«Їжа може бути ліками. Маю на увазі капусту. Розкажіть, як можна лікуватися нею в домашніх умовах».
С.В.КУШНІР.
Із лікувальною метою використовують листя капусти.
У листі рослини є білки (1,1–2,3%), органічні кислоти (яблучна, лимонна, глюкуронова, янтарна, хлорогенова, ферулова, кавова, тартронова, мурашина та інші), цукри (1,9– 5,3%), вітаміни С, В1, В2, B6, Н, Е, b-каротин, нікотинова, пантотенова і фолієва кислоти, жири, амінокислоти (триптофан, лізин, метіонін, тирозин, гістидин та інші), клітковина (0,6-1,6%), макро- і мікроелементи (калій – 185–375 мг%, фосфор – 31 – 78 мг%, сірка, натрій, кальцій, магній, залізо, срібло, олово, свинець, титан, молібден, нікель, ванадій тощо). Слід відзначити, що в капусті значна кількість вітаміну С перебуває у вигляді так званого аскорбігену. Ця форма аскорбінової кислоти майже не руйнується при подрібненні і переробці капусти.
Комплекс хімічних речовин, що містяться в капусті, забезпечують їй багатосторонні терапевтичні властивості. Експериментальні й клінічні випробування свідчать про високу ефективність свіжого соку капусти при лікуванні виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки. Основною діючою речовиною в цьому випадку вважається вітамін U, який має антигістамінні й антисеротонінові властивості, поліпшує ліпідний обмін, обмін тіаміну і холіну та метаболізм слизової оболонки шлунку, підвищуючи її опірність до ушкоджуючих факторів і стимулюючи процес загоювання виразок.
Під назвою «вітамін U» промисловість випускає активовану форму метіоніну – метил-метіонінсульфонію хлорид. Його застосування показане і дає добрий терапевтичний ефект при виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, при ентеритах, колітах, захворюваннях шкіри (екзема, псоріаз, нейродерміт, поверхневий алергійний васкуліт) та при кардіосклерозі.
Слід однак зауважити, що терапевтичний ефект натурального соку капусти значно вищий, оскільки він, на відміну від чистого метил-метіонінсульфонію хлориду, має ще й бактерицидні, бактеріостатичні, фунгіцидні, фунгістатичні й фітонцидні властивості. Експериментально доведено, що свіжий сік капусти виявляє антибактеріальну дію навіть на золотистий стафілокок і мікробактерії туберкульозу.
Крім цього, свіжий сік капусти має протикашлеві й відхаркувальні властивості. Майже повна відсутність у капусті пуринових основ робить її корисною в дієтичному харчуванні хворих на подагру і жовчнокам’яну хворобу. Сік, салати й інші страви з капусти показані при захворюваннях серця і нирок (діуретична здатність завдяки підвищеному вмісту солей калію), при атеросклерозі (наявність пектинів, спроможних виводити з організму токсичні речовини й холестерин, і клітковини, яка виводить холестерин і поліпшує моторну функцію кишечнику), при ожирінні (тартронова кислота гальмує перетворення вуглеводів на жири і холестерин).
Із давніх-давен використовують капусту і в народній медицині. Її завжди вважали ефективним і разом з тим нешкідливим лікувальним засобом, який підвищує стійкість організму до різних захворювань.
Народна медицина рекомендує вживати свіжу капусту або сік при безсонні, головному болю, жовтусі та хворобах селезінки. Свіжу і квашену капусту вживають у народі для підвищення апетиту, посилення секреторної діяльності залоз шлунку, регуляції діяльності кишечнику, профілактики цинги і хронічної диспепсії, як сечогінний і легкий послаблюючий засіб.
Квашену капусту або розсіл від неї вживають при діабеті, хворобах печінки, жовчного міхура, холангіогепатитах. Капустяний розсіл поліпшує травлення, сприяє відділенню жовчі, виявляє легку послаблюючу дію, особливо ефективну при геморої. Сік капусти і її відвар з медом вживають при ларингітах, бронхітах та інших запальних процесах дихальних шляхів.
Як зовнішній засіб використовують свіже листя і сік капусти. Свіже листя прикладають до суглобів при подагрі. Для гоєння гнійних ран, виразок і опіків використовують подрібнене листя капусти, змішане наполовину з сирим яєчним білком.
Свіжий сік капусти, розведений теплою водою у співвідношенні 1:1, використовують для полоскання при стоматитах і ангінах.