Дара Корній і її  “Місяцівна”

Дара Корній і її “Місяцівна”

Уже не вперше в Полтаву завітала українська письменниця Дара Корній зі Львова. Вона добре відома як авторка романів, написаних у дуже популярному нині стилі фентезі. Але цього разу письменниця підготувала читачам сюрприз: її новий роман «Місяцівна» – не фентезі.
– Я вперше відійшла від жанру, – пояснила Дара Корній читачам Полтавської міської бібліотеки-філіалу № 5, яких зібралося стільки, що ледве розмістилися в читальній залі, де проходила зустріч. – У моїй новій книзі є історична складова – дія розпочинається у вісімнадцятому столітті, а закінчується в двадцять першому. Є містика…
Головна героїня твору – дівчина з дивною зовнішністю: альбінос. Її авторка назвала Місяцівною (альбіносів ще називають дітьми Місяця). Ця дівчина не така, як усі, сім’я і вчителі називають її Ангелом, бо вона – світла. Та все ж іноді таке особливе ставлення відіграє негативну роль, вважає Дара Корній. Бо коли починаємо вірити, що ми кращі за всіх, можуть сформуватися негативні риси характеру – зверхнє ставлення до інших, егоїстичність. Це, на жаль, трапилося і з Місяцівною.
Далі за сюжетом дівчина потрапила в аварію, після чого з нею почали відбуватися дивні речі. Кожні два дні вона прокидалася в іншому місці й не могла згадати, як туди потрапила. Медицина це називає по-своєму, а в народі про таке кажуть – одержимість.
Загалом твір моторошний. Хто любить творчість Стівена Кінга – тим до читацького смаку буде й книга «Місяцівна».
Читачі навіть запитали Дару Корній, чи ходить вона в церкву, на що письменниця відповіла:
– Аякже – ходжу в церкву, консультуюся зі священиками.
І додала, що в романі «Місяцівна» описаний обряд екзорцизму, тому їй при написанні книги знадобилася консультація людини, яка цим займається.
Авторка 15 книжок Дара Корній (псевдонім, справжнє ім’я – Мирослава Замойська) – лауреатка конкурсу «Коронація слова-2010», володарка премії імені В. І. Савченка «Відкриття себе» від асамблеї фантастики «Портал-2011» та багатьох інших літературних нагород. Читачам було цікаво дізнатися, звідки Дара Корній бере такі фантазійні сюжети для своїх творів. Виявилося, що частково з… власних сновидінь. Коли лягає спати, поряд завжди лежать блокнот і ручка.
– Іноді сняться дуже химерні сни, – сказала Дара. – Прокидаюся вночі й думаю: «Такий цікавий сюжет!» Як би не хотілося спати, піднімаюся і записую те, що наснилося, бо інакше до ранку все забуду. Вранці читаю і думаю: «Який химерний сон!»
Ось так зі сновидінь письменниця часом черпає теми для якихось сюжетів, нових романів.
Хорошим стартом для активної письменницької діяльності Мирославі Замойській послужила перемога в Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова». Тоді вона відразу стала відомою, видавництва виявили бажання працювати з нею. Також Мирославі пощастило, що її розуміє і підтримує сім’я – чоловік і діти.
Коли полтавські читачі запитали, де вона познайомилася зі своїм чоловіком, вона відповіла: на одному з книжкових форумів.
Раніше Мирослава Замойська працювала журналісткою і не мала амбіцій стати письменницею. Потім написала перший роман «Гонихмарник» і зрозуміла, що «вигадування історій» може бути професією.
Іноді дивується закінченню своїх історій. Бо вони пишуться якось ніби самі… Герої живуть власним життям і не завжди підкоряються авторському задуму.
– Коли тебе дивує закінчення вигаданої історії – це класно, – каже письменниця.
Тривалий час вона ходила на роботу, мала графік, якого мусила дотримуватися. Потім зрозуміла, що доведеться вибирати щось одне: або журналістику, або літературу. Вибрала літературу.
Дара Корній зустрілася і поспілкувалася також із читачами Полтавської міської бібліотеки-філіалу № 4.
На запитання, як вона відновлює сили після напруженої творчої роботи, письменниця відповіла: у випадку виснаження добре допомагають достатній сон і вода.
– Влітку найкраще відновлює сили вода – річка, море, – сказала Дара Корній. – Вам пощастило: у Полтаві є річка. У Львові немає…
І розповіла, що річка у Львові була, але в часи Австро-Угорської імперії її знищили – «загнали в яму».
– Будь-які завойовники розуміють, що захоплена ними територія чужа, і раніше чи пізніше її доведеться здати, залишити, – пояснила Дара Корній. – Тому вони нічого не жаліють, роблять, що хочуть…
Читачі поцікавилися, чи письменниця завжди намагається робити щасливі закінчення своїх творів. Та відповіла:
– Люблю, коли все закінчується красиво, хепі-ендом. Коли починаю писати новий твір, у мене є синопсис, план. Маю спочатку сюжет, знаю, чим починається історія і як вона закінчиться. Картину бачу повністю, полотно заповнене. Але в ході сюжету, буває, дещо змінюється – герої не хочуть діяти так, як я замислила…
Однак переважна більшість читачів, як відомо, люблять хепі-енди, і полтавські читачі – не виняток. Вони чекатимуть від улюбленої письменниці нових романів, неодмінно із щасливими закінченнями.

Наталія ЖОВНІР
Журналіст

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий