“Цифра” вже на порозі:  з 1 вересня в Україні буде припинено аналогове телевізійне мовлення

“Цифра” вже на порозі: з 1 вересня в Україні буде припинено аналогове телевізійне мовлення

Постановою Кабінету Міністрів № 509 від 13 червня цього року “Про внесення зміни до Плану використання радіочастотного ресурсу України” визначено терміни припинення використання аналогової радіотехнології: для міста Києва і Кіровоградської області – 31 липня 2018 р., для всієї України – 31 серпня 2018 р. Глядачі, які отримували аналоговий сигнал із ефіру і мають телевізори надто старого зразка, вже не зможуть без спеціального обладнання переглядати телевізійні програми.
Із 1 вересня 2018-го ера цифрового мовлення прийде й на Полтавщину. Зупинимось на основних важливих питаннях цього переходу.

Чому саме зараз? Переваги і ризики

Перехід на “цифру” в Україні буде не зовсім простим процесом. Проте є вагомі причини здійснити це саме нині. По-перше, це виконання міжнародних зобов’язань України (адже відповідну Женевську конвенцію було підписано у 2006 році, а відключення аналогових передавачів спершу планувалося на 2015 рік). Переважна більшість західних країн уже перейшли на “цифру”. Дата відключення аналогу в нас багато разів переносилася з багатьох причин. Зокрема раніше не було політичної волі та згоди між гравцями на медійному ринку. А між тим, для країн Заходу в прикордонних зонах ми створюємо частотні резонансні завади.
По-друге – вичерпність державного частотного ресурсу, який не є безмежним. В аналоговому стандарті один канал транслює одну телепрограму. Серед переваг цифрового стандарту мовлення є можливість приймати на одному каналі до 16 телевізійних програм та отримувати додаткові сучасні сервіси й послуги. Те, що аналоговий ресурс досі використовується під мовлення, гальмує розвиток інших напрямків у сфері комунікацій, наприклад, мобільного зв’язку.
По-третє, цифра дасть глядачеві можливість безкоштовного перегляду 32 загальнонаціональних, регіональних і місцевих телепрограм з високою якістю зображення та звуку.
Це щодо позитивних моментів переходу на “цифру”. До мінусів передусім слід віднести відсутність досвіду та наявність об’єктивних проблем. Саме тому для тестового відключення аналогу було обрано спершу лише два регіони, найбільш підготовлені, – Київ і Кіровоградську область, щоб була можливість протестувати цю новацію, з’ясувати усі можливі ризики із покриттям цифровим сигналом, забезпечення населення відповідним обладнанням (тюнерами) та інше.

А що на кордоні з агресором?

На кордоні з країною-агресором, яка поки що не вимикає аналогове мовлення, наші аналогові передавачі вимикатись не будуть. У частині Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Сумської, Чернігівської областей аналогове мовлення залишається, тобто не вимикається на територіях прикордонних та з особливим режимом мовлення. У зоні ООС вітчизняним мовникам видаються дозволи на тимчасове мовлення. Багато зроблено для розвитку українського телебачення і радіо в Криму. Питання протистояння ворожим інформаційним впливам будуть і надалі опрацьовуватися.

Що бачитиме телеглядач після 31 серпня

Основний перелік українських каналів перейде в “цифру”. Перелічимо телеканали цифрового стандарту Т2: UA:Перший, UA:Культура, Рада, Україна, 1+1, ICTV, Інтер, НТН, К1, Ентер-фільм, ZOOM, Індиго TV, СТБ, ТЕТ, К2, Новий, М1, 5 канал, Мега, Піксель TV, XSPORT, НЛО.TV, 2+2, Z.ZIK, ЕспресоTV, Прямий, Ескулап-TV, 112 Україна, обласні філії НСТУ та місцеві канали, які мають цифрову ліцензію.
На ефірну антену до 31 грудня цього року можна буде дивитись суспільного мовника – НСТУ. Це – UA:Перший, UA:Культура, обласні філії НСТУ. Присутні будуть і деякі регіональні канали (можливо, 2+2, ПлюсПлюс), окремі місцеві мовники. Переліки передавачів, що залишаються в аналозі, зараз розробляються по областях. Остаточно це з’ясується у вересні.
Слід зазначити, що у Києві та Кіровоградській області у серпні відімкнено проблизно дві третини аналогових передавачів, решта продовжує працювати.

Трохи статистики

Офіційних даних щодо кількості громадян, які дивляться аналогове ефірне телебачення, на жаль, немає, тим паче в розрізі областей. По Україні, за деякими оцінками, аналог дивиться 17–18% населення (тобто майже п’ята частина). За іншими даними – третина. Загалом по Україні по 30% – це аналог, супутник, кабель. Різниться ситуація в місті й на селі. У селі аналогове мовлення дивиться до 50%, 40% – супутник, 10% – кабель та Т2. У містах аналог дивиться 10–15% громадян, до 50% – це кабельне мовлення (адже тут розвинуті кабельні мережі), решта – супутник. У будь-якому разі ці цифри неофіційні, ними не можна оперувати при прийнятті рішень, потрібні подальші фахові дослідження.

Яка ситуація з покриттям цифровим сигналом території області

Проблема покриття цифровим сигналом дуже гостра й актуальна, оскільки є так звані білі плями, що стосуються існуючої інфраструктури цифрового мовлення.
На території Полтавської області трансляція 32 телевізійних програм у цифровому форматі йде через мультиплекси МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5. Оператором є ТОВ “Зеонбуд”.
Телевізійні передавачі МХ-5, відведеного під регіональне та місцеве мовлення, змонтовані в 10 населених пунктах: Полтава, Кременчук, Красногорівка, Гребінка, Іскрівка, Лубни, Кобеляки, Гадяч, Лохвиця, Зіньків. Працюють передавачі загалом стабільно, покриваючи переважну більшість території області. Проте є зони, де прийом телебачення несталий або відсутній.
У подальшому по Україні планується розширити інфраструктуру мультиплексу МХ-1 для загальнонаціональних мовників (47 передавачів).
Також інший оператор – Державний концерн РРТ – буде розбудовувати новий мультиплекс МХ-7. За останньою інформацією, до переліку передавачів, прорахованих для цифрової мережі МХ-7 Концерну РРТ, по нашій області входитимуть такі населені пункти: Полтава (1 кВт), Красногорівка (1 кВт), Кременчук (0,5 кВт), а також Іскрівка, Карлівка, Лохвиця та Лубни (по 0,1 кВт). Це має вирішити проблему покриття цифровим сигналом у майбутньому.

Доля місцевих телеканалів

На даний час 3 місцеві полтавські компанії здійснюють мовлення в мережі МХ-5. Це Філія ПАТ “НСТУ” Полтавська регіональна дирекція “Лтава”, ТОВ “Телерадіокомпанія “Інформаційно-рекламне телебачення – Полтава” та ПП “Приватна телекомпанії “Візит” у Кременчуці.
На даний час закінчився прийом документів на оголошений конкурс для місцевих компаній стосовно мовлення на вільних місцевих (регіональних) каналах багатоканальної телемережі МХ-5. Підсумки конкурсу планується підбити у вересні. Тоді кількість місцевих цифрових мовників збільшиться.
Щодо телекомпаній, які мають ліцензію лише на аналогове мовлення, то їх в Україні близько 120. Із великою вірогідністю можна припустити, що частина з них після 1 вересня, на жаль, припинить мовлення.
На засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 26 липня цього року пропонувались доповнення до урядових нормативних документів, щоб вимкнення аналогу не поширювалось на місцеве мовлення до кінця поточного року. Напевно, остаточно ситуація з’ясується восени. Як один із виходів для таких телекомпаній – брати ліцензії на мовлення в кабельних мережах у тих населених пунктах, де ці мережі є.

І основне: що конкретно робити людям для переходу на цифрове телебачення?

Зараз на каналах мовлення йдуть достатньо змістовні та якісні ролики соціальної реклами стосовно переходу від аналогового до цифрового телебачення. Якщо до 1 вересня ви “ловили” аналоговий ефірний сигнал на кімнатну чи зовнішню антену, то для вас є такі варіанти:
– стати абонентом кабельного телебачення, де про прийом сигналу подбає оператор (це більше стосується мешканців міст);
– користуватися супутниковою антеною (при цьому ви не побачите тих каналів, які не мають супутникової ліцензії);
– дивитись інтернет-телебачення (IPTV);
– перейти на прийом цифрового телебачення. Для цього потрібно придбати тюнер-приставку, який ще називається сет-топ-бокс, що підтримує стандарт DVB-T2, та відповідну антену – дециметрову чи широкосмугову метрового діапазону. Слід також зазначити, що в новітніх телевізорах такі тюнери вже вмонтовано.
Отже, телеглядачі мають вибрати, який варіант для них найбільш прийнятний. Але є зони, де єдиним виходом буде придбання тюнера Т2 та підключення до цифрового ефірного телебачення при допомозі спеціальної антени. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернулася до найбільших виробників обладнання для прийому цифрового сигналу з проханням збільшити обсяги телевізійних тюнерів у роздрібних мережах, аби забезпечити для населення їх необхідну кількість.
Також Національна рада скерувала звернення до уряду щодо важливості соціальної складової у цьому процесі, адже рівень забезпечення населення перетворювачами цифрового сигналу є вагомим чинником при переході на цифрове мовлення. Регуляторним органом направлено також листи на обласні державні адміністрації з проханням сприяти в даній роботі: це і роз’яснювальна складова, і наради з представниками торговельних мереж, і організація “гарячих ліній” чи міні-кол-центрів для громадян. Не повинні стояти осторонь цього питання і територіальні громади, депутатський корпус.
Задачі нелегкі, але люди повинні не панікувати, а подбати своєчасно про себе і виявити взаємодопомогу, зокрема при налаштуванні антен.

Чи даватимуть тюнери безкоштовно?

Зараз цьому присвячено більшість звернень, що надходять на “гарячі лінії” органів влади. Це важливе питання не цілком у компетенції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Потрібні урядові заходи, підтримка місцевої влади, коли йдеться про вразливі верстви громадян.
Люди пам’ятають, що раніше малозабезпечені громадяни забезпечувались тюнерами безкоштовно. Цим займались органи соціального захисту та Держкомтелерадіо, була урядова програма та виділялись кошти. Зараз коштів поки що не передбачено, тож громадяни купуватимуть тюнери самостійно. Частина людей уже їх придбала і дивиться Т2.
Адже прогрес не спинити – згадаймо хоча б, як впроваджувались у наше життя комп’ютери чи мобільні телефони. Будемо сподіватись, що спільними зусиллями перехід на цифрове мовлення відбудеться на Полтавщині, як і в Україні, м’яко, успішно та без соціальних негативів.

Лілія МИРОНОВИЧ
Представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Полтавській області, член НСЖУ

Добавить комментарий