Чудотворна Козельщинська  ікона Божої Матері

Чудотворна Козельщинська ікона Божої Матері

Цей святий образ належить до найбільш шанованих і вважається великою святинею Полтавської землі. Помолитися перед ним до Козельщинського Різдвяно-Богородицького монастиря їдуть паломники з різних куточків України й зарубіжжя. Передусім віряни просять про зцілення від хвороб суглобів.
За церковним календарем Козельщинську ікону Божої Матері вшановують 6 березня. На її честь в обителі правиться урочиста святкова літургія й архієреї просять у Богородиці милості для всієї полтавської громади.

Про те, як чудотворна ікона опинилася у Козельщині, розповідають різні легенди. За однією з них святий образ має італійське походження, на терени Російської імперії його привезла одна з придворних дам імператриці Єлизавети Петрівни. Коли власниця ікони вийшла заміж за писаря Запорозького Війська Сіромаху, ікона потрапила в Україну. Відтак належала онуку запорожця, наказному сотнику Кобеляцької сотні Полтавського полку Павлу Степановичу Козельському. В другій половині ХІХ століття козельщинський маєток (разом з іконою) перейшов у спадок до Софії Капніст.
Про чудодійну силу ікони її власники знали давно. За легендами, вона найбільше допомагала дівчатам, які молилися до Богородиці, прохаючи влаштувати родинне щастя. При цьому, за звичаєм, прохачка під час молитви чистила ризи на іконі, протираючи їх рушником. Завдяки події, що відбулася в родині графа Володимира Івановича та Софії Михайлівни Капністів 21 лютого (6 березня за н. с.) 1881 року, святий образ прославився далеко за межами Полтавщини.
На Масляному тижні 1880 року захворіла донька подружжя Марія, яка навчалася у Полтавському інституті шляхетних панянок. Дівчина вивихнула ногу, й це стало початком розвитку тяжкої хвороби суглобів. Батьки шукали допомоги в багатьох відомих лікарів, але стан доньки стрімко погіршувався, нікому не вдавалося її вилікувати.
Коли Капністи вже майже втратили надію на зцілення, Володимиру Івановичу запропонували проконсультуватися з паризьким професором Шарко, який мав приїхати до Москви. Коли граф сповістив дружину телеграмою про приїзд професора і викликав їх з донькою з Козельщини до Москви, Софія Михайлівна почала збиратися в дорогу, а засмученій доньці порадила протерти на іконі Божої Матері ризи та помолитися про одужання.
Дівчині знадобилося зібрати рештки всіх своїх сил, щоб пригорнути святий образ до грудей і палко помолитися Богородиці. Раптом тіло недужої пронизав страшний біль, вона закричала і втратила свідомість. А коли опритомніла, відчула силу в руках і ногах. За кілька тижнів Володимир Капніст показав професору Шарко вже здорову доньку.
Слава про чудесне зцілення розлетілася по всій імперії. До Козельщини звідусіль прибували паломники. Вдячний граф Володимир Капніст спорудив у Козельщині дерев’яну церкву, куди й передав ікону для всенародного поклоніння. Із роками на її місці постав жіночий монастир. А в 1906 році було збудовано храм Різдва Пресвятої Богородиці.
Доля обителі була страдницькою. У 1929 році за наказом більшовицької влади монастир закрили. У соборі влаштували театр, у монастирських будівлях розмістили лікарню та інші громадські заклади. Останню ігуменю монастиря Олімпіаду (Вербицьку), яка була змушена переховуватися у Полтаві, 1937 року арештували й після страшних знущань розстріляли.
У 1960 – 1970-х, коли розпочався новий наступ на вцілілі культові споруди, Козельщинську обитель планували підірвати. Врятувало її лише те, що комусь спало на думку перетворити Божий храм на музей атеїзму. Так дивом було врятовано будівлю собору.
Із часу закриття монастиря чудотворну ікону переховували колишні його насельниці в храмах Полтавщини, а згодом – у приватній київській квартирі.
У 1990 році обитель Різдва Пресвятої Богородиці нарешті передали православній громаді. У лютому 1993 року Козельщинська ікона Божої Матері урочисто повернулася в рідні стіни. І знову полинули до чудотворного образа люди з молитвами про допомогу й заступництво Пресвятої Богородиці.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий