Енергозбереження – одна з тем, яка найближчим часом точно не втратить актуальності, зважаючи на постійне зростання цін на газ та електрику. Нещодавно у Полтаві знову говорили про перспективи енергомодернізації, з’ясовували, чому енергосервісні (ЕСКО) компанії ефективно працюють в інших державах, але “провисають” в Україні. Публічну презентацію “Енергосервіс: must have для України” презентували фахівці “Інституту аналітики та адвокації”.
Нагадаю, що енергосервіс – це комплекс заходів, які зменшують споживання енергоресурсів та витрати на оплату комунальних послуг. Компанія, яка надає послуги, встановлює обладнання і модернізує об’єкт за власні або залучені кошти. Врешті все устаткування переходить у власність замовника. А енергосервісна компанія отримує винагороду завдяки економії замовника за спожиті енергоносії та після реалізації проекту.
Старший аналітик “Інституту аналітики та адвокації” (ІАА) Олександр Ткаченко говорить, що наша держава доводить свою готовність вирішувати питання енергомодернізації, зменшувати споживання енергоресурсів. Утім можливості енергосервісу є, але далеко не всі ними користуються. “Коли близько року тому ми розпочинали це дослідження, то ставили собі за мету зрозуміти, чому все так відбувається. І не лише на Полтавщині, але й по всій Україні. Головним чином акцентували увагу на пропозиціях, як зробити енергосервіс більш ефективним”, – зазначив він.
Енергосервісне законодавство поступово розвивається. Проте існує достатньо неузгодженостей, які ускладнюють реалізацію цього механізму, додає консультант із закупівель ІАА Поліна Колганова. Енергосервіс дає три переваги – покращення експлуатації будівель, економію державних ресурсів та залучення інвестицій у цю сферу. Держава виділяє кошти для енергомодернізації об’єктів соціальної сфери, але завдяки новому механізму ЕСКО можна не витрачати бюджетні кошти, а залучати інвестиції. Дослідження ІАА включало три складові – аналіз закупівель через систему тендерних закупівель, соціологічне опитування учасників та аналіз нормативно-правової бази. Загалом в Україні за період з жовтня 2017 року по жовтень 2018 року було оголошено понад 500 закупівель, але майже половина їх не були успішними. Кількість об’єктів, у яких проводився енергосервіс, можна порахувати на пальцях. В Полтавській області було укладено шість ЕСКО-договорів на 1,6 мільйона гривень. Передбачалося, що запланована економія може сягнути 7 мільйонів гривень на весь строк укладення договору. Чи вдалося досягнути цього в реальності? Поки що невідомо, але аналітики інституту вже працюють над цим дослідженням. Недоліком сфери є тривалий процес енергосервісних закупівель. Також проведене соціологічне опитування довело, що замовник не досить обізнаний у цій темі. Окрім цього, варто відзначити неузгодженість законодавства, недостатню кількість інвесторів (ті, які заходять, хочуть отримати вигоду не за кілька років, а за значно коротший строк), невисоку їх зацікавленість та мотивацію. На часі утворити успішний трикутник співпраці між владою, ЕСКО-компаніями і замовником.
Експерти “Інституту аналітики та адвокації” внесли свої пропозиції щодо того, як зробити цю галузь прозорішою. Серед них можна виділити такі: узгодження порядку затвердження об’єкта енергосервісу, базового рівня споживання енергії та істотних умов енергосервісного договору, спрощення процедури підписання самого договору та надання замовникам можливості здійснювати розподіл та використання коштів, які були зекономлені завдяки впровадженим енергоекономним заходам. Проте ще однією невирішеною проблемою залишається не повна енергомодернізація об’єкта, а лише осучаснення самого індивідуального теплового пункту. Ще рідше вдається підписати довгостроковий контракт на повну енергомодернізацію. Нині у лідерах залишається Миргород, де вдалося укласти контракт на десять років. Як зауважують самі представники ЕСКО-компаній, прийшов час відмовлятися від так званого “клаптикового” чи часткового утеплення будинків. Багаторічні дослідження доводять, що якщо в споруді утеплити лише стіни, а не потурбуватися про цоколь та дах, вона дуже швидко стане непридатною для проживання чи ведення підприємницької діяльності. Нині на рівні законодавства розглядається можливість заборонити власникам будівель “клаптикове” утеплення. Також тепловики хочуть отримати від держави підтримку та гарантію ризиків, адже вони вкладають у проекти власні кошти.
Та навіть якщо зробити все за правилами, енергоефективності не завжди вдається досягти. Представниця управління освіти та науки виконкому Полтавської міської ради Юлія Василевська розповіла, що у червні минулого року 30-та школа міста уклала ЕСКО-контракт. Але модернізація не дала очікуваного ефекту. В класах, які знаходяться ближче до теплового пункту, завжди тепліше, тож баланс температури у приміщенні так і залишився невирівняним. Окрім цього, коли школа підписувала договір, то за розрахункову брали базову температуру кожного холодного місяця. А насправді енергосервісна компанія виставляє рахунок за фактичну середню температуру. Тож по суті економити не вдається. Підтвердження цьому – карта температурного режиму приміщення, яка ведеться за рекомендацією тепловиків.
У минулому році все ж відбулися базові зрушення. Полтавщина увійшла до переліку областей, у яких була затверджена програма енергоефективності. Таким чином, потенційно можна розраховувати на допомогу від держави у реалізації енергоощадних ініціатив.
Дослідження проводилося в межах ініціатив Міжнародного фонду Відродження з розвитку аналітичних центрів в Україні в партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE).
Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”