«Чорний» археолог намагався продати «вінегрет» старовинних монет і прикрас, знайдених на Більському городищі

Кількадесят жіночих прикрас, виготовлених у рідкісному стилі «гапонівського майстра», що датуються V-VII століттями нашої ери, могли бути продані через інтернет-аукціон «Violity», якби не пильність співробітників Національного музею історії України. Помітивши об’яву про продаж історичних коштовностей, вони звернулися до Полтавського райвідділу поліції з відповідною заявою.
Навідавшись додому до продавця артефактів із селища Котельва, правоохоронці виявили в нього 71 старовинну прикрасу у вигляді монет та різних металевих виробів. А також професійний металошукач, за допомогою якого він їх відшукав і намагався на цьому заробити. «Чорний» археолог, звісно, не міг пояснити походження знахідки.
Нещодавно Шевченківський районний суд Полтави наклав арешт на всі вилучені предмети. Тепер прикраси та монети відправлять на експертизу, яка має остаточно підтвердити їхню історичну та культурну цінність.
Зазначимо, що Котельва прилягає до знаменитого Більського городища – найбільшого в Європі укріпленого поселення доби раннього залізного віку та унікального археологічного об’єкта культурної спадщини України, яке віддавна приваблює «чорних» археологів. Досить часто науковці, котрі займаються розкопками цих територій, натрапляють на пограбовані поховання, а кожна знахідка тут має особливу історичну цінність. Вочевидь, і на цей раз зловмисник з металошукачем працював на заповідних землях.
Директор Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост, до якого ми звернулись за коментарем, говорить, що виявлена колекція, як можна судити з фото, це «вінегрет» скарбів. У ній є монети скіфського часу (можливо, ольвійські), пізньоримської доби (черняхівська культура), а також багато знахідок періоду Київської Русі 10–12 століть.
– Чи є там вироби пеньківської культури, до якої належить «гапонівський скарб», судити по знімках складно. Треба дивитися вживу, – зазначив Ігор Корост. – Але, думаю, колекція цінна. Зараз веду перемовини з відповідними органами про те, щоб вона була передана до заповідника «Більськ» або до Котелевського краєзнавчого музею.

Яна СОКОЛОВА.
Фото – ілюстративне