Це одна з найбільших святинь нашого краю, яку Православна Церква урочисто вшановує 6 березня. Саме цього дня, в 1881 році, Пресвята Богородиця явила через Свій Козельщинський образ чудо зцілення хворої Марії Капніст.
Відомо, що святий образ писав художник італійської школи. До України його привезла молода італійка, фрейліна імператриці Єлизавети, коли вийшла заміж за писаря Війська Запорозького на прізвище “Сіромаха”.
У ХІХ столітті святиня знаходилася в Козельщині, в родовому “гнізді” Капністів і, за переказами, особливо допомагала дівчатам, які благали влаштувати сімейне щастя. При цьому склався звичай, щоб той, хто молиться, чистив ризу на іконі, протираючи її рушником.
Маєток у Козельщині належав графу Володимиру Капністу. На Cиропусній седмиці (Масниця) 1880 року його дочка Марія захворіла. Призначене лікування не допомагало. Минув Великий піст, а дівчина почувалася ще гірше, медики констатували вивихи обох ніг. Лікування мінеральними водами на Кавказі не дало бажаних результатів. Сили залишали Марійку, вона повністю втратила чутливість рук і ніг. Додалися проблеми з хребтом та плечовими суглобами.
Звернення до московських “світил” медицини також обернулося для Капністів розчаруванням. Батьки і хвора вже втратили надію на зцілення. Несподівано з’явилася можливість звернутися до послуг зарубіжного професора-невропатолога Шарко – він саме мав прибути до “білокам’яної”. 21 лютого (за ст. ст.) 1881 року в Козельщині отримали телеграму, що професор їде в Москву. Матір вирішила везти доньку наступного дня і порадила їй перед далекою дорогою якнайпалкіше помолитися Пресвятій Богородиці й почистити ризу на родинному образі Заступниці: “Проси, нехай допоможе нам благополучно з’їздити і вилікувати твою хворобу”.
Притиснувши до грудей святу ікону, дівчина так і зробила. А незабаром голосно закричала: “Мамо! Мамо! Я відчуваю ноги! Мамо, я відчуваю руки!” Й стала вільно ходити кімнатою, не випускаючи з рук образ Божої Матері. Терміново запросили парафіяльного священика, і перед святинею відслужили подячний молебень. До Москви Софія Капніст вирушила вже зі здоровою донькою та чудотворним образом.
Коли сім’я повернулася в Козельщину, багато людей зібралися для поклоніння іконі. 23 квітня 1881 року її перенесли в спеціально облаштовану тимчасову каплицю. Наступного року був зведений храм, а 1885-го заснована жіноча громада, яку згодом перетворили на жіночий монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
У часи радянського богоборства обитель була закрита, й святиню переховували черниці. І тільки 23 лютого 1993 року насельниці відродженого монастиря урочисто зустріли свою “Заступницю і Покровительку”. Відтоді образ знаходиться в цій обителі, й паломники долають сотні й сотні кілометрів, щоб помолитися перед ним та попросити Божу Матір про зцілення та сімейне щастя.
