Диво рукотворне й неземне…

Згадалося, як було в дитинстві: підходиш уранці до вікна, а там шибки розмальовані зночі морозом: справжній казковий світ у тих візерунках! Сніжно-білий, чисто-білий, тонко вимальований, і розумієш: це нерукотворне диво, жоден майстер його не повторить на полотні! А тут дивишся – і відчуття подібне, але ж однозначно: ці візерунки – білим по білому – вишиті, вимережані невтомними руками неповторної майстрині, тендітної жінки – на рушниках, сорочках, весільних сукнях. Здається, від них віє морозяним диханням, так само, як від отих замальованих у білосніжні випуклі візерунки шибок. Мабуть, вона теж дивувалася їм у дитинстві, як і бабусиним рушникам та підзорам, які хотілося перезняти, зберегти. З того й починалося її чаклування голкою на полотні.
– Ці вироби створені її руками і народжені її творчою уявою, мисленням, але все одно вони мають якесь неземне походження, бо зробити руками таку красу, мені здається, неможливо, – зізнається, відкриваючи виставку і представляючи майстриню, старший науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею І. П. Котляревського Валентина Скриль.
Тут у невеликій залі відкрилася виставка унікальних робіт заслуженого майстра народної творчості, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, майстра-художника ручної вишивки, кавалера ордена княгині Ольги ІІІ ступеня Ніни Іпатій. На урочистому відкритті виставки чимало гостей вітали майстриню з Решетилівки, висловлюючи палке захоплення її творчістю, а Ніна Іванівна Іпатій розповіла про свій творчий шлях, який розпочався першим зачаруванням бабусиним вишиванням. Один із його зразків – підзор білим по білому – представлений і в експозиції. Джерела творчості – це все спілкування з природою, зізнається майстриня: дивишся, як цвіте калина, як росте виноград, милуєшся свічками каштанів – і прагнеш відтворити все на полотні… Опановані нею традиційні техніки вишивки, якими володіє віртуозно, їх поєднання в роботі дають змогу втілити задуми, а це досить тривалий процес. Іноді на одну сорочку треба працювати й півроку.
Твори Ніни Іпатій зберігаються в музейних і приватних колекціях не лише в Україні, а й за кордоном. Восени минулого року її виставка була представлена в Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара”. До речі, на підставі рішення Експертної ради Міністерства культури України у червні минулого року решетилівську вишивку білим по білому внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.
А полтавці ще упродовж місяця зможуть відкривати для себе це диво – рукотворне, але все одно – неземне…

Лідія ВІЦЕНЯ
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  • 1
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
    1
    Share

Добавить комментарий