Енергоощадні громади:  обігріваємо не вулиці, а будинки

Енергоощадні громади: обігріваємо не вулиці, а будинки

Нещодавно у Полтаві відбувся семінар «Підвищення енергоефективності територіальних громад Полтавщини». Він проходив у рамках циклу інформаційно-роз’яснювальних заходів Державного агентства з енергоефективності та енергозаощадження України спільно з представництвом Фонду ім. Ф. Еберта в Україні. Участь у заході взяли фахівці галузі енергоефективності та енергозаощадження районів області, представники органів місцевого самоврядування, голови об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

«Теплий кредит»стимулює утеплюватися

Кілька років в Україні діє програма «Теплі кредити». Чимало полтавців вже встигли нею скористатися. Зокрема цього року жителі області мали змогу отримати компенсацію у розмірі 10 відсотків річних саме за цим кредитом. На реалізацію програми було спрямовано 1 мільйон гривень, з яких майже всю суму відшкодування виплачено. У зв’язку з високим попитом на цю програму передбачається збільшити її фінансування. Існують і місцеві програми здешевлення «теплих кредитів», які наразі є в Полтаві, Кременчуці, Миргороді, Гадяцькій міській ОТГ, а також у Гадяцькому, Новосанжарському та Чорнухинському районах.
«У Полтавському регіоні місцеві програми з енергоефективності прийняті у 9 містах з 90, – розповів начальник управління реформування сфери енергоефективності та енергозаощадження Держенергоефективності Роман Палагусинець. – Енергосервіс реалізується у п’яти, енергоменеджмент запроваджений у чотирьох. Є потенціал до розширення. Наразі наша мета – залучити якомога більше громад до реалізації ініціатив з енергозаощадження. За чотири роки 625 тисяч родин взяли участь у програмі «Теплі кредити».Таким чином вдалося залучити майже
8 мільярдів гривень на енергоефективність. Агентство з Держенергоефективності відшкодувало учасникам програми 2,5 мільярда гривень. Економія щороку складає близько 300 кубічних метрів газу. За чотири роки майже чотири тисячі ОСББ взяли участь у цій програмі, і понад 300 тисяч фізичних осіб впровадили заходи з енергоефективності. Від впровадження місцевих програм співфінансування «теплих кредитів» виграють усі: населення утеплює оселі, заощаджує до 80 відсотків вартості енергоефективних проектів, бізнес активізується, економіка міцнішає».
Перший транш на енергоощадні заходи був у сумі 400 мільйонів гривень для понад 1000 ОСББ. На жаль, нині ці кошти вичерпані, тож Уряд планує виділити на ці цілі ще 300 мільйонів гривень. Планується охопити ще понад три тисячі ОСББ до кінця цього року. Видача кредитів незабаром має розпочатися. Нині триває узгодження договорів між банками. Відчутний недолік – до кінця цього року фізичні особи залишаються непрофінансованими. «Нині для розвитку системи енергетичного споживання на Полтавщині потрібні додаткові 4,5 мільйона гривень, – додав начальник управління енергоефективності департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської ОДА Владислав Маргушин. – Сподіваємося, що депутати виділять необхідну суму для продовження робіт».
«Полтавська область займає середні позиції в оцінці попиту на «теплі кредити», – додав Роман Палагусинець. – Близько 170 ОСББ скористалися цією програмою, а це близько 20 відсотків від усіх створених. Проте лише близько 30 ОСББ у Полтаві вирішили скористатися цією програмою. Головним чином попит на «теплі кредити» формується у Кременчуці. За останні чотири роки попит на «теплі кредити» зріс у шість разів».
Свого часу встиг скористатися кредитом на утеплення житла і Володимир із Мачух. Спочатку утеплив стіни, а згодом обладнав свій газовий котел автоматикою італійського виробництва. До утеплення він сплачував за комунальні послуги близько чотирьох тисяч гривень на місяць, а нині, навіть враховуючи поступальне зростання цін на енергоносії, – майже дві тисячі. Все трудове життя працювавши на посаді інженера-будівельника, має свій підхід до розв’язання проблеми енергозаощадження у приватному секторі. На його думку, першочерговим фактором для отримання субсидії на зимовий опалювальний період має стати енергетичний паспорт самої споруди. Якщо родина кілька років поспіль не намагається утеплити помешкання, то їй може бути відмовлено у наданні цієї пільги. Тому ще на стадії подачі документів на субсидію потрібно обстежувати будинок на енергоспоживання.

Реальна енергоефективність без капіталовкладень

У нашій області триває впровадження енергосервісу в бюджетних установах. Наразі визначено 258 потенційних ЕСКО-об’єктів та підписано 9 ЕСКО-контрактів. Так, з 2018 року діє обласна система енергомоніторингу в 70 установах обласного підпорядкування. Окрім цього, системи енергоменеджменту/енергомоніторингу діють у 7 громадах (Полтава, Кременчук, Горішні Плавні, Миргород, Лубни, Пирятинська ОТГ, Лохвицька ОТГ). Ще в 4 ОТГ (Гадяцька, Засульська, Глобинська, Омельницька) системи вже розробляються.
«Щоб довести показники енергоефективності до європейських, зокрема щодо споживання енергоресурсів у бюджетній сфері, нам потрібно вдвічі скоротити споживання газу або іншого ресурсу, – зауважив у рамках роботи семінару радник голови Держенергоефективності Олексій Корчміт. – Щоб це сьогодні зробити, потрібно охопити майже 100 тисяч бюджетних закладів. Для цього необхідно вісім мільярдів євро. Якщо навіть вдасться об’єднати всі джерела, які можуть надати кошти на ці потреби, то необхідну суму не вдасться зібрати. Отож п’ять років тому на рівні держави було дозволено впроваджувати енергосервіс».
Суть концепції енергосервісу полягає в тому, що енергоефективні заходи в будівлях бюджетних установ (шкіл, дитячих садочків, лікарень, університетів тощо) впроваджуються приватними інвесторами – енергосервісними компаніями (ЕСКО), а оплата здійснюється лише за рахунок економії (скорочення витрат на споживання комунальних послуг та енергоносіїв), досягнутої в результаті здійснення енергоефективних заходів.
«Полтавщина – серед першопроходців енергосервісу. Так, ще у 2016 році було укладено перші два ЕСКОдоговори на модернізацію котельного обладнання у навчальних закладах Попівки та Соснівки Миргородського району. За результатами укладених контрактів середня економія склала 70 відсотків», – додав Олексій Корчміт.
Заступник голови Мачухівської об’єднаної територіальної громади Володимир Павленко поділився досвідом своєї ОТГ.
«У минулому році працювали з двома закладами щодо енергоефективності – Плосківською загальноосвітньою середньою школою та дитячим садочком у Калашниках. Економія по школі склала 35 відсотків за рік, а по дошкільному закладу – 20 відсотків. У цьому році ми вже працюємо з Судіївським дошкільним закладом. Зараз триває оформлення документів, щоб укласти новий енергосервісний контракт», – проінформував Володимир Павленко.
***
Нині у громадах є три дієвих інструменти для підвищення енергоефективності: місцевий бюджет; кредити від міжнародних фінансових організацій; грантова складова та залучення приватного інвестора – ЕСКО-компаній.
Під час семінару фахівці з Києва презентували ще один ефективний механізм – енергоменеджмент та енергомоніторинг у бюджетних установах, що дає змогу без додаткових капіталовкладень економити від 3 до 15 відсотків щорічно на споживанні енергоносіїв. Також планується введення в Україні інституту енергоменеджера.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий