Ціни зростають, чи встигають за ними зарплати та пенсії?

Ціни зростають, чи встигають за ними зарплати та пенсії?

У той час, як рівень життя українців катастрофічно падає, в країні впроваджується автоматичне списання боргів із банківських карткових рахунків

Уже кілька місяців у суспільстві та в інтернет-мережі не вщухають пристрасті довкола просто-таки “захмарної” вартості української рослинної олії, яка зросла в ціні проти минулого року більш як удвічі. Тож нині на полицях магазинів літр соняшникової олії коштує від 55 гривень, а деяких торгових марок і понад 70 гривень. Користувачі мережі порівняли ціни на олію у Чехії, Італії, Іспанії та Польщі з українськими цінами. Результат виявився шокуючим.
“Олія “Майола” в Україні – 53 гривні, а зарплата – 7 тисяч гривень, у Чехії та ж “Майола” – 25 крон, тобто 27 гривень, а зарплата – 25 000”, – зазначила мешканка Мукачевого Irka Perlik. При цьому варто зауважити, що олія торгової марки “Майола” – це олія українського виробництва (Львів), яка, перетнувши кілька кордонів, “там” коштує дешевше, аніж у себе вдома. Фактично те ж саме кажуть і інші українці, які тимчасово працювали чи працюють за кордоном: українську олію дешевше привезти з європейських країн, аніж купувати в Україні. Щоправда, є й такі, що розповідають, мовляв, та “Майола” продавалася в Чехії по акції… Навіть якщо й по акції, то спробуйте знайти в наших магазинах хоча б подібні акції на олію. Боюсь, що нижче 53 гривень за літр вам олію не запропонують, навіть розливну.

Та хіба тільки олія коштує у нас так дорого? Користувачі Інтернету також порівняли українські ціни на ягоди, яблука й банани. Звучить банально, але виявилося, що у цій категорії продукції найдешевшими були банани. То, може, ми і є якоюсь “банановою республікою”, де в понад двох третин українців на вухах висить довжелезна локшина?..
Зарплати й пенсії простим українцям піднімають повільно, а от ріст цін на ліки, продукти харчування й комірне не змушує на себе чекати. У той час, як влада радує майбутнім здешевленням цукру на 1 гривню, продовжується здорожчання м’яса, олії, тваринного масла та інших продуктів. Щоправда, курячі яйця, ціна на які у першому кварталі цього року зашкалювала, подешевшали до минулорічного рівня. Однак експерти споживчого ринку попереджають, що це не- надовго. Скоро вони повернуться у своє “дороговартісне русло”.

Життя – як у казці: “чим далі, тим страшніше”…

До речі, з липня мінімальна пенсія в Україні дещо підвищилася і нині становить 1850 гривень. Такі гроші, згідно зі статистичними даними, отримують приблизно 2 мільйони пенсіонерів. Ще 4 мільйони отримують до 3 тисяч. А як вижити на ці кошти? На жаль, тим, хто сформував нинішню систему оплати праці й нарахування пенсій, немає діла до того, що більшість українців перебувають на межі фізичного виживання, коли, сплативши комунальні платежі й худо-бідно прохарчувавшись, людина вже не має коштів на придбання якихось речей чи на лікування. Те ж саме стосується й працюючих українців, які заробляють “мінімалку”. І хоча це нібито й більше за злиденні пенсії, але ж і витрати додаються значно більші. На роботу й одягтися та взутися треба, ще й за проїзд заплатити. Та й на субсидію сподіватися не доводиться. Якщо ж у сім’ї ще й діти є, то й поготів, життя – як у казці: “чим далі, тим страшніше”…
Якщо зростання цін в Україні раніше “приписували” зростанню курсу долара, то нині посилаються на коронавірус. Але ж у Європі, де теж є коронавірус, інфляція в десятки разів нижча за нашу, вітчизняну.
Журналісти AgroPolit.com запитали в керівника Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка: “Досвід якої країни може стати прикладом для України в питанні контролю за цінами, які зараз у нас “скачуть”, як хочуть?”
“Оптимальною системою для України є французька система регулювання. Тобто регулювання м’яке. У них є система моніторингу. Цю функцію виконує державна структура, щось схоже на Держстат. Але вона має значно більше повноважень. До прикладу: у Франції лише помідорів відслідковується більше 30 видів, а загалом у французів під контролем декілька тисяч найменувань харчових продуктів. Вони це роблять на постійній основі. Служба не чекає, доки хтось поскаржиться на зростання цін. Щоб почати перевірку в Україні, потрібно, щоб ціни зросли на 30%, у Франції же достатньо підвищення на 0,5% – це вже дзвіночок. Там звертаються до гравців ринку, запитують документи і з’ясовують, чому це сталося – через світові, локальні чи регіональні фактори. Якщо виявиться, що це тільки через бажання отримати прибуток, тоді гравці отримують попередження. Якщо вони не реагують на зауваження, то тільки після цього антимонопольний орган Франції може накласти штраф”, – зазначив Олексій Дорошенко. – АМКУ – це контрольно-каральний орган, але, крім нього, повинна бути сервісна структура, така, як Офіс моніторингу та регулювання у Франції. Колишній перший заступник міністра економіки Юлія Ковалів також говорила, що така французька модель найкраще нам підходить, тому хотіла запровадити її в Україні. Але, на жаль, не вистачило часу”.

Експерт пояснив, чому дорожчають харчі

В Україні та й у світі загалом продовжують зростати ціни на продукти. І така тенденція, схоже, зберігатиметься й надалі, передає golos.ua з посиланням на керівника Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка. Водночас деякі продовольчі товари все-таки дешевшають.
“Після річного подорожчання почався тренд на зниження цін. По-перше, почали дешевшати сезонні овочі. По-друге, почали знижуватися ціни на яйця. Разом з тим українські виробники яєць стали знову виходити на європейські ринки, що погано для внутрішнього споживача”, – повідомив експерт.
За його словами, у всьому світі також спостерігається тренд подорожчання яловичини, і Україна – не виняток. Це пов’язано зі скороченням поголів’я. Поряд з цим не падають ціни на кукурудзу, олію і комбікорми. Вниз пішли тільки ціни на пшеницю.
“Для подорожчання хліба були базові причини. Минулого року ціни на пшеницю стрибали. Саме сировина за останні кілька місяців подорожчала на 25%, а хліб – на 20%. Тобто між сировиною і кінцевим продуктом різниця – 5%. Тому ціни на хліб продовжують зростати. Але пекарі говорять, що потенціал зростання цін становить 3–4%. Іншими словами, значного зростання цін на хліб не буде, оскільки попит на пшеницю не збільшується. Але говорити про те, що продукти в найближчі роки будуть дешевшати, не варто”, – підкреслив Олексій Дорошенко.
Таким чином, дешеві продукти йдуть у минуле. Один із факторів – пандемія. Також у тренді якісніше харчування, що популярно в США і країнах ЄС. Нові якісні продукти дорожчі на 50%. Разом з тим значних стрибків цін, які були пов’язані з пандемією, теж чекати не варто.
“Через COVID-19 практикувалася жорстка санітарна перевірка продуктів, що позначалося на ціні. Тепер це відходить на другий план, а подорожчання буде пов’язано з виробництвом. Якщо у світі буде вироблено достатньо продуктів, то ціна на них буде нижчою. Якщо мало, то вартість буде зростати”, – пояснює фахівець.
Експерт прогнозує, що подальшого подорожчання молокопродуктів не буде. Велика рогата худоба на випасі. Відповідно молока буде більше. Плюс зростає промислове поголів’я корів, а там дуже висока жирність молока. Це означає, що корова, яка дає 10 л промислового молока, рівноцінна за жирністю і поживною цінністю 15 л молока з приватного сектора.
“Українці стали більше заощаджувати і менше купувати з кількох причин. По-перше, продукція подорожчала. По-друге, доходи громадян зменшилися. Люди економлять на харчуванні через те, що змушені ще оплачувати високі комунальні послуги. Тренд на зниження купівельної спроможності буде тривати до тих пір, поки ми не побачимо в країні нові робочі місця з високою заробітною платою”, – підсумував Олексій Дорошенко.

Українці заборгували за комунальні послуги майже 80 мільярдів гривень

Значне зниження купівельної спроможності українців провокує падіння рівня життя. В Україні продовжують накопичуватися борги населення за комунальні послуги. На кінець травня цього року загальний борг українців за ЖКП склав 79,1 млрд грн. Найбільші борги у громадян за газ, а в середньому кожна українська сім’я винна за ЖКП 5,3 тисячі гривень. Про це повідомляє “Обозреватель”.
Зазначається, що в середньому кожна десята квартира в багатоквартирному будинку має величезні борги за комунальні послуги. У приватному секторі ситуація не краща. Разом з тим в Україні урізаються субсидії. А значить, суми боргів тільки зростають.
У річному обчисленні борги за комунальні послуги зросли таким чином:
за газ – 30,2 млрд грн (раніше 27,3 млрд грн);
за опалення та гарячу воду – 28,7 млрд грн (раніше 22,3 млрд грн);
за холодну воду – 6,1 млрд грн (раніше 5 млрд грн);
за електроенергію – 7,8 млрд грн (раніше 5,4 млрд грн).
Нині ж загальна заборгованість населення за житлово-комунальні послуги сягнула 82,1 мільярда гривень, повідомляє Державна служба статистики.

Тарифи на комуналку зростуть на третину до кінця 2021 року – Кабмін

У 2021 році українцям варто очікувати подорожчання комунальних тарифів на опалення і гарячу воду мінімум на третину. З 2022 року підвищення тарифів сповільниться. Про це йдеться в розрахунках Кабінету Міністрів щодо соціально-економічного розвитку України до 2024 року.
У Кабміні припустили, що зростання тарифів на опалення і гарячу воду буде виглядати таким чином:
на 33% – в 2021 році;
на 6% – в 2022 році;
на 5% – в 2023 році;
на 5% – в 2024 році.
Подорожчають також холодне водопостачання та водовідведення, щоправда, не так критично:
на 20% – у 2021 році;
на 11% – у 2022 році;
на 5% – в 2023 році;
на 5% – в 2024 році.

Мін’юст дозволив автоматичне списання боргів із рахунків громадян: як це працюватиме

Міністерство юстиції України дозволило банкам автоматично списувати із рахунків громадян борги на вимогу державних і приватних виконавців. Ця система щойно запрацювала, як уже в перший день роботи нової процедури арешту рахунків стрічки новин зарясніли повідомленнями, що арештовано майже 400 тисяч рахунків. І хоча арешт рахунку ще не означає автоматичного списання коштів, в українських реаліях можуть бути будь-які “помилки”. Ось тоді і спробуй довести, що ти – не боржник.
Як передає “Слово і діло”, раніше ця процедура застосовувалася тільки щодо боржників із аліментів. Однак тепер її розширили на інші види боргів. Ця процедура повноцінно почала працювати з 6 липня.

Як раніше працювала система списання боргів

Якщо хтось заборгував гроші, зокрема аліменти, це потрібно було довести в суді. Коли після рішення суду боржник не повертав гроші, починала працювати Державна виконавча служба або приватні виконавці. Вони могли домогтися списання коштів із банківських рахунків боржника. Але ця процедура була складна: щоб арештувати рахунки, їх потрібно знайти, тобто розіслати запити поштою в усі 73 українських банки. Водночас банки могли не розкривати інформацію про стан рахунку боржника. А якщо розкрили, то виконавець знову був змушений відправляти поштою документи з вимогою заарештувати рахунки. За час цих процедур з рахунку вже могли зняти всі гроші.

Що змінилося

Національний банк України ще в лютому 2021 року вніс зміни до своїх правил. Зокрема тепер фінустанови зобов’язані на вимогу виконавця надати інформацію про реквізити рахунків боржника та про суму коштів на них.
У Міністерстві юстиції зазначили, що для самого боржника тут теж є плюс. Адже виконавцю буде відомо, скільки коштів на рахунку, і він зможе заарештувати тільки потрібну суму, а не всі кошти.
Також Мін’юст затвердив наказ, згідно з яким банки й виконавці будуть взаємодіяти в електронному вигляді – через Автоматизовану систему виконавчого провадження.
Важливо, що для списання коштів, як і раніше, потрібно буде рішення суду. Спрощується тільки сама процедура списання – вона буде автоматизованою.

Які види боргів списуватимуть автоматично

Раніше таке списування коштів було можливе, тільки якщо є заборгованість за аліменти. Тепер процедуру розширили на борги за житлово-комунальні послуги; штрафи (зокрема за порушення правил дорожнього руху); зарплати.

Як відбуватиметься процедура списання коштів

Державний чи приватний виконавець за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) направлятиме в банки вимогу на отримання інформації про рахунки боржника. Банки протягом однієї робочої години після отримання вимоги повинні будуть надати інформацію.
Виконавець, за допомогою АСВП, направлятиме в банки, де відкриті рахунки боржника, постанову про арешт коштів. Банки арештовуватимуть кошти й повідомлятимуть про це виконавця.
Виконавець створює платіжні вимоги на примусове списання коштів і направляє їх банкам, а банки примусово списують кошти з рахунків боржника й перераховують їх на рахунки виконавчої служби. Таким чином кошти потрапляють до стягувача боргу.
Перелік банків, які можуть автоматично списувати борги з рахунків: “ПриватБанк”, Monobank, “ТАСкомбанк”, “Оксі Банк”, “Банк Восток”, “Індустріалбанк”, “ПроКредит Банк”.
За даними Мін’юсту, ще 44 банківські установи підключені до тестового режиму, одинадцять банків перебувають на стадії попередніх налаштувань для початку тестування. Тож найближчим часом 62 з 73 українських банків приєднаються до системи автоматизованого списання боргів.

За матеріалами інтернет-ресурсів підготувала
Людмила ДАЦЕНКО.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий