На долю кожного покоління українців випадали тернисті шляхи: як не терор, то голод, як не Друга світова війна, то «Чорнобиль», інші потрясіння. Хто міг подумати, що Україна знову переживатиме тяжкі часи російської агресії? Нинішні щоденні події ятрять кривавою раною, а ще – об’єднують суспільство в боротьбі за свободу, незалежність і справедливість.
Під час військових дій постійно існує загроза аварій на атомних електростанціях чи застосування ядерної зброї. Наше суспільство пережило планетарну аварію на ЧАЕС у 1986 році. Чорнобильська аварія викликала радіаційні поля, що перевищували природний фон у мільйони разів. Ліквідувавши її наслідки, ми отримали певний досвід, як подолати радіофобію та знизити рівень соціально-психологічного напруження. На жаль, аварія негативно вплинула на стан здоров’я населення, спричинила втрати наших громадян, забруднення навколишнього середовища.
Враховуючи нинішні обставини, кожен із нас має усвідомити, як себе вести, якщо не дай Бог трапиться аварія на атомній електростанції чи буде застосована агресором ядерна зброя. Головне правило лишається незмінним: почувши сирену, прямуйте в укриття. Помітивши спалах у небі, у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей. Якщо ядерний вибух застав вас на вулиці, то, перш ніж потрапити в укриття, замініть верхній шар одягу. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення й зменшити час, протягом якого ви перебуваєте під впливом опромінення. При зніманні одягу будьте дуже обережні, уникайте контакту шкіри із забрудненим одягом та покладіть його в поліетиленовий пакет або герметичний контейнер. Найкраще переодягтися та якнайшвидше провести дезактивацію. У приміщенні, де ви знаходитесь, закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. Дотримуйтесь дистанції один від одного. Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення. Обов’язково проведіть дезактивацію, тобто очищення від радіоактивного забруднення тіла, приміщення, поверхонь і предметів, з якими ви контактуєте. Прийміть душ, але запобігайте пошкоджень шкіри або використайте вологу серветку, паперовий рушник чи вологу тканину. Поверхні і предмети протріть вологою ганчіркою чи серветкою. Одягніть чистий, щільний, максимально закритий одяг, що не був забруднений радіонуклеїдами. В укритті залишайтесь упродовж 24 годин, до отримання інших інструкцій від органів влади. Якщо на момент ядерного вибуху ваша дитина була в закладі освіти, вона має залишатися там в укритті з рештою дітей. Це значить, що прийти й забрати її звідти, поки немає офіційних оголошень, що загроза минула, буде неможливо. Проговоріть з дитиною, що в разі ядерної загрози вона певний час залишатиметься в укритті з іншими дітьми. Не залякуйте її, але й не прикрашайте події. Запевніть дитину, що як тільки небезпека мине, то вся ваша родина знову буде разом.
Симптоми радіаційного опромінення
Первинна променева реакція триває до 3-х діб після ураження. Її прояви: дратівливість, загальна слабкість, нудота, блювання, головний біль, підвищення температури тіла, збудження, а далі пригнічення психічної діяльності. Прихований період відсутній при тяжких формах. Зазвичай він триває від 3-х діб до року. У постраждалого спостерігається покращення самопочуття, проте він відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, проблеми з дефекацією та іноді порушення сну. Розпал хвороби відбувається від 2-х тижнів з моменту ураження. Далі – індивідуально. У хворого можуть бути такі симптоми: головний біль, безсоння, нудота, загальна слабкість, шлунково-кишкові розлади з сильними болями в животі, температура тіла до 400С, множинні точкові крововиливи на шкірі та слизових оболонках, кровотечі внутрішніх органів (легеневі, шлунково-кишкові, ниркові), випадіння волосся на 2–3 тижні, інфекційні ускладнення (ангіна, пневмонія, абсцес легень та загальне зараження крові – сепсис).
Йодна профілактика при аварії на атомному реакторі
Під час аварії на атомному реакторі радіоактивний йод, який є одним з основних продуктів поділу ядер урану та плутонію, надходить в навколишнє середовище у вигляді хмари, яка може розповсюджуватися вітром на значній території. Йод – життєво важливий елемент. Усі живі організми набули здатності концентрувати його у своєму тілі, тому вдихання забрудненого ним повітря, а також споживання забруднених йодом продуктів харчування та питної води може призвести до внутрішнього опромінення, головним чином щитовидної залози, яка використовує його для вироблення гормонів, не розрізняючи радіоактивний він чи стабільний. Якщо стабільний йод вводиться на початку надходження радіоактивного, поглинання останнього буде блокуватися, що ефективно знижує внутрішнє опромінення. Тож застосування стабільного йоду, або йодна профілактика, – це стратегія зниження рівня опромінення і ризиків несприятливих наслідків для здоров’я.
Йодна профілактика – термінова захисна міра, пов’язана із введенням препаратів стабільного йоду (йодиду калію, йодату калію) у випадку ядерної аварії з вивільненням радіоактивного йоду з метою захисту щитовидної залози та накопичення радіоактивних ізотопів йоду. Рівні накопичення радіоактивних ізотопів йоду залежать від віку людини та стану щитовидної залози. У дітей віком до 1 року максимально поглинені дози формуються приблизно в 10 разів вище, ніж у дорослої людини. У віці 14 років рівні накопичення відповідають рівням накопичення дорослих. У вагітних рівні накопичення і формування доз у 1,5 разу більше, ніж у дорослих осіб. Дорослим старше 40 років прийом препаратів йоду не рекомендується. В умовах йодного дефіциту рівні накопичення радіоактивних ізотопів йоду в щитоподібній залозі зростають. Оптимальний ефект йодної профілактики можливий за умови завчасного прийому препарату за 6 і менше годин до надходження радіоактивних ізотопів йоду. Допустимий період для прийому стабільного йоду становить 24 години до і протягом 6 годин після очікуваного початку впливу радіоактивних ізотопів йоду. Також обґрунтовано приймати йодид калію для блокування щитовидної залози протягом 8 годин після початку впливу радіоактивних ізотопів йоду. Початок йодної профілактики пізніше, ніж через 14 годин після впливу радіоактивних ізотопів йоду, може завдавати більше шкоди, ніж очікувана користь.
При прийомі препаратів йоду захисний ефект стартує: після прийому таблетки натщесерце – через 5 хвилин; після прийому таблетки на повний шлунок – через 30 хвилин. Хоча калій йодид за інструкцією вживається після їжі. Важливо пам’ятати, що йодопрофілактику можна проводити тільки після офіційного оповіщення щодо її необхідності.
Під час аварії на ЧАЕС державною санепідслужбою області було проведено понад 34 тисячі лабораторних досліджень продуктів харчування, води, навколишнього середовища на наявність радіонуклеїдів і поставлено діагноз ситуації на території області, що сприяло зниженню рівня напруги в суспільстві. Нині фахівці радіологічної лабораторії ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» здійснюють щоденний моніторинг вимірювання радіаційного фону на місцевості. Показники нині в межах природного фону. Лабораторією також постійно проводяться дослідження продуктів харчування, води та навколишнього середовища на наявність радіонуклеїдів. Відхилень від встановлених нормативів не зареєстровано.
Валентин ШАПОВАЛ,
лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», заслужений лікарУкраїни, кандидат медичних наук, доцент.
Ірина МУЛЮКОВА,
завідувачка лабораторії фізичних факторів ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».