Федько-прибулець та інші герої Сергія Гридіна

Сучасні підлітки активно читають книги. Полтавські також. У цьому можна було переконатися під час зустрічі з відомим письменником Сергієм Гридіним. Вона відбулася в обласній бібліотеці для юнацтва у рамках бібліотечного проекту «Українські акценти». Літератор є автором десяти книг для дітей, підлітків та дорослих. А у 2012 році його книга «Федько у пошуках чупакабри» потрапила до списку премії » Книга року ВВС».

Крах першого бізнес-плану і нові слова

Дитинство письменника пройшло в Україні та Монголії. Про юні роки він зберіг найтепліші спогади.
– Я народився в часи, коли не було мобільних телефонів, Інтернету і по телевізору можна було дивитися всього два чорно-білих канали. В одній хаті збиралися хлопчаки дивитися мультики вдесятьох. Але ми могли гуляти і насолоджуватися живим спілкуванням. Коли нам з товаришем було років 10–11, ми вирішили зробити акваріум. Грошей у нас не було, а купити для риби скляний ящик було дорого. Тому вирішили викопати в землі ямку і запустити туди карасів. Це був своєрідний бізнес-план – вирощувати і продавати рибу. А на зароблені гроші купити нову машину. В дві лопати ми викопали невелику ямку і почали носити туди воду з колодязя. У дворі за нашим парканом був погріб тітки Зойки, сусідки. І коли вона вилізла з того погреба вся брудна, у чомусь чорному, ми дізналися дуже багато нових слів…
У школі Сергію Гридіну не вдавалося «вписатися» у літературні рамки освітньої програми. Тому, отримавши економічну освіту, він до 40 років працював лише з цифрами. Проте втрутився випадок, який назавжди змінив його життя.
– Коли мені було трішки більше сорока років, сину було десять років. І він хронічно не любив читати. Сидів годинами за комп’ютером, грав у різні ігри, але не читав художніх книг. Одного разу він грав у якусь комп’ютерну гру і випадково знищив усі файли. Мені цілу ніч довелося все відновлювати. Тоді виникла ідея: а чому не написати книгу про «прикольного» комп’ютерного віруса. Так виник «Федько-прибулець з Інтернету». Я змусив сина її прочитати. Йому сподобалося. Тоді в мене «виросли крила», бо до цього він читав лише «Гаррі Поттера». Я написав ще другу, третю і четверту книжку про пригоди Федька.
Сергій Гридін впевнений, що кожен з його читачів може стати відомим письменником.
– У видавництві «Старого Лева», де я видавав частину своїх книжок, є авторка, якій на момент публікації першої книжки було 14 років. Оля вчинила «хитро». Коли у мами народилася дівчинка, то їй давали сестричку бавити. Весь цей процес вона детально описала, і так з’явилася нова письменниця Оля Русіна. А її перша книжка «Сестричка» стала хітовою.

Якби трапився спонсор, то Федько-прибулець став би кіногероєм

Літературний доробок Сергія Гридіна – книги для дітей, підлітків та дорослих. Письменник зазначає, що із задоволенням екранізував би героїв своїх книг, якби у нього була для цього фінансова можливість. Серед широкого спектра тем не лише фантастика й психологія. Не цурається виходити «за грані» та зачіпати конфліктно-чутливі теми…
Письменник також любить багато читати. Зі своєю електронною бібліотекою не розлучався навіть тоді, коли брав участь в антитерористичній операції у 2015-му. Але якомусь конкретному авторові переваги не віддає. Для нього важливо, щоб книга «захоплювала».
– Не можу сказати, скільки за життя прочитав книг. Зазвичай просто починаю читати перші 20–30 сторінок. Якщо я сприймаю книгу, то перечитую її до кінця. Якщо ні, то просто видаляю.
У 2013 році на своїй малій батьківщині – Рівненщині – Сергій Гридін був директором літературного фестивалю для дітей «Дивокрай». Одним з цікавих фестивальних заходів стало «Читання в Макдональдсі».
– У Макдональдсі збиралися діти, які прочитали якісь книжки і готові були обговорити ці книжки та помінятися ними з іншими. З принесених книжок ми формували скриньки, наповнювали їх та встановлювали в лікарнях, інших закладах. Діти приходять почитати, навзамін мають принести свою книгу чи покласти взяту назад.

Юлія ХОМЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Поділися:

Добавить комментарий