк. Допікають селянам несправедливе оподаткування, неефективні державні програми, некомпетентність чиновників. На його думку, якби держава гарантувала стабільні правила гри на ринку тваринництва, худобу утримували б не по 3 – 5 господарств у районі, як маємо зараз, а значно більше. Адже тільки цьогорічні втрати ПАФ “Україна” через неповернення ПДВ, за словами аграрія, можуть скласти 8–10 мільйонів гривень. Не додає стабільності й невизначеність із ринком землі, високі кредитні відсотки, проблеми з пасовищами. Господарства змушені працювати усліпу, бо економічна стратегія відсутня, підсумував Іван Балюк.

Якість домашнього молока потрібно перевіряти

Про те, як налагоджено виробництво молока в приватних господарствах селян прибалтійських країн, розповів керівник СТОВ “Вітчизна” Карлівського району Володимир Литвин. Там якість молока контролює атестована державна пересувна лабораторія. Аналогічним шляхом, на його думку, має рухатися й Україна: або адаптувати для цього існуючі лабораторії, або віднайти кошти для придбання нових. Селянин має знати, що тричі на місяць здане ним молоко перевірять на якість. А коли саме – невідомо. Тоді проблема з молоком ІІ сорту відпаде сама по собі, бо приватний виробник буде змушений мити руки перед доїнням корови, охолоджувати молоко, дотримуватися інших технологічних і гігієнічних вимог. Питання №1 для Асоціації “Полтавамолоко”, за словами Володимира Литвина, – побудова на Полтавщині молокопереробного заводу на основі сировини від молочних кооперативів. Саме цьому підприємству тоді варто буде довірити виготовлення молока для дітей.

Виробник має відповідати за якість кінцевого продукту

Голова ради директорів ПП “Білоцерківська агропромислова група” (“Білагро”) Великобагачанського району, співзасновник ГС “Полтавське товариство сільського господарства” Віктор Кордубан порушив вкрай гостру проблему – відсутність контролю виробництва продовольчих продуктів з боку держави:
– Контролюючі органи знають, що чимало виробників виготовляють продукти, м’яко кажучи, не корисні. Якщо переробники нестимуть відповідальність за якість виготовленого, вони дуже вимогливо ставитимуться до сировини, з якої вироблятимуть продукцію. А за існуючого дефіциту молока переробники знайдуть можливість допомогти селянам виробляти молоко не ІІ, а І класу. Але поки що в нас виробник не несе практично жодної відповідальності за якість кінцевого продукту. То для чого ж йому витрачатися на дорожчу сировину? До речі, в подальшому молоко класифікуватиметься за принципом придатне й непридатне для переробки, – зазначив Віктор Кордубан. І продовжив: – Стосовно якісної молочної продукції для дітей, то ми розуміємо, що вона сьогодні недоступна для кожної сім’ї. Саме цим і користуються ділки від переробки, пропонуючи дешеві й неякісні молоковмісні продукти, завдаючи шкоду дітям, батьки яких мають низькі прибутки. Припинити “діяльність” несумлінних виробників зобов’язана держава. Загалом ми маємо вкладати інвестиції в ті технології, які дадуть якісне й дешеве за собівартістю і рентабельне для виробника та конкурентне на світовому ринку молоко. Ми маємо пам’ятати, що знаходимося в європейському просторі, й коли через 5 років Євросоюз відкриє свій ринок для України, то нам треба буде конкурувати з їхньою продукцією, з її ціною і якістю, – підсумував керівник “Білагро”.
Щодо розвитку тваринницької галузі в цілому, на думку Віктора Кордубана, необхідно розробити державну стратегію розвитку тваринництва з детальним планом: скільки худоби і в яких за розміром господарствах вона має утримуватися, скільки інвестиційних капіталовкладень для цього потрібно, з тим, щоб вкладені кошти давали віддачу. На рівні області такі питання вирішити неможливо. Адже будівництво сучасної тваринницької ферми коштує 200–300 мільйонів гривень. Відтак треба розробляти прозорі довгострокові державні програми підтримки сільгоспвиробників, загальний реєстр тих, хто хоче будувати тваринницькі комплекси, надавати їм доступні кредити.
До всебічного, системного підходу у вирішенні питання забезпечення дітей молоком закликав голова Полтавської асоціації фермерів і приватних землевласників Василь Бурлака. Він наголосив, що фермери, які утримують корів, готові постачати молоко в дитсадки й школи. За словами Василя Бурлаки, керівникам дошкільних і загальноосвітніх закладів треба “розв’язати руки”, щоб вони без тендерів могли закуповувати в місцевих фермерів необхідні для шкіл продукти харчування: овочі, фрукти, м’ясо, молоко…

Реалізація молока на ринках у пластикових пляшках – це міна уповільненої дії

На необхідності кооперації в питаннях виробництва якісного молока зосередився керівник департаменту тваринництва агропромхолдингу “Астарта-Київ”, лікар ветмедицини Михайло Травецький. Він зазначив, що необхідно запозичувати досвід Австрії, Данії, Швейцарії, Великої Британії, де успішно працюють кооперативи молоковиробників. Там основа тваринництва – невеликі сімейні ферми. Замкнений цикл виробництва налагоджено завдяки кооперативам, які виробляють кінцевий молочний продукт: сири, йогурти, кисломолочні продукти. Саме така модель, на думку Михайла Травецького, прийнятна й для України. А для цього треба зацікавити селянина утримувати 4–5 корів, надати йому доїльний апарат, об’єднати кілька сімей у кооперативи та забезпечити їх кормами й мобільними охолоджувачами. Таким чином відбудеться ідентифікація молока. Міною уповільненої дії назвав ветлікар реалізацію молока на ринках у пластикових пляшках, якими забезпечують селян “постачальники” без визначеного місця проживання. І це “домашнє” молоко, як правило, купують для дітей! Є проблеми, пов’язані з ветеринарним обслуговуванням худоби у приватному секторі. Інша проблема – лікування корів антибіотиками, адже після цього упродовж місяця не можна давати молоко від таких тварин дітям, бо від цього пошкоджуються зуби, виникають алергії…
* * *
Валерій Головко запропонував організувати обласне комунальне підприємство зі створення молочних кооперативів, через яке можна буде отримати “дешеві” кредити. Такі кооперативи, за словами керівника області, можуть співфінансуватися з обласного та місцевих бюджетів.

Місцеві продукти ліпші заморських

Вода і їжа, що їх вживає людина, та повітря, яким вона дихає, багато в чому визначають загальний стан здоров’я нації. Знижуючи рівень державних стандартів, можна спровокувати незворотні процеси, які негативно вплинуть на розвиток майбутніх поколінь. Що, до речі, відбувається зараз в Україні. Держава повинна брати на себе контролюючі функції в цих питаннях. Про користь якісних місцевих продуктів вів мову заступник директора департаменту охорони здоров’я ОДА Юрій Курилко. За його словами, людина, яка полюбляє екзотичні, не притаманні для даної місцевості фрукти, овочі, продукти, може втратити не лише фізичну силу.
На дестабілізації здоров’я дітей наголосив у своєму виступі лікар-епідеміолог, кандидат медичних наук Валентин Шаповал. Наведені ним дані не можуть залишати байдужими ні українське суспільство, ні відповідних фахівців.
– У зв’язку з розбалансованістю харчування діти і дорослі українці не можуть протистояти справжньому наступу різних захворювань. Особливо це стосується органів травлення. Зокрема, за останні 10 років в області і в Україні показники захворюваності погіршилися в 10 разів. Відсутні культура й збалансованість харчування, а в продуктах, що споживаються, відсутні калорійність та необхідна кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мікроелементів, необхідних дитині для росту організму. Значно “помолодшали” такі захворювання, як гіпертонія, цукровий діабет та серцево-судинні захворювання. Нині вони спостерігаються навіть у школярів. Причин цьому чимало, але основна – це неякісні продукти харчування, що містять стимулятори смаку, пальмові жири, пестициди й антибіотики. Ситуація, яку ми зараз маємо в країні, – це небезпека для нації, для наших дітей і нашого майбутнього, – висловив занепокоєння Валентин Шаповал.
Він також навів результати щорічних медичних обстежень дітей в області. Оприлюднені факти приголомшують.
Лише один раз на тиждень вживають молоко 23% дітей. А молоко – це кальцій, тобто будівельний матеріал, який так потрібен для формування організму, що росте. До того ж молоко – продукт, який найкраще засвоюється організмом дитини. М’ясо споживають лише 25% опитаних, овочі й фрукти – 22%. 17% дітей не снідають взагалі. Харчуються 1 або 2 рази на день 8% дітей, ще 13% школярів харчуються лише 2 рази на день. Організм, що росте, має отримувати збалансоване харчування як мінімум 4 рази на день.
– На Полтавщині функціонує обласна програма “Опікуємося освітою”. Один із напрямків її роботи – забезпечення дітей молоком. У цьому році фінансування зазначеної програми загалом покладено на місцеві бюджети. І, наприклад, у Машівському районі діти вже отримують по 200 грамів молока на день, аналогічні програми на стадії реалізації також у Гадяцькому та Диканському районах. Але відмінити тендери на закупівлю продуктів ми не можемо, – зазначила начальник відділу фінансової роботи департаменту освіти й науки ОДА Галина Галушко.
* * *
Обрахувати щоденну потребу молока для дітей та визначити конкретне господарство, де виробляється якісний продукт і яке зможе забезпечувати ним дітей, а також налагодити на одному з підприємств пакування молока по 200 грамів запропонував учасникам “круглого столу” голова асоціації “Полтавамолоко” Сергій Зінченко.
* * *
Забезпечення молоком дітей області має бути завданням стратегічного значення для влади області й країни, наголошували учасники зібрання. А при ГС “Полтавське товариство сільського господарства” необхідно створити комісію з перевірки та проведення дослідження якості молока. Держава повинна відмінити мораторій на перевірки підприємств харчової промисловості. Потрібно вирішити й питання тендерних закупівель продуктів харчування для дитсадків і шкіл – з тим, щоб місцеві фермери чи інші господарники могли забезпечувати дітей сільгосппродукцією за нижчими цінами, отримуючи в той же час компенсацію з місцевих бюджетів за її здешевлення. Таку спільну думку висловили учасники “круглого столу”.
* * *
Варто додати, що аналогічна розмова про забезпечення полтавських дітей молоком велася й на попередньому зібранні сільгоспвиробників, представників громадських організацій, владних структур та членів ГС “Полтавське товариство сільського господарства”, що відбулося майже півроку тому. Але, як бачимо, результат виявився мінімальним. Які ж іще аргументи потрібні для того, щоб державні структури врешті працювали на державу, а не розводили безпорадно руки; щоб несумлінні бізнесмени схаменулися, бо незабаром і фальсифікат не буде кому всучити; щоб селянин міг налагодити ефективне й рентабельне виробництво екологічно чистих, корисних продуктів, доступних за цінами не лише багатіям. На жаль, цей причинно-наслідковий ряд можна продовжувати й продовжувати, бо, схоже, чашка молока для дитини – крапля в морі проблем. Але ця крапля все ж таки може переповнити чашу терпіння.

Людмила ДАЦЕНКО.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий