Мандрівник Валерій Кришень презентував свою книгу «Проїду світ»
Наприкінці червня 2011 року на площі Перемоги в Кобеляках зустрічали земляка Валерія Кришня, який став першим українським мотомандрівником, котрий здійснив навколосвітню подорож: здолав 63 тисячі кілометрів, перетнув кордони 28 країн світу, розташованих на трьох континентах, провів у подорожі 307 днів.
Ця подія згадалась не випадково. Через 8 років Валерій здійснив те, що обіцяв після повернення з подорожі: написав книгу «Проїду світ», яка вмістила чимало інформації – від дитячих спогадів Валерія про те, як мотоцикли стали частинкою його життя, до того, як виникла і реалізувалась мрія проїхати навколо світу. Є й ділові поради досвідченого мандрівника тим, хто любить подорожувати на мотоциклах.
ПЕРША презентація книги відбулася в Києві: в Українському домі зібрались друзі Валерія Кришня, учні його школи мототуризму, байкери і всі, хто особисто не наважиться вирушити в подорож, але віртуально «помандрує» з автором книги Казахстаном і Кореєю, США і Мексикою, Колумбією і Бразилією… Це лише кілька країн, якими проліг маршрут нашого земляка.
Інформація про вихід книги «Проїду світ» швидко розлетілась соціальними мережами. Перші читачі написали схвальні відгуки, а Валерій отримав десятки запрошень провести презентації в різних містах і селах України.
Йому ж наймиліший, найкрасивіший куточок – це рідне Світлогірське й, звичайно ж, Кобеляки, куди він у шкільні роки приїжджав на олімпіади, через райцентр прямував у Бутенки, щоб скласти екзамен і отримати водійське посвідчення категорій «А» і «В», з яким і проїхав навколо світу.
Не дивно, що Кобеляки стали другим населеним пунктом, де відбулась презентація книги «Проїду світ» за участю давніх друзів Валерія – гуртківців районного будинку дитячої і юнацької творчості, районної станції юних туристів, педагогів, земляків, які давно захоплюються прагненням Валерія до подорожей, відкриття нового. На презентацію він завітав із дружиною Галиною і трьома дітками – Агнешкою, Марійкою, Овер’яном.
Валерій Кришень цікавий не тільки як мандрівник, а і як співбесідник: багато разів слухала його розповіді, але завжди дізнавалася щось нове. І цього разу по-новому прозвучала історія звичайного хлопця з невеличкого села на Полтавщині, який зміг здійснити свою мрію і об’їхати навколо світу.
«…Вперше я почув звук двигуна, іще не з’явившись на світ. Коли мамі прийшла пора мене народити, тато посадив її в коляску мотоцикла й відвіз до пологового будинку. Не знаю, чи вплинуло це на мою свідомість, але любов до мотоциклів жила в мені відтоді, як себе пам’ятаю. У два роки я став гордим власником свого першого мотоцикла – пластмасового. Невдовзі до любові до мотоциклів додалося захоплення подорожами… Для моїх фантазій не було меж: читаючи пригоди Робінзона Крузо, уявляв себе на його місці (якби ж хтось тоді сказав мені, що колись, здійснюючи навколосвітню подорож, я наяву лежатиму на сонечку на островах Сан-Блас і питиму кокосове молоко!). А коли дивився передачі про подорожі Юрія Сенкевича, мріяв про те, як круто було б самому звідати всі ті місця. Мультфільм «Навколо світу з Віллі Фогом», шкільний глобус – чергові потужні імпульси, які утверджували в думці про навколосвітню подорож».
Ішов час. Захоплення технікою не минало: мопед «Карпати» змінився мотоциклом «Ява», потім – «Дніпром». Та коли Валерій спробував проїхати мотоциклом «Хонда», це поклало кінець періоду радянських мотоциклів.
У 2006 році Валерій Кришень став власником мотоцикла «Yamaha FSR 1300» і так склалося, що переглянув передачу «Довга дорога навколо світу» про двох друзів, які здійснили навколосвітню подорож на мотоциклах. Побачене надзвичайно вразило, він взяв папір, ручку і написав: «Я, Валерій Кришень, даю собі слово: ставлю собі за мету здійснити мрію дитинства і проїхати на мотоциклі навколо світу. Я буду робити все для того, щоб моя мрія здійснилася. Бажаю собі удачі. Сюди кладу один долар. На фінішній прямій я куплю на нього пляшку пива».
У 2008 році Валерій придбав мотоцикл «Honda Africa Twin 750» і почав готуватися до подорожі. Підготовка забрала багато часу. Запитати поради не було в кого: тоді, мабуть, ніхто з українців не мав досвіду навколосвітньої подорожі на мотоциклі. Тож готував «двоколісного коня», збирав багаж, оформляв візи… Настрій то покращувався, то погіршувався відповідно до ситуації: їду – не їду; їду – не їду… Особливо хвилювався, коли головний спонсор поїздки через свої проблеми відмовився надати фінансову допомогу. Але життя розмальоване різними смугами. Після темної неодмінно буде світла. Так сталось і в житті Валерія.
– Мене підтримала Федерація мотоциклетного спорту, – розповів на зустрічі наш земляк. – 20 серпня 2010 року я стартував з Києва.
Потім були Кобеляки, де Валерія зустріли на площі Перемоги, побажали цікавої мандрівки й вручили прапор Кобеляцького району (зараз він зберігається в музеї літератури й мистецтва з автографами, поставленими в різних країнах світу). Потім були ночівля в батьківському домі в Світлогірському й дорога назустріч своїй мрії, сповнена тривог, непередбачуваних ситуацій, критичних моментів. Але Валерій ніколи не порушував свого правила: «Посміхайся світу, і світ посміхнеться тобі!».
І нині, коли презентував свою книгу, він не скупився на посмішки, розповідав про країни, які відвідав, тривожні й кумедні історії…
Та немає потреби їх переповідати: в книзі «Проїду світ» про все це написано. Вона зацікавить дорослих і дітей, які на прикладі простого хлопця зрозуміють: мрії здійснюються. «Проїду світ» – це не художня книга, а враження, поради, що стануть у нагоді не тільки мандрівникам, а всім, хто йде до своєї мрії.
Зустріч із Валерієм Кришнем, як завжди, викликала багато запитань. Одні цікавились, чи витримав мотоцикл таку далеку дорогу, інші – як склалось життя після подорожі.
Валерій розповів, що вів програму на автомобільному каналі, відкрив школу мототуризму й зі своїми учнями подорожував Еквадором, Гімалаями, Мексикою, іншими країнами. Як волонтер допомагав військовослужбовцям на сході України. Останній рік працював над підготовкою книги, яку часом було важче писати, ніж подорожувати світом.
Під час мандрівки він часто бачив один сон:
– Снилося, що я повернувся додому літаком. Прокидався і думав: «Що ж таке могло трапитись?». До труднощів я себе готував. Міг припустити, що поламається мотоцикл, загублю документи, але до того, що зламаю ногу в Казахстані, не був готовий. У якусь хвилину навіть подумав: для чого я придумав цю мандрівку? Але дуже швидко думки були інші: я не можу підвести тих, хто у мене повірив».
На прохання присутніх Валерій розповів епізод, який найбільше його вразив:
– Їду маленьким селом в Аргентині, зустрічаю на вулиці старенького чоловіка й ламаною іспанською мовою запитую дорогу, а він каже: «Хлопче, ти звідки?». Я, без перебільшення, пережив шок. Так я вперше познайомився з українською діаспорою, яка вразила мене знанням українських традицій, звичаїв, пісень.
Поділився й планами на майбутнє:
– Хотілося б узяти участь у перегонах «Париж – Дакар». Це змагання для справжніх чоловіків. А як дітки трішки підростуть, сподіваюсь, зможу показати їм Європу, зокрема Норвегію. Але мандруватимемо не літаком, а автомобілем з будинком на колесах. Це набагато цікавіше.
– А якщо син вирішить повторити вас і вирушити в навколосвітню подорож?
– Я боюсь навіть про це думати. Сподіваюсь, що це не трапиться, бо не зможу пережити.
– А ваші ж батьки пережили!!!
На завершення презентації всі бажаючі змогли придбати книгу «Проїду світ», а її автор поставив автографи з побажанням, щоб мрії завжди збувалися.
Нині Валерій Кришень проводить тур Україною з презентацією книги «Проїду світ». На прохання друзів відвідає Львів, Житомир, Івано-Франківськ, Чернівці, Одесу, Херсон, Запоріжжя, Дніпро, Харків. Побуває і в Полтаві та Кременчуці. Але дуже приємно, що першими познайомились із книгою нашого земляка Київ, Кобеляки, Світлогірське…
Наталя ПУЗИНА
Журналіст