«Розкажіть, будь ласка, про рослини, які знищують стафілококи».
Т. Г. ЛОГВИН.
Коронарія зозуляча (зозулин цвіт; горицвет кукушкин; Соrоnаrіа floscuculi, синонім – Lychnis floscuculi) – багаторічна трав’яниста короткопритиснутоопушена рослина родини гвоздикових. Стебло борозенчасте, прямостояче, 30–90 сантиметрів заввишки, вгорі розгалужене. Листки супротивні, цілісні, цілокраї, голі, шорсткуваті; нижні – в прикореневій розетці, довгастолопатковидні, гострі, біля основи звужені в короткий черешок; верхні – вузьколанцетні, сидячі. Квітки правильні, двостатеві, шестипелюсткові, у волотистому суцвітті; пелюстки рожеві, зрідка – білі. Плід – коробочка. Цвіте у червні – серпні.
Трапляється по всій території України на вологих луках, по краях боліт, на узліссях, серед чагарників.
Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Зрізують траву ножем або серпом і сушать під наметом або на горищі, розстеляючи її тонким шаром на папері або тканині. Рослина неофіцинальна.
Трава містить сапоніноподібну речовину ліхнідин (до 1 %), маловивчений глікозид, сліди алкалоїдів та аскорбінову кислоту (у листі – 0,1 %).
Рослина виявляє кровоспинну і антисептичну дію. Експериментально доведено ефективність дії свіжого соку трави та її настоїв на золотистий стафілокок, вульгарний протей і сінну паличку.
У науковій медицині рослину використовували при післяпологових кровотечах у вигляді екстракту з трави і новогаленового препарату – флокулену.
У народній медицині траву коронарії використовують при жовтяниці, болях у ділянці нирок, бронхітах із великою кількістю мокротиння, при маткових та інших кровотечах, як потогінний і протиревматичний засіб.
При неплідності траву коронарії заварюють і п’ють як чай.
Зовнішньо настій трави використовують для промивання ран і для компресів при корості, чиряках, виразках і наривах.
Настій трави (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п’ють по столовій ложці тричі на день.
Зовнішньо настій трави (40 г трави на літр окропу) використовують для промивань і компресів.