Червневе тепло краще кожуха

Червневе тепло краще кожуха

Хоч усі основні овочеві культури посіяно і посаджено, трудова напруга у садівників і городників не спадає. Продовжується догляд за рослинами: прополювання, поливи, розпушування грунту, підгортання, підживлення, проріджування, боротьба зі шкідниками і хворобами рослин.

На городі

На присадибних ділянках і городах буяє зелена «повінь» – селера, кріп, петрушка, часник, цибуля, щавель, хрін, підростає картопля. Настає пора збирання зелених бобів гороху. Повторно проріджують посіви цибулі, столових коренеплодів, закінчують садіння капусти білоголової пізньої. У другій декаді проводять літні посіви моркви на насіння, а також редьки для тривалого зберігання коренеплодів. Перелопачують дернову землю та компостні купи. Доводять до ладу звільнені теплиці й парники.
У червні вже слід подбати про сховища для зберігання овочів та картоплі: їх очищають, просушують і провітрюють. Просушені рогожі, мати кладуть на зберігання в сухе місце. Плівку протирають вологою ганчіркою, намотують на круглу рейку і ставлять у темному прохолодному місці.
На початку червня продовжують збирати скоростиглі овочі: редиску, салат, шпинат, щавель, цибулю-батун минулорічного строку сівби, кріп, фенхель, овочевий горох і квасолю (на лопатку), моркву й столові буряки (на пучкову продукцію)… Наприкінці місяця оглядають грядки капусти білоголової ранньої та цвітної. Деякі качани й головки вже достигли і їх можна збирати. Достиг перший урожай огірків та кабачків, висаджених розсадою у плівковій теплиці й під тимчасовими каркасними плівковими накриттями. Щоб овочі зберігалися довше, краще збирати їх уранці або увечері.
Редиску збирають вибірково – через кожні дві-три доби протягом 10–12 днів з ділянки одного строку сівби. Листковий салат висмикують з корінцями у фазі 5–7 листків, пізніше він грубішає. У шпинату розрізняють чоловічі й жіночі екземпляри: у жіночих частково вищипують листки, а чоловічі, менш облистнені, виривають повністю. Збирають шпинат до появи квітконосних пагонів, пізніше листки стають гіркими.
Наприкінці червня починають збирання суцвіть (головок) броколі. Це потрібно робити до розпускання бутонів, зрізуючи головки діаметром від 8 до 20 см зі стеблами завдовжки 5–6 см. Якщо чекати збільшення головок, вони стають рихлими і несмачними. Після зрізування центральної головки у пазухах листків через 5–6 діб з’являються бічні, які збирають у міру достигання. Головки зберігаються від однієї до п’яти-шести діб – залежно від температурного режиму.
У зимових теплицях продовжують доглядати за огірками й помідорами. Щоб мати якісне насіння огірків, добирають здорові, скоростиглі рослини, з типовими для цього сорту плодами. Потім квітки штучно запилюють (це необхідно зробити в період масового плодоношення). Якщо в теплицю виставлено вулик з бджолами, жіночі й чоловічі квітки за добу до запилення (перед розпусканням бутонів) ізолюють ватою. Після запилення жіночих квіток двома-трьома чоловічими їх знову закривають ватою. Через дві-три доби, коли зав’язь почне збільшуватися, вату знімають. Якщо в теплиці вирощують один сорт огірків і бджіл немає, квітки не ізолюють.
Нерідко в теплиці після огірків вирощують другим оборотом помідори (осіння культура). У такому випадку необхідно посіяти насіння на розсаду на початку червня у парник із сонячним обігрівом.
У парниках також продовжують доглядати за огірками та помідорами, на останніх щотижня видаляють бічні пагони.
Починають збирати огірки, а в останній декаді місяця – помідори. У вивільнені від розсади теплолюбних рослин парники у першій декаді червня висаджують розсаду перцю та баклажанів. У перший період після висаджування її помірно поливають. Ці культури добре реагують на розпушування грунту, але погано переносять травмування коренів. Якщо після першого обробітку листки прив’яли, розпушування припиняють, а замість нього після поливу мульчують добре провітреним торфом шаром 1–2 см. Рослини підживлюють залежно від їхнього стану.
Щоб одержати у вересні-жовтні цвітну капусту, її висівають на розсаду в розсадник або на грядку з родючим грунтом. Коли ж її вирощують у відкритому грунті для наступного дорощування у парниках або в підвалі, насіння на розсаду висівають не пізніше 15–20 червня.

У саду

Зберігання вологи в грунті стає чи не найважливішою турботою садівника. Її нестача призводить до затримання розвитку насаджень. Та й ягоди за таких умов дрібніють, часто обсипаються. Дуже важливо полити насадження під час утворення зав’язі. Грунт слід зволожувати на глибину 40–60 см.
У весняних насаджень суниці слід вищипнути квітконоси, а в рослинок другого та третього років видаляють “вуса», щоб не виснажувалися кущики.
Не прогавте часу збирання ягід. Для вживання свіжими їх зривають у повній стиглості, для переробки – на 2–3 дні раніше, коли м’якоть твердіша. Черешні та вишні слід знімати обережно. Від ударів та надмірних притискань на плодах утворюються тріщини. Це призводить до втрат соку. Та й для зберігання такі плоди непридатні. Зібраний урожай не варто тримати на сонці. Кошики та ящики з плодами слід ставити в холодок.
Червень – місяць активної боротьби зі шкідниками і хворобами. Великої шкоди вишні та черешні, особливо молодим деревцям, завдають попелиці. Добрі результати проти них дає обприскування розчином мила (300–400 г на 10 л води).
Дерева, уражені кокомікозом, обприскують однопроцентним розчином бордоської рідини.
При появі ознак борошнистої роси уражені пагони вирізають і спалюють. Не допускають перезволоження або пересихання грунту в пристовбурних колах, бо при цьому різко знижується стійкість дерев проти хвороб.
При виявленні першої ж падалиці з плодожеркою на штамби накладають ловильні пояси. Кожного тижня їх знімають, знищують гусінь і накладають знову.
Щоб зменшити чисельність сливової плодожерки та інфекційний запас гнилі, регулярно збирають і знищують падалицю й підгниваючі плоди. Проти яблуневої плодожерки та листогризучих гусениць застосовують полин. Траву заготовляють під час цвітіння. Щоб приготувати відвар, 1 кг полину кип’ятять 10–15 хвилин у 5 літрах води. Охолоджують і розводять водою до 10 літрів.
Червень – місяць активного росту порослі у малини, її необхідно проріджувати. На одному погонному метрі рядка завширшки 40 см залишають 10–20 найсильніших стебел, Слід пам’ятати і про таке. У загущених насадженнях малини через слабке провітрювання створюються сприятливі умови для розвитку грибкових захворювань, особливо пурпурової плямистості.

Академік сільськогосподарських наук
О.БОЛОТСЬКИХ.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий