"Держава має робити ставку на ефективного виробника"

Павло Кандиба – генеральний директор товариства "Астарта Прихоролля".

«Держава має робити ставку на ефективного виробника»

Винесена в заголовок фраза рефреном проходила через усю розмову із Павлом Кандибою – генеральним директором товариства «Астарта Прихоролля», потужного сільськогосподарського підприємства, що є дочірнім підприємством агропромхолдингу «Астарта-Київ» і працює на території Хорольського та Миргородського районів. Спілкування із Павлом Олександровичем та його колегами відбувалося безпосередньо на родючих ланах. Разом із Павлом Кандибою ми того дня об’їхали кілька виробничих підрозділів очолюваного ним агропідприємства, і поки керівник вирішував виробничі питання, мали можливість почути думки агрономів, зоотехніків, механізаторів. Людей, завдяки яким на столах українців з’являються продукти харчування, якості яких можуть позаздрити у дуже багатьох країнах світу, що випереджають Україну за рівнем економічного розвитку.

Із кожного гектара держава отримує 7 400 гривень податків

«Дивні речі відбуваються у нашій країні, – зазначав Павло Кандиба. – Про ефективного виробника, у будь-якій галузі, адже мова зараз йде не лише про аграріїв, в інформаційному просторі згадують все менше і менше. Ефір заполоняють новини про що завгодно: щось зламалося чи згоріло, десь когось пограбували чи покусали, а про людей, які створюють добробут країни, розповідей майже немає. Складається враження, що скажуть чи напишуть про виробника лише в тому випадку, якщо його справді хтось покусає. Ось тоді це буде новина. Якщо ж звернутися до аграрної галузі – з усіх усюд лунає – «дрібний фермер нагодує Україну», і ніхто не згадує, що у тих же Сполучених Штатах, які багато в чому справді є прикладом для наслідування, дрібне фермерство вже зовсім не в пріоритеті. Часи змінюються. І в Україні, до речі, найбільше коштів у державну скарбницю приносять не фермери, а такі потужні аграрні підприємства, як наше. По своєму господарству ми порахували, що на загал, окрім тих коштів, які сплачуємо власникам паїв, а це, до речі, один з найвищих відсоткових показників по області, у перерахунку з кожного гектара ще й держава отримує 7 400 гривень всіх податків та зборів. Тепер уявіть, скільки грошей надходило б до бюджетів при раціональному використанні всіх українських земель. Адже потужні агропідприємства несуть повне податкове навантаження, передбачене Податковим кодексом України, не кажучи вже про те, що лише наше товариство забезпечує роботою і достойною зарплатою близько 600 людей, а в сезон – іще більше. Ми ні в кого нічого не просимо і не вимагаємо, але ж якщо подивитися телевізор, слова доброго про потужні агрохолдинги не почуєш. При цьому «Астарта», наприклад, виробляє кожен четвертий кілограм українського цукру, холдинг зберіг і розвиває також тваринництво, інші галузі сільського господарства».

«Астарті Прихоролля» є чим пишатися

У галузі тваринництва підприємство посідає перші позиції у структурі «Астарти». За день середні надої на фуражну корову складають 21,1 літра. Нині поголів’я ВРХ у господарстві налічує близько 3300 голів, з них близько трьох тисяч корів (здебільшого української червоно-рябої породи). За вісім років надої збільшилися з 2900 до 7600 кг на рік. Станом на середину жовтня (в середньому по господарству) вони вже складали в межах 6 200 кг на фуражну корову. Як-то кажуть, цифри говорять самі за себе. В окремих структурних підрозділах показники ще вищі. Так по МТФ № 1 (село Староаврамівка) виробничого підрозділу «Зоря», де нині утримується понад 600 голів ВРХ (з них близько 320 голів дійного стада), прогнозні показники дозволяють сподіватися вийти на рівень надоїв до восьми тонн на корову, – зазначає Роман Безніщенко, керуючий молочно-товарною фермою № 1.

"Держава має робити ставку на ефективного виробника"
Роман Безніщенко та Віктор Олексенко у реконструйованому приміщенні ферми.

Та в «Астарті Прихоролля» опікуються не лише кількісними, а й, і це головне, якісними показниками. Молоко, яке поставляється на провідні українські молокозаводи у Вінницьку та Київську області, лише вищого та екстра ґатунку. Середні показники по жирності складають 4–4,1 відсотка, по білку – 3,65–3,8 відсотка. У заліку підприємство щодня відправляє на переробку 46 тонн молока. До початку зими планується, що все молоко, яке виробляє підприємство, відповідатиме критеріям екстра-ґатунку.
«У першу чергу все залежить від людей, які доглядають стадо. Безпосередньо цю ферму обслуговують 33 працівники, а взагалі у галузі тваринництва задіяно 280 місцевих мешканців, які, до речі, вже третій рік працюють із застосуванням нової прогресивної системи оплати і отримують відповідні матеріальні заохочення за результатами своєї праці. Ну і, звичайно, від кормів, – додає Віктор Олексенко, який виріс у цих краях і пройшов шлях від завідуючого фермою до головного зоотехніка «Астарти Прихоролля». – Ми зробили все можливе, щоб забезпечити найвищу якість кормів, і це принесло дуже відчутні результати. А ще минулого року було встановлено систему мікроклімату (вентиляції), яка обійшлася в «непогані» гроші, але вже окупила себе. Адже у літні місяці, коли тварини потерпають від спеки, надої традиційно зменшуються. Раніше ці втрати складали 3–4 кілограми на одну фуражну корову, тепер же ми маємо допустиму норму до півтора кілограма».

"Держава має робити ставку на ефективного виробника"
Надія Шевченко, робітник по догляду за тваринами, опікується телятами віком від 2 до 6 місяців.

Цьогоріч завершено капітальний ремонт і реконструкцію однієї з ферм, у планах – подальше зростання кількості продуктивного молочного поголів’я. «Тваринництво може і повинно бути прибутковим. Зберегли і планово, рік за роком, збільшуємо частку продуктивного дійного поголів’я, – наголошує Павло Кандиба, – головне – до кожної справи підходити відповідально і раціонально».
Що стосується рослинництва, – цьогорічні погодні катаклізми дошкульно вдарили по багатьох аграріях. На жаль, не оминули вони й трудівників полів «Астарти Прихоролля». «Ми взагалі вважаємо, що урожайність кукурудзи менше 100 центнерів з гектара, цукрового буряку – менше 600, сої – 30 – то не є добре, – говорить Павло Кандиба. – Цей рік видався нелегким. Зокрема у тому плані, що по деяких сільськогосподарських територіях кількість опадів з весни лише трохи перевищила 70 міліметрів. Але, незважаючи на це, ми спрацювали, вважаю, непогано. Хотілося б також відзначити сумлінну роботу всіх працівників, зокрема тих, які забезпечують українців цукром». До речі, на полях «Астарти Прихоролля», там, де природа пішла назустріч трудівникам села, врожайність цукрового буряку подекуди сягнула до 700 центнерів з гектара.

Армія «солодкого королівства»

Виробництво цукрового буряку – справа дуже нелегка. Агроном ВП «Перше травня» Іван Сапа зазначає, що лише на полях підрозділу ця досить примхлива та енергозатратна сільськогосподарська культура вирощується майже на двох тисячах гектарів, а на врожайність впливає безліч факторів, від тих же погодних умов – до культур «попередників». Іван Іванович працює у цих краях все життя. Обрав нелегку хліборобську професію одразу після того, як відслужив у армії. Працював ще у колгоспі «Більшовик». Агрономом працює вже чотирнадцять років. Якщо порівнювати із минулим, то він зазначає, що останнім часом відчутно покращився обробіток грунту завдяки сучасній важкій ґрунтообробній техніці та посівній техніці точного висіву насіння. Завдяки цьому, а також якісному, сертифікованому насінню значно зросли врожаї.

"Держава має робити ставку на ефективного виробника"
«Астартівський» цукровий буряк найкращий, наголошує Іван Сапа.

А ось погодні умови стають, на жаль, менш сприятливими.
Робота з цукровим буряком вимагає особливої уваги. Від застосування насіння відповідної якості («Астарта» використовує найкращі гібриди передових світових компаній, що добре зарекомендували себе в цілому по Європі, і зокрема в Україні), внесення органічних добрив та початкового обробітку полів до основного обробітку, захисту рослин від шкідників і збору врожаю. Робота триває цілий рік і потребує значних фінансових вкладень. Трудомістка. Усе може зіпсувати навіть один день, наприклад, якщо «проспати» довгоносика, поле може «зникнути» за добу, зазначає Олександр Мироненко, агроном, який з ранньої весни й упродовж усього сезону опікувався доглядом за посівами цукрового буряку.

"Держава має робити ставку на ефективного виробника"
Трактористи Анатолій Кірін та Віктор Гаврилов.

«Тож маємо постійно бути пильними. Але завдяки самовідданій, добросовісній праці наших працівників, навіть цьогоріч, з нелегкими погодними умовами, вважаю, що на загал ми зібрали достойний врожай. Звичайно, не такий, як очікували, але врожайність на круг є не меншою за 500 центнерів з гектара, – наголошує Олександр Мироненко. – Це заслуга не лише наша – агрономів та механізаторів, а й планового відділу, інженерної служби, економістів, бухгалтерів, керівництва – усіх, хто своєчасно і оперативно реагував на обставини, які іноді навіть неможливо передбачити».

"Держава має робити ставку на ефективного виробника"
Агроном Олександр Мироненко опікувався доглядом посівів цукрового буряку. Солодкі корені з цього поля вже надійшли на переробку.

І справді, у виробництві сільгосппродукції все передбачити неможливо. Як, до речі, й у її реалізації. Вже другий рік поспіль аграрії, які вирощують цукровий буряк, відчувають певні негаразди. На світовому ринку, як і в Україні, спостерігаються проблеми із реалізацією цукру. До того ж, як уже зазначалося, цукроваріння – також досить затратна галузь. У той же час «семимильними» кроками розвивається хімічна галузь. «Солоденьке з пробірки» теж починає потроху витісняти з ринку корисний натуральний продукт – на прилавках все більше невідомо чим підсолоджених напоїв. А чи корисні сучасні розробки у галузі штучних цукрозамінників – це дуже велике питання. Адже не секрет, що напої під, мабуть, найбільш відомим у світі брендом «Кока-Кола», який дбає про свою репутацію, виготовляються в Україні виключно із використанням натурального цукру. До речі, лише «астартівського», як найбільш якісного. Це багато про що говорить. Тож, якщо держава дбає про здоров’я своїх громадян, вона має робити все можливе, щоб виробництво цукрового буряку і цукроваріння в Україні було рентабельним і розвивалося, зазначають аграрії.

Підтримка соціальної сфери – один із пріоритетів «Астарти»

Незважаючи на будь-які примхи погоди та амплітудні коливання на ринку сільгосппродукції, курс на підтримку громад, на території яких розташовані землі, що обробляє «Астарта Прихоролля», завжди сталий та незмінний і є пріоритетом керівництва агропідприємства.
«Це – стратегічна лінія не лише нашого господарства, а й усього холдингу «Астарта-Київ», окреслена його керівником Віктором Іванчиком, – зазначає Павло Кандиба. – Ми щорічно у рамках корпоративної соціальної відповідальності надаємо фінансову підтримку школам та дитячим садочкам. Свого часу інвестували значні кошти у проведення ремонтів навчальних закладів, їх систем опалення. Наприклад, у Петрівцівській сільській раді Миргородського району не вистачало грошей для відкриття фельдшерсько-амбулаторного пункту, тож підприємство виділило двісті тисяч гривень – і це питання було вирішено. Звичайно ж, підтримуємо культуру та спорт, допомагаємо з вирішенням інших питань, які виникають у громад».
Жодне свято села в усіх населених пунктах, де працюють підрозділи господарства, не відбувається без підтримки «Астарти Прихоролля». Спортсмени отримують необхідний інвентар. Скажімо, минулоріч започатковано проведення волейбольного турніру між виробничими підрозділами, в якому бере участь і команда управлінців разом із генеральним директором агроформування.
Минулого і нинішнього року працівники агропідприємства висадили по 350 саджанців плодових дерев, а також кущі смородини. Такі заходи проводяться у всіх регіонах, де працює агрохолдинг «Астарта-Київ». Робиться це не задля отримання прибутку, а для створення затишку не тільки на території закладів соціальної сфери сільських рад, а й на території виробничих підрозділів – бригад, ферм, адміністративних приміщень. А коли молоді деревця почнуть плодоносити, малеча і дорослі зможуть поласувати їх плодами.
– Ми живемо і працюємо на цій землі, тож маємо дбати про те, щоб нинішні й майбутні покоління згадували попередників добрими словами. Про це має пам’ятати кожен. Так і намагаємося жити! – підсумував керівник «Астарти Прихоролля» Павло Кандиба.

Андрій ФІАЛКОВСЬКИЙ.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий