Як діагностувати прихований мастит у худоби
Напевне, усі власники корів та кіз добре знають, що таке мастит, і неодноразово стикались із цією проблемою у худоби. Запалення молочної залози може виникнути в будь-який час – під час лактації, запуску або сухостійного періоду. Збудниками цього лиха може бути різноманітна мікрофлора – віруси, бактерії, гриби, які за певних умов починають активно розмножуватися і викликати запалення. «Допомагає» мікроорганізмам найчастіше людина, бо саме вона згодовує тваринам недоброякісні корми, забуває про санітарно-гігієнічні умови, порушує правила доїння, вчасно й правильно не організовує запуск лактуючої худоби й не лікує акушерські та гінекологічні хвороби. Відповідальні господарі знають це і намагаються подолати усі недоліки в утримуванні, але іноді мастит може перебігати без будь-яких видимих клінічних ознак. Якщо на цьому етапі почати лікування, шанси зберегти молочну продуктивність дуже високі. У домашніх умовах можна діагностувати приховану хворобу.
Проба відстоювання
З кожної частки вим’я здоюють по 15 мл молока і наливають у чисті простерилізовані пробірки або у будь-яку скляну вузьку ємність (можна в звичайні склянки, але кількість молока слід збільшити до 100 мл), потім витримують у холодильнику близько 18 годин. Якщо шар вершків більше 5–7 мм – проба негативна, якщо ж менше – позитивна. Крім цього, у молоці хворих тварин буде утворюватися білий або жовтувато-кремовий осад висотою не менше
1 мм. Водночас аналізуємо лактацію у корови – наявність навіть ледь помітної асиметрії, зменшення товщини струменя молока при доїнні, згустки після проціджування молока через чорний відріз тканини – усе це може вказувати на прихований мастит.
Експрес-метод
Цей метод виявлення хвороби ефективний у сухостійних корів. На 30–35 день сухостою з кожної частки вим’я здоюють секрет та оцінюють його колір, консистенцію, об’єм і прозорість. У нормі секрет має бути густий і клейкий, жовтого кольору, дуже нагадувати мед, його кількість невелика – до 2 мл. Якщо ж ви бачите напіврідку непрозору рідину в більшому об’ємі – тварина хвора.
Мастидинова проба
Для цього методу потрібен мастидин 10% – це недорогий препарат, який продається у кожній ветеринарній аптеці. Якщо у вас немає молочних пластин, то можна взяти звичайну ложку, в неї налити 1 мл молока і додати таку ж кількість мастидину, перемішати суміш протягом 15 секунд і простежити реакцію по утворенню згустка та зміні кольору. Якщо рідина залишилася однорідною або з’явилися лише сліди утворення желе, а колір світло-бузковий – проба негативна. Якщо ж рідина перетворилася на згусток, що нагадує сирий білок курячого яйця, а його колір темно-бузковий або фіолетовий – проба позитивна. Після цього краще зробити пробу відстоювання. У разі позитивного результату в обох пробах корову вважають хворою на прихований мастит.
Ксенія Брагинська,
лікар-ветеринар, газета «Зоря».
Визначаємо вагу тварини
Вагу тварини можна визначити, не зважуючи її, – методом вимірювання.
– Візьміть звичайний сантиметр та поміряйте довжину тулуба від потиличного гребеня, який знаходиться поміж вух, до кореня хвоста, – рекомендує Валентин Рибалко, головний науковий співробітник лабораторії селекції, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН. – Вимірювання проводиться по рівній спині тварини. Стрічка при цьому не повинна врізатись у тіло свині, проте має щільно лежати на щетині. Потім визначаємо обхват грудей на рівні лопаток і дивимось у спеціальну таблицю, де на перетині довжини тулуба та обхвату грудей зазначена вага свині. Але треба пам’ятати, що закордонні та вітчизняні таблиці відрізняються, оскільки тварини у нас і в них дещо різні.
З огляду на економічну доцільність, за словами Валентина Павловича, свиней варто відгодовувати до певних меж.
– Усе залежить від потреб, – пояснює він. – Якщо господар планує здати свиню на сало, її можна ростити до 180–220 кг. На м’ясокомбінаті зазвичай приймають тварин вагою 100–120 кг. Інакше товщина шпику занадто велика, а м’ясо жирне. Загалом м’ясо нарощується десь до 6 місяців, потім починається відкладення сала. Сучасні м’ясні породи вже у півроку досягають 100 кг.
Приблизно таким же чином можна дізнатися вагу і великої рогатої худоби. Потрібні два виміри. Перший: обхват грудей на рівні лопаток – обмірюють стрічкою навколо тулуба так, щоб вона торкнулась заднього кута лопаток і лягла під груди на відстані 8–10 см від передньої кінцівки. Другий вимір: коса довжина тулуба – від переднього виступу плеча до заднього виступу сідничного бугра. Далі – за таблицею для корів.
Для зручності у ветеринарних аптеках продаються спеціальні мірні стрічки, які допомагають дізнаватися вагу лише на основі обхвату грудей, тобто без довжини тулуба.
Наталія Федорова,
«Сільські новини».