Чи рятує субсидія, або  Майже документальний детектив

Чи рятує субсидія, або Майже документальний детектив

Думаю, багато хто з читачів пам’ятає соціальну рекламу, яка свого часу не сходила з екранів телевізорів. За сюжетом мила дівчина, що приймає заяви на отримання субсидій від пенсіонерів, ввічливо і переконливо пояснює, що будь-яке підвищення тарифів їх не стосуватиметься, адже все компенсує субсидія. І задоволені люди посміхаються в камеру, мовляв, як добре, що все так гарно. Та з’ясувалося, що це не зовсім так.
Днями до редакції “Зорі Полтавщини” звернулася мешканка обласного центру, пенсіонерка, яка зіткнулася із ситуацією, у якій вимушена сплачувати за послуги опалення чималу (особливо з огляду на розміри пенсій більшості пересічних українців) суму, крім обов’язкового платежу після нарахування субсидії. Більше того, ця сума перевищує ту, яку вона сплачує за ВСІ комунальні послуги – водо- і газопостачання, опалення приміщення (обов’язковий платіж), електроенергію, послуги ЖЕО – з урахуванням субсидії.
І таких пенсіонерів чимало. Більше того, чи не всі мешканці багатоповерхівок, у яких стоять загальнобудинкові облікові прилади з теплопостачання (у просторіччі – лічильники), сплачують чималі суми, навіть не здогадуючись, за що платять. А саме – за опалення місць загального користування. Оскільки в багатьох будинках у коридорах та на сходових маршах повністю відсутні прилади опалення (радіатори), фактично обігрів місць загального користування відбувається за рахунок тепловіддачі квартир.

“Листи щастя”

Здавалося б, усе логічно. Певна кількість теплової енергії заходить у будинок і розподіляється по всіх приміщеннях. Саме за це і сплачуються відповідні кошти у розрахунку на один квадратний метр житлової площі. І все було б добре, якби після минулорічного опалювального сезону не почали приходити “листи щастя” (здебільшого – отримувачам субсидій) від “Полтаватеплоенерго” такого змісту: “За Вашою адресою… рахується заборгованість за послуги теплопостачання (вказується сума, в конкретному випадку – близько п’ятисот гривень. – Авт.) без перерахунку розміру призначеної субсидії, виходячи з фактичної вартості спожитих послуг та поточних коригувань.
Для недопущення відміни державної допомоги у вигляді субсидій необхідно терміново погасити заборгованість, у іншому випадку необхідно звернутися для укладання договору на поступове погашення заборгованості до абонентської служби…”
Можна уявити собі здивування людей, які отримали подібні повідомлення, твердо знаючи, що вчасно і сповна сплачували обов’язкову частку платежу. Адже вони були цілком впевнені, що всі інші кошти за них, як і обіцяла вищезгадана реклама, заплатить держава.
Пенсіонерам втрачати субсидію у наші часи – це іноді залишитися без останніх коштів, які необхідні для елементарного виживання. Тож більшість людей просто сплатили зазначені суми, адже два місяці прострочки автоматично призводять до втрати цього виду допомоги від держави.
Та декому стало цікаво: у чому ж справа? Була серед них і наша дописувачка. Для того, щоб хоча б стисло викласти все листування між нею і державними органами та комунальними службами, причетними до цієї ситуації, не вистачить усіх шпальт номера газети.
Варто зазначити, що місцеві установи, в які зверталася дописувачка (департамент будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації, департамент соціального захисту населення ОДА, головне управління держспоживслужби, Сектор Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Полтавській області, “Полтаватеплоенерго” тощо (копії всіх документів є у розпорядженні редакції), поставилися до вирішення проблеми з розумінням. Навіть більше, складалося враження, що держслужбовці, які займалися цією справою, самі були трохи шоковані, бо як таке може статися, враховуючи, що це аж ніяк не поодинокий факт.
Але за підсумками перших місяців уже нового опалювального сезону (2018/2019 років) полтавцям знову почали приносити рахунки, які повторювали минулорічні цифри доплат. Тобто справа навіть не рушила з місця.
І виходило, що, навіть маючи допомогу держави у вигляді субсидії і сплачуючи обов’язкову частку платежу за всі комунальні послуги за невеличку квартиру в сумі, наприклад, 200 гривень, доплата тільки за опалення складала 250 і більше гривень на місяць, залежно від площі квартири. І це на місяць. І жодних субсидій саме на погашення цієї суми взагалі не передбачено. Не зовсім весело при пенсії 1700–1800 гривень, чи не так?

Чому ж таке можливе?..

Відповідь на це питання дописувачка отримала в офіційному листі “Полтаватеплоенерго”. Щоб не обтяжувати читачів складними формулами, спробуємо викласти суть справи на прикладі однієї окремо взятої квартири. Базові розрахунки робляться на підставі лише опалювальної площі квартир. Вся теплова енергія, що надходить до багатоквартирного будинку, ділиться лише на квадратні метри житлових приміщень. А потім множиться на площу кожної окремої квартири й тариф за одну гігакалорію (Гкал). Саме розраховані таким чином цифри споживачі і бачать у своїх платіжках.
Знову ж, здається, усе правильно і справедливо. Якби не одне “але”. Насправді загальна площа будинку, в залежності від проектів для різних типів споруд, на 10–15 відсотків більша, ніж сумарна площа квартир. Адже багатоквартирний будинок – це коридори, підвали, технічний поверх, сходи, ліфти тощо. Тобто місця загального користування. І на їх обігрів теж витрачається теплова енергія. Навіть не будемо акцентувати увагу на тому, в якому стані знаходяться мережі теплопостачання у більшості будинків. Про втрати від неутеплених труб у підвалах та на технічних поверхах можна написати не статтю, а справжню дисертацію. Зосередимося хоча б на коридорах. Як відомо, за державними будівельними нормами температура у житлових приміщеннях в опалювальний період має складати не менше 18 градусів за шкалою Цельсія. У місцях загального користування (тих же коридорах) вона має бути не нижчою 16 градусів. Спробуйте заміряти температуру в своєму коридорі, а ще краще – на першому поверсі. Якщо вона перевищуватиме позначку 10 градусів, вам дуже пощастило. Нашій дописувачці пощастило менше. У під’їзді, залежно від стану погоди за залізними дверима, термометр вказував на позначки від 4 до 10 градусів.

Що дасть встановлення індивідуальних лічильників

У випадку, якби квартири мали індивідуальні лічильники, за такий температурний режим у місцях загального користування взагалі можна було б не платити. Проблема індивідуальних лічильників, до речі, – теж цікава тема. При централізованій системі опалення багатоповерхового будинку з вертикальною системою подачі теплоносія затвердженої методики встановлення таких приладів обліку на сьогодні не існує. Днями в інформаційному просторі промайнула інформація, що в уряді ведеться робота у цьому напрямку, але коли це стане можливим, наразі не відомо.
А саме повне переведення обліку спожитої теплової енергії на індивідуальні лічильники вирішило б майже всі проблеми. В цьому випадку кожен сплачував би за своє житло – те, що споживає сам, а витрати теплової енергії (у випадку наявності радіаторів у місцях загального користування) дійсно розподілялись би між всіма власниками квартир – в залежності від площі житлового приміщення. Тоді на ці витрати також можна було б нарахувати субсидію, як зараз робиться, наприклад, з освітленням коридорів, яке включене у послуги ЖЕО.
На жаль, поки це лише мрії. Цікаво, що у багатоквартирних будинках з централізованою системою опалення, але горизонтальною системою подачі теплоносія принцип соціальної справедливості теж не працює. Люди, що мають індивідуальні лічильники, платять лише за власне споживання, а ті, що не мають, знову ж фактично за себе і… за опалення нежитлових приміщень. Але це теж тема окремої розмови.
Повернемось до розрахунків, наведених нашою читачкою у розрізі конкретного випадку.

Наскільки справедлива соціальна норма?

На сьогоднішній день, як свідчить листування з офіційними установами, отримувачі субсидій стосовно централізованого опалення користуються допомогою держави в межах соціальної норми, яка розраховується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 409 від 06.08.2014 року “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування”. Відповідно до неї, як зазначено у листі “Полтаватеплоенерго”, соціальний норматив на однокімнатну квартиру площею, для прикладу, 30 квадратних метрів становить 0,5456 Гкал (0,0181882 Гкал х 30 м2). В тому ж листі говориться, що “у повідомленні про призначення субсидії, яке надходить від управління соціального захисту населення, зазначається обов’язкова частка плати в межах соціальної норми, яку отримувач повинен сплачувати щомісяця. Крім того, споживач сплачує вартість послуг, що перевищують соціальну норму”. Варто зазначити, що ось тут – сплачує ПОВНІСТЮ! І якби вся теплова енергія використовувалась лише на опалення власної квартири, жодних питань не виникало б. До честі “Полтаватеплоенерго” температурний режим в останні роки витримується у нормативних межах. От тільки витрати гігакалорій з розрахунку на конкретну квартиру сягають зовсім не соціальної норми, а перевищують її десь на 25 відсотків, сягаючи обсягів 0,7–0,75 Гкал.
Тут, як у розв’язці детективу, й виходить на поверхню “опалення” підвалів, технічних поверхів, коридорів тощо, яке в жодні норми НЕ ВКЛАДАЄТЬСЯ. Додаються і втрати від неутеплених труб, і… “сахара” у приміщеннях більш заможних та спритних сусідів, які звели прибудови і повстановлювали додаткові радіатори. Ця тенденція, до речі, останнім часом набула значного поширення. Йдеться про це й у відповіді департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації. Зокрема зазначається: “Розуміючи ситуацію, що склалася у зв’язку з проведенням деякими мешканцями перепланувань систем опалення, що призвели до збільшення споживання теплової енергії в цілому, департамент звернувся до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з проханням врахувати зазначену проблему при розробці законодавчих актів, що регулюють розподіл теплової енергії між споживачами відповідно до показників комерційного засобу обліку споживання теплової енергії”. Судячи з того, що суми в платіжках з минулого року лише зросли, а жодних змін стосовно механізму нарахування оплати не відбулось, міністерство, мабуть, не вважає проблематику, що змушує пенсіонерів – користувачів субсидій платити за себе “і за того хлопця”, вартою оперативного реагування. Хоч це, як свідчить той самий лист, який надіслав до міністерства департамент будівництва Полтавської ОДА, “призводить до соціальної напруги серед населення, адже в більшості випадків страждають саме соціально незахищені верстви населення, які отримують субсидію, розраховану відповідно до соціальної норми. Вони споживають менше, але все одно повинні сплачувати за перебільшення споживання теплової енергії всім будинком”.
Приблизно такі ж відповіді надають й інші офіційні установи. Проблема є, вона гостра, принцип соціальної справедливості порушується, субсидії не рятують, це всі розуміють…
А віз і нині там! Опалювальний детектив, в якому неможливо знайти крайнього, триває. Люди, які НЕ ЗАМОВЛЯЛИ Й НЕ СПОЖИВАЛИ додаткові гігакалорії та цілком вкладалися б у “соціальну норму”, здебільшого продовжують сплачувати за холодні під’їзди з розбитими дверима чи за сусідів, які встановили потрійні радіатори, адже несплата призведе до втрати субсидії, а тоді буде ще гірше. Листи ходять як по зачарованому колу, гублячись у безмірних київських кабінетах. І коло замикається…
Чи можливо його розірвати в найближчому майбутньому? Нині це навряд чи хтось зможе спрогнозувати, а отже, вже незабаром до багатьох осель можуть прийти нові “листи щастя”…

Андрій Фіалковський.

Поділися:

Добавить комментарий