Додаткова відпустка матерям

“Чи збережене зараз право працюючої матері, яка має двох дітей, на додаткову відпустку влітку? Якою буде тривалість такої відпустки, якщо я мати-одиначка?”
Оксана.
м. Кобеляки.

Відповідно до статті 19 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР “Про відпустки” жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А першої групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А першої групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих.
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Тобто одинока мати, яка виховує двох дітей віком до 15 років, має право на додаткову соціальну відпустку за підставою “одинока мати” та “жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років” тривалістю 17 календарних днів.
Мати інваліда з дитинства підгрупи А першої групи, яка одночасно є його опікуном, також має право на додаткову соціальну відпустку за двома підставами тривалістю 17 календарних днів.
Що стосується надання соціальної додаткової відпустки одиноким матерям, то визначення “одинокої матері” наведено у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06.11.1992 № 9 та пункті 5 частини тринадцятої статті 10 Закону України “Про відпустки”.
Право на додаткову відпустку мають:
• жінка, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини, або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері;
• вдова;
• жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі й розлучена, що виховує дитину без батька).
Якщо жінка дійсно є одинокою матір’ю, тобто не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про нього зроблено за її словами, або вдова, то вона має право на вищезазначену відпустку.
Проблема виникає з наданням такої відпустки розлученій жінці, жінці, яка виховує дитину без батька, в тому числі й тій, яка народила дитину, не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, і при цьому батько визнав дитину, та жінці, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена, оскільки батько у дитини є і в багатьох випадках спілкується з нею і бере участь у вихованні. Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які треба пред’явити жінці, що виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки.
Отже, для підтвердження права на зазначену відпустку в цьому випадку роботодавцю має бути пред’явлений будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений у встановленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.
Одним із таких документів може бути: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав; ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів; акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їхніх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини; довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується із вчителями, не забирає дитину додому, не приходить на батьківські збори) тощо.
Зазначена відпустка є соціальною і надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини. Але право на неї має лише та жінка, яка працює.
Робота на умовах неповного робочого часу не може бути підставою для зменшення тривалості відпустки.
Право на таку відпустку залежить від віку дитини. Статтею 19 Закону визначено вік дітей тільки для такої категорії, як “жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років”. Вік, наприклад, дитини-інваліда, усиновленої дитини, дитини в одинокої матері (батька) цим Законом не встановлено, тому потрібно керуватися загальними нормами.
Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше, ніж за три дні до її початку.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Таким чином виплата грошової компенсації за додаткову соціальну відпустку допускається лише при звільненні.

Консультацію надала головний державний інспектор управління Держпраці у Полтавській області Наталія ЛЯШЕНКО.