Дівчата стають в солдатські шеренги

Анжела Ємець.

Дівчата стають в солдатські шеренги

Мешканка Деревок Котелевського району Анжела Ємець нині несе ратну службу в зоні проведення Операції об’єднаних сил. Вона після закінчення дев’яти класів Деревківської ЗОШ навчалася у Котелевському ПТУ-54, де здобула спеціальність кравця-закрійника 4-го розряду. Згодом прийняла непросте, як для 20-річної жінки, рішення: піти на службу у Збройні сили України. З’явилась до Котелевського райвійськкомату, представила необхідні документи з відбору на службу за контрактом, пройшла медичний огляд та психологічне тестування на спроможність служити в армії.
Проходила підготовку у 169-му навчальному центрі Сухопутних військ України «Десна», де отримала навички стрілка, а потім – упродовж трьох місяців – у 179-му об’єднаному навчально-тренувальному центрі військ зв’язку ЗСУ.
– Мені завжди подобались люди у військовій формі, – поділилась у телефонній розмові зі мною Анжела, – інколи навіть уявляла себе в комуфляжі. І ось так сталось, що я – вже солдат. Контракт на військову службу в Збройних силах України, який я підписала, розрахований на три роки. Старатимусь тут, у зоні бойових дій, бути максимально потрібною і корисною. Вдома у мене залишилася донечка Даринка, якій трішки більше одного року. Про неї піклується бабуся – моя мама. Звісно, за нею дуже скучаю…
Побувавши у райвійськкоматі, я поспілкувався із заступником районного військового комісара, начальником відділення комплектування майором Олегом Котовим. Він розповів: «З власного досвіду знаю, що під час призовної кампанії окремих юнаків ледь не за вуха доводиться тягти до райвійськкомату – все намагаються сховатися за мамину спідницю… А ось молода жителька Деревок Анжела Ємець не побоялася взяти на себе одвічну ношу чоловіків – захищати рідну землю. До речі, ще одна наша зовсім юна землячка з Більська – Марія Чосин, якій виповнилось 18 років, теж підписала трирічний контракт на військову службу у ЗСУ. І вже близько восьми місяців, після підготовки у 179-му навчальному центрі військ зв’язку, служить в одній з військових частин 95-ї окремої десантно-штурмової бригади у зоні проведення ООС».
* * *

Дівчата стають в солдатські шеренги
Марія Чосин.

На жаль, поспілкуватись з Марією Чосин бодай у телефонному режимі не вдалося. Натомість мав можливість поговорити з її старшою сестрою Русланою Іванець. Вона розповіла, що і під час навчання у Більській ЗОШ, і в ПТУ-54, де отримала спеціальність кухаря-офіціанта, Марія брала активну участь у громадському житті. Часто виступала на різних спортивних змаганнях, була учасницею художньої самодіяльності. Мрію про військову службу виношувала давно.
– Якось я запитала Марію, чи не шкодує, що пішла на службу в армію, – каже Руслана. – Вона відповіла, що служба їй цілком до снаги, що з’явились хороші й надійні бойові подруги. Марія переконана, що потрібна там, де триває боротьба з російськими агресорами та їхніми найманцями за цілісність і незалежність України. Звичайно, наша мама, я, ще одна сестра Люда дуже переживаємо за Марію, понад усе сподіваємось, що ця війна врешті-решт закінчиться, що в Україні настане довгоочікуваний мир та спокій і що наша сестра, як і тисячі захисників України, повернеться з Донбасу в рідні краї з перемогою…

Анатолій ДЖЕРЕЛЕЙКО.
смт Котельва.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий