Духовна основа нації

За церковним календарем останній день першого літнього місяця, 30 червня, присвячений вшануванню пам’яті всіх святих землі Української, а також новомучеників та сповідників, які в Україні та в інших землях у ХХ столітті за Христа і православну віру постраждали.
«Свій національний Хор Святих – це найміцніша основа кожної нації, бо коли міцна духовна основа, тоді і міцна нація», – писав великий син української землі, митрополит Іларіон (Огієнко). Отож день пам’яті святих українського народу спонукає нас замислитися про те духовне небо, під яким творилась і розвивалась Україна. Серед найперших наших святих – рівноапостольний Великий князь Київський Володимир, Хреститель України-Руси, та рівноапостольна Велика княгиня Київська Ольга, його бабуся-християнка, яка сіяла на дніпровських кручах спасительні зерна Христової віри ще задовго до величного часу євангельського просвітлення, що почався вікопомного 988 року.
Вплив Христового вчення дав свої плоди вже в перші століття християнізації України – на берегах Дніпра зародилося чернецтво. Києво-Печерська лавра – живий свідок тих подій. До наших днів збереглися сотні нетлінних мощей українських подвижників-монахів – Божих угодників, які подвизались у цій обителі.
Святі, що вийшли з нашого народу чи на нашій землі здобували спасіння у Господі, є нам рідними і близькими, бо засвідчили своїми подвигами, що українці здатні трудитися для Божої слави. Із Небес вони й нині допомагають нам шукати вірних шляхів і здобувати духовні скарби.
Вшановуючи новомучеників та сповідників, які в Україні та в інших землях у ХХ столітті за Христа і православну віру постраждали, духовенство й віряни згадують, що минуле століття було позначене для Православної Церкви кількома хвилями жорстоких гонінь. Найбільшу лють проявляли войовничі безбожники, які подібно до давньоримських язичників спиралися на підтримку та силу державної влади. Вони оскверняли і руйнували храми, нищили святині, переслідували віруючих людей, піддаючи їх залякуванням, утискам, обмеженням у громадянських правах. Тих, хто не відрікався від віри, кидали до в’язниць, катували й позбавляли життя.
Встановити імена всіх новомучеників сьогодні вже неможливо. Навіть до розсекречених в архівах документів виникає чимало запитань, адже відомо, що багато свідчень фальшувалися. Обов’язок сучасних християн – молитовно вшановувати пам’ять усіх, хто боронив євангельські істини від бузувірів і не дав перерватися великим традиціям українського православ’я заради майбутнього нашого народу й держави.

Підготувала
Вікторія КОРНЄВА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий