Великою загадкою була і залишається для людства природа. Зокрема незбагненною є природа тваринного світу. Часом диву даєшся, спостерігаючи за «материнськими інстинктами» братів наших менших…
Ось вилупились у квочки курчатка. А ти спробуй підійди до того безцінного скарбу курячої матері! Яка незбагненна захисна реакція у цієї, як у народі прийнято вважати, «безмізкої» істоти!
Он чується з хліва ластів’ячий лемент – то захисна реакція пташок на появу кота. Бо ж у гніздах малесенькі істоти, яких батьки годують і доглядають.
А це і сама пані-кішка. Вона іде поважно, обережно. Їй зараз не до ластів’ячих гнізд, бо чекає потомство. Вона береже себе від небажаних пригод, оберігаючи разом з тим своїх майбутніх діток.
Любо глянути на собаку, яка вилизує своїх щенят і часом бавиться з ними, піддаючись інтересам своїх маленьких. Словом, подивись на тварин і переведи погляд на людину – істоту розумну, досконалу.
Чекаю на автостанції свою маршрутку. Проходить повз мене гурт людей напідпитку. (Ще середина буденного дня). У товаристві нетверезих чоловіків молода жінка. В очі відразу впадає її особливий жіночий стан – вагітність. Живіт у жінки передавлений внизу тісними джинсами. У руках тримає пляшку пива і п’яним лепетом сповіщає своїм супутникам про пригоди нинішнього дня. Це було на зразок такого діалогу:
– Де ти сьогодні шлялася?
– Та приїжджала на УЗІ. Сказали плод в нормі. Єслі шо, то буде дєвочка…
– А єслі пацан, ото облом тобі буде, – сказав один з компанії.
– Чорт його бери, – бовтнула майбутня мати, – главне, щоб живе родить та отримати гроші…
Мене після цих слів ніби кип’ятком обдало. Як природа допустила, щоб у такій істоті зародилося життя?! – обпекла мене болісна думка. Стало жаль маленького ще не народженого створіння… Майбутня мати раз по раз запалювала цигарку та ковтала пиво.
Виняток? Ні. Вона в наш час не одна. Держава створила умови для народження нещасних калік. Нещасних ще в утробі горе-матерів.
Пригадую, якими відповідальними для мене були часи вагітності. Як я любила кожну свою дитину з найперших відчуттів про неї. Не для себе, а для дитини їла, відпочивала, переключала себе на позитивні емоції. Так, мабуть, сама природа веліла. Тож прагну зрозуміти: над окремими нинішніми «мамами» природа позбиткувалась чи це вони так жорстоко збиткуються над скарбом, подарованим людству самим Богом?
Зоя ШКУРАТОВСЬКА.
Шишацький район.
Вам також може сподобатись
Демобілізація строковиків відновлена, призов на паузі
У лісах Полтавської та Харківської областей переважає найвищий рівень пожежної небезпеки — 5!
Послуга «єМалятко» впроваджена в усіх ЦНАП Полтавщини
На Полтавщині лісівники та рятувальники перевіряють сили та засоби для гасіння лісових пожеж
Вірні сини України