Дубова опора

Дубова опора

«Як правильно використовувати дуб для лікування різних хвороб?»
С.П.ВОЛОШИНА.

Дуб звичайний (дуб обыкновенный; Quercus robur, синонім Q. реdunculata) – однодомна рослина родини букових; дерево 20–50 метрів заввишки, з широкою неправильною кроною, яке утворює чисті насадження або росте з іншими породами майже по всій території України (у Степу – головним чином по долинах річок).
Використовують для лікування кору дуба, жолуді і гали, які утворюються на листках. Заготовляють кору напровесні під час сокоруху, знімаючи її з молодих гілок і тонких стовбурів (до 10 сантиметрів у діаметрі). Для цього роблять кільцеподібні надрізи через кожні 30 сантиметрів, які з’єднують поздовжніми розрізами, після чого кора легко знімається. Сушать кору під наметом або в приміщенні з доброю вентиляцією. Сухої сировини виходить 50 відсотків. Термін придатності – 5 років.
Жолуді збирають восени, коли вони достигають і опадають. Їх відразу сушать, оскільки при тривалому зберіганні сирими в навколопліднику з’являється пліснява. Гали збирають пізно влітку, сушать і зберігають у сухому місці. Кору відпускають аптеки.
Кора містить катехінові таніни (0,4%), вільну галову та елагову кислоти, галотаніни (10–20%), кверцетин, флобафен, смоли, пектинові речовини (6%), цукри (левулін та інші), білки, слиз, крохмаль та мінеральні речовини. В жолудях є крохмаль (40%), дубильні речовини (5–8%), жирна олія (5%), цукри, ефірна олія, білки і кверцит. Гали містять чималу кількість таніну.
Кору дуба використовують як протизапальний, в’яжучий і протигнильний засоби при запаленнях слизової оболонки рота, глотки і гортані, при гінгівіті, стоматиті, пародонтозі, флюсі, гастриті, при шлункових кровотечах, проносі, ентериті й хворобах печінки та селезінки, при рахіті, випадінні прямої кишки й туберкульозі, при захворюваннях лімфатичних вузлів, захворюваннях шкіри (екзема, тріщини, відмороження, опіки тощо), а також при отруєнні грибами, алкалоїдами та солями міді, свинцю й олова.
У гінекологічній практиці відвар кори використовують для спринцювань при шийкових і піхвових білях, вульвовагініті й виразковому кольпіті. Внутрішньо приймають при надмірних місячних. Відваром галів лікують опіки. Жолуді використовують при захворюваннях травного каналу, а також як сурогат кави.
Кору дуба широко використовують і у ветеринарії.
Внутрішньо вживають настій дубової кори (чайна ложка кори на 400 мл холодної кип’яченої води, настоюють 6–8 годин) по 2–3 столові ложки 3–4 рази на день. Відвар кори (10 г або столова ложка кори на 200 мл окропу) п’ють по столовій ложці 2–3 рази на день. Настій кори (столова ложка кори на 200 мл окропу, кип’ятять хвилину, настоюють 10 хвилин) п’ють по 2 склянки на день при отруєннях. Готують жолудеву каву (чайна ложка підсмажених до почервоніння і подрібнених жолудів на склянку окропу), яку вживають по склянці на день (за три прийоми) при хронічних катарах кишечнику (проносах).
Зовнішньо використовують відвар кори (20 г кори на 200 мл окропу) для полоскань (напаром на цьому відварі листків шавлії лікарської полощуть рот при зубних флюсах); відвар кори (40 г кори на 200 мл окропу) для примочок при опіках; відвар галів (повна жменя галів на 2 л окропу, варять 10 хвилин) для примочок при опіках; відвар кори (20 г кори на 2 л окропу, кип’ятять 10 хвилин, проціджують) для спринцювань; відвар кори (50–100 г кори на 1 л окропу) для місцевих ванн при надмірній пітливості ніг; відвар повної жмені кори в 2 л окропу додають до повної ванни, яку приймають при екземах або загальному ослабленні організму. Готують мазь від пролежнів: 2 частини кори дуба і 1 частина бруньок тополі чорної на 7 частин коров’ячого масла (настоюють у теплому місці всю ніч, уранці закип’ятити на легкому вогні, вижати ще теплим і злити в банку).

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий